ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 542/562/19 Номер провадження 22-ц/814/164/20Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєва Ю. О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.
суддів: Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.
за участю секретаря Філоненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2019 року, у складі головуючого судді Афанасьєвої Ю.О., повний текст судового рішення виготовлено 21 жовтня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Комунальне підприємство Джерело Новосанжарської селищної ради, про визнання права власності на самочинно збудоване майно,-
В С Т А Н О В И В :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката - Ткаченко Світлани Василівни до Новосанжарської районної ради, (яку в послідуючому замінено на Новосанжарську селищну раду Полтавської області (а.с. 67), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, про визнання права власності на самочинно збудоване майно.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5323455100:30:001:0001 та нежитлової будівлі (магазину), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2018 році ОСОБА_1 здійснив реконструкцію нерухомого майна під будівлю виробничого призначення з прибудовою додаткового приміщення за вказаною адресою без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Вказане будівництво є самовільним.
З метою введення в експлуатацію самочинного об`єкту будівництва ОСОБА_1 звернувся до Департаменту ДАБІ у Полтавській області, проте останній повідомив, що Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не передбачено введення в експлуатацію будівель, які збудовані самочинно.
Звітом про проведення технічного обстеження об`єкту будівництва від 05 квітня 2019 року, встановлено його готовність до експлуатації, та те що проведена реконструкція відповідає діючим будівельним, санітарно - епідемологічним та пожежним нормам і правилам для даного типу будівель. Архітектурно - планувальні та конструктивне рішення відповідають вимогам ДБН. Порушень будівельних норм і правил не зазначено.
Позивач вважає, що ефективним способом захисту його особистих майнових прав є визнання за ним права власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , на підставі ст.376 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2019 року у задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ткаченко Світлани Василівни до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Комунальне підприємство Джерело Новасанжарської селищної ради, про визнання права власності на самочинно збудоване майно - відмолено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав жодних доказів про те, що у встановленому законом порядку звертався до компетентного органу з питань виконання будівельних робіт та прийняття реконструйованого приміщення до експлуатації, відмова компетентного органу відсутня.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки на якій було здійснено реконструкцію нерухомого майна з прибудовою додаткового приміщення, він звертався до компетентного державного органу з заявою про прийняття в експлуатацію самочинно збудованого нерухомого майна, та йому було роз`яснено, що дане питання необхідно вирішувати в судовому порядку.
Вказує, що матеріали справи містять докази, що самочинно збудоване нерухоме майно відповідає діючим будівельним, санітарно-епідеміологічним та пожежним нормам і правилам для даного типу будівель. Зазначає, що позивачем було надано всі необхідні докази для визнання за ним, в судовому порядку, права власності на самочинно збудоване майно.
Апелянт зазначає, що відповідач у справі визнав вимоги позову у повному обсязі, та третя особа проти позову не заперечувала, що доводить факт відсутності порушення прав та інтересів інших осіб.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановлені обставини справи судом першої інстанції
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 0,0667 га, з кадастровим номером 5323455100:30:001:0001, та нежитлової будівлі (магазину), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с 19-24).
На підставі рішення Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області № 18 від 24 листопада 2012 року, АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Також, встановлено, що в 2018 році ОСОБА_1 , здійснив реконструкцію нежитлової будівлі (магазину) під будівлю виробничого призначення з прибудовою додаткового приміщення по АДРЕСА_1 .
Постановою Департаменту ДАБІ у Полтавській області № П-12-19 від 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8670,00 грн.
З вказаної постанови вбачається, що під час позапланової перевірки на об`єкті будівництва встановлено, що громадянином ОСОБА_1 у 2018 році виконано будівельні роботи з реконструкції магазину під будівлю виробничого призначення з прибудовою додаткового приміщення по АДРЕСА_1 , без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, що є порушенням п.1, ч.1. ст 34. ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт від 13.04.2011 №466.
На замовлення ОСОБА_1 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 17 березня 2019 року виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , з приміткою що дозвільні документи на будівництво та документи, що посвідчують прийняття в експлуатацію реконструйованого будинку з прибудовами - не надавалися.
Що саме є самочинно збудованим, прибудованим чи добудованим в реконструйованому приміщенні, якою саме площею, дані технічної інвентаризації не містять. (а. с.10-13).
За результатами технічного обстеження виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , проведеного експертом ОСОБА_3 , реконструкція будівлі відповідає діючим будівельним, санітарно - епідемологічним та пожежним нормам і правилам для даного типу будівель. Архітектурно - планувальні та конструктивне рішення відповідає вимогам ДБН. Проектна та робоча документація в замовника відсутня. Попередні обстеження об`єкту не проводились. (а.с. 27-32).
Позивач звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, щодо прийняття в експлуатацію самовільно реконструйованого в 2018 році магазину під будівлю виробничого призначення, на що 08 травня 2019 року отримав повідомлення інформативного характеру, щодо порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було здійснено самовільну реконструкцію нерухомого майна під будівлю виробничого призначення за відсутності проектної та робочої документації, без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту. Доказів про те, що позивач у встановленому законом порядку звертався до компетентного органу з питань виконання будівельних робіт та прийняття реконструйованого приміщення до експлуатації, не надав.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (ч.4 ст.375 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
З диспозиції норми ч. 1 ст. 376 ЦК України випливає, що за наявності недотримання забудовником хоча б одного припису, який міститься в ній, будівництво вважається самочинним.
Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила (або здійснює) самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що законодавець в частині п`ятій цієї статті закріпив право особи, яка здійснила самочинне будівництво, звернутись до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване на власній земельній ділянці нерухоме майно, при умові, що воно є завершеним і цим будівництвом не порушено права інших осіб.
Загальною вимогою і підставою для можливого узаконення самочинного будівництва в судовому порядку залишається виконання особою приписів, встановлених ч.1 ст.376 ЦК України, тобто отримання належних дозволів та висновків в адміністративному порядку на відповідність здійсненого будівництва державним будівельним, санітарним та іншим нормам, як це вимагається для прийняття будівництва в експлуатацію.
Постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №461 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (надалі - Порядок №461).
Пунктом 10 вказаного Порядку №461 передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України Про архітектурну діяльність одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).
На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в супереч вимогам чинного законодавства реконструкція нерухомого майна під будівлю виробничого призначення проведена без відповідних дозвільних документів, та в експлуатацію не приймалася. Позивач не надав до суду доказів того, що питання щодо відповідності виконання будівельних робіт, були предметом розгляду компетентного державного органу.
Висновок суду про те, що лист Департаменту ДАБІ у Полтавській області від 08 травня 2019 року № 1016-1.20/2/125 (а.с. 15) не є відмовою компетентного органу, а містить лише роз`яснення норм чинного законодавства є вірним.
Відповідно до ст.26 Закону України Про основи містобудування спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України) .
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідна відмова компетентного органу, може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства.
Суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 22 січня 2020 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді Г.Л. Карпушин
В.П. Пікуль
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 27.01.2020 |
Номер документу | 87147146 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Панченко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні