Постанова

від 14.01.2020 по справі 910/15011/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. Справа№ 910/15011/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арм - Інвест"

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 30.10.2019р.

у справі № 910/15011/19 (суддя СО. Чебикіна)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ "Профлайн"

третя особа-1: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ",

третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергокомплекс",

третя особа-3: ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів та стягнення 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн.,

ПОСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив: - визнати недійсним укладений між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", ТОВ "Арм-Інвест" та ТОВ "КФ Профлайн" договір від 14.07.2014 року №б/н про переведення боргу (заміну боржника) за кредитним договором №008/2115-Кл на відкриття кредитної лінії, що укладений 10.10.2012 року між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та ТОВ "Арм-Інвест"; - визнати недійсним укладений між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та ТОВ "КФ Профлайн" договір №9 від 14.07.2014 року про внесення змін до кредитного договору №008/2115-Кл від 10.10.2012 року; - стягнути з ТОВ "Арм-Інвест" 800 000,00 доларів США заборгованості за кредитом, що в гривневому еквіваленті станом на 01.10.2019 року становить 19 357 979,20 грн. на підставі ст.ст. 3, 203, 215, 234, 509, 512, 514, 515 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 7-1 ЗУ "Про Національний банк України".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" (банк), правонаступником якого є позивач, та ТОВ "Арм-Інвест" (позичальник) було укладено кредитний договір №008/2115-Кл від 10.10.2012 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 800 000,00 дол.США. Позивач зазначає, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів в повному обсязі не виконав, в зв`язку з чим у позичальника перед позивачем виникла заборгованість за кредитом. З метою ухилення від повернення боргу, в тому числі за рахунок наявного у позичальника нерухомого майна, 14.07.2014 року між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" (банк), ТОВ "Арм-Інвест" (первісний боржник) та ТОВ "КФ Профлайн" (новий боржник) було укладено оспорюваний договір №б/н про переведення боргу (заміну боржника), за яким первісного боржника (позичальника) було замінено на нового боржника ТОВ "КФ Профлайн", в якого взагалі відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можливо б було погасити заборгованість за кредитом. З цією ж метою і в цей же день було укладено і оспорюваний договір №9 від 14.07.2014 року про внесення змін до кредитного договору №008/2115-Кл від 10.10.2012 року, яким первісного боржника (позичальника) було замінено на нового боржника ТОВ "КФ Профлайн". Позивач зазначає, що вищевказані договори є фіктивними та просить суд визнати їх недійсними і стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 800 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 01.10.2019 року становить 19 357 979,20 грн. з позичальника ТОВ "Арм-Інвест".

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн. та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно вказаного нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів тощо) щодо об`єктів нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест".

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття таких заходів до забезпечення позову, на думку заявника, може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки позивач має можливість, у разі задоволення позову, задовольнити свої позовні вимоги за рахунок майна, яке належить відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест". Посилається на те, що у позичальника ТОВ "Арм-Інвест" існує значна заборгованість за кредитом у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн, в той же час останній має можливість вільно розпоряджатись своїм майном та грошовими коштами і вчиняє такі дії, що може призвести до зникнення нерухомого майна та грошових коштів станом на день ухвалення рішення у справі. Заявник зазначає, що відповідачем-1 вчиняються активні дії, які направлені на ухилення від сплати заборгованості за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 року, а саме: укладення оспорюваного договору про переведення боргу (заміну боржника) №9 від 14.07.2014 року, за яким відповідач-1 (первісний боржник), у якого у власності є нерухоме майно, перевів свій борг за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 року на відповідача-2 (нового боржника), у якого відсутнє майно; в період, коли ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" розпочав судові процеси про стягнення заборгованості за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 року у справі №910/20257/15 відповідач-1 ТОВ "Арм-Інвест" 02.03.2016 року здійснив відчуження нерухомого майна, що перебувало у його власності, а саме: нежилого будинку - лабораторно-виробничого корпусу №2 (літ.А) загальною площею 12 649,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 53, вартістю 6 170 760,41 грн. Таким чином, посилаючись на вищезазначені обставини заявник стверджує, що існує загроза того, що майно ТОВ "Арм-Інвест", на яке можливо б було звернути стягнення, у разі відсутності у боржника грошових коштів, у випадку задоволення позову може зникнути.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/15011/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накладено арешт в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн., на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, код 34353197) і які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" та майно, що належать відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, код 34353197), а саме: 1) нежитлова будівля - інженерний корпус (літ. В) заг. Площею 3 678,20 кв.м, за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, будинок 53а, реєстраційний номер майна 22337456; 2) інженерний корпус (літ. В) заг. Площею 3678.2 кв.м, за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, будинок 53, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13556080000; 3) в житловому будинку літ.А-9 квартира №364, яка складається з: 1-коридор, 2-кладова, 3-кухня, 4,5-житлові, 6-ванна, 7-туалет, 8-житлова, 9-коридор, І-лоджія, за адресою: АДРЕСА_1 квартира 364 , реєстраційний номер майна: 18011800.

З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів тощо) щодо об`єктів нерухомого майна, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн., що належать відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, код 34353197), а саме: 1) нежитлова будівля - інженерний корпус (літ. В) заг. Площею 3 678,20 кв.м, за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, будинок 53а, реєстраційний номер майна 22337456; 2) інженерний корпус (літ. В) заг. Площею 3678.2 кв.м, за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, будинок 53, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13556080000; 3) в житловому будинку літ.А-9 квартира №364, яка складається з: 1-коридор, 2-кладова, 3-кухня, 4,5-житлові, 6-ванна, 7-туалет, 8-житлова, 9-коридор, І-лоджія, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 18011800.

Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 30.10.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 30.10.2022 року.

Стягувачем за даною ухвалою визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8-А, оф. 111, код 41264766).

Боржником за даною ухвалою визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, код 34353197).

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції врахував можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1 вказує, що в заяві про забезпечення позову вказано лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та без надання жодних доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Також не наведено жодних мотивів та не подано жодних доказів на підтвердження відсутності у ТОВ КФ Профлайн грошових коштів для погашення суми кредиту. Тобто, на думку апелянта, позивачем не обґрунтовано належним чином необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить у заяві.

Крім того, апелянт посилається на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 у справі №910/20257/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 08.06.2016, у задоволені позову ПАТ КБ Український фінансовий світ до ТОВ Арм Інвест про стягнення заборгованості за кредитним договором №008/2115-Кл від 09.10.2012 відмовлено повністю.

Вказані обставини на думку апелянта свідчать про те, що заміна кредитора у зобов`язанні жодним чином не впливає на дійсність та обов`язковість рішень суду у справі №910/20257/15, а отже, дане рішення є обов`язковим і для нового кредитора, який по своїй правовій природі ж правонаступником кредитора - банку та має всі права та обов`язки останнього.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В заперечення проти апеляційної скарги, позивачем подано відзив, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" визнає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, у в`язку чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Так, позивач зазначає, що з огляду на відсутність протягом тривалого часу будь-яких дій відповідача-1 (позичальника) спрямованих на виконання зобов`язань за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012, в той же час вчинення ним активних дій спрямованих на ухилення від повернення боргу, а саме: укладення оспорюваного договору про переведення боргу (заміну боржника) №9 від 14.07.2014, за яким відповідач-1 (первісний боржник) у якого у власності є нерухоме майно перевів свій борг за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 на відповідача-2 (нового боржника) у якого відсутнє майно; здійснення відчуження нерухомого майна, що перебувало у його власності, а саме: нежилого будинку - лабораторно-виробничого корпусу №2 (літ.А) загальною площею 12 649,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 53, вартістю 6 170 760,41 грн., свідчить про вчинення відповідачем-1 заходів, які призведуть до зникнення чи зменшення майна відповідача-1, а відтак виконання рішення може бути значно ускладнене або взагалі унеможливлене внаслідок відчуження відповідачем-1 майна у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Явка представників у судове засідання

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 14.01.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи строки розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників учасників справи, що не з`явились у судове засідання, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем вказано, що невжиття таких заходів до забезпечення позову, на думку заявника, може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки позивач має можливість, у разі задоволення позову, задовольнити свої позовні вимоги за рахунок майна, яке належить відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест". Посилається на те, що у позичальника ТОВ "Арм-Інвест" існує значна заборгованість за кредитом у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн, в той же час останній має можливість вільно розпоряджатись своїм майном та грошовими коштами і вчиняє такі дії, що може призвести до зникнення нерухомого майна та грошових коштів станом на день ухвалення рішення у справі. Заявник зазначає, що відповідачем-1 вчиняються активні дії, які направлені на ухилення від сплати заборгованості за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 року, а саме: укладення оспорюваного договору про переведення боргу (заміну боржника) №9 від 14.07.2014 року, за яким відповідач-1 (первісний боржник), у якого у власності є нерухоме майно перевів свій борг за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 року на відповідача-2 (нового боржника), у якого відсутнє майно; в період, коли ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" розпочав судові процеси про стягнення заборгованості за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 року у справі №910/20257/15 відповідач-1 ТОВ "Арм-Інвест" 02.03.2016 року здійснив відчуження нерухомого майна, що перебувало у його власності, а саме: нежилого будинку - лабораторно-виробничого корпусу №2 (літ.А) загальною площею 12 649,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 53, вартістю 6 170 760,41 грн. Таким чином, посилаючись на вищезазначені обставини заявник стверджує, що існує загроза того, що майно ТОВ "Арм-Інвест", на яке можливо б було звернути стягнення, у разі відсутності у боржника грошових коштів, у випадку задоволення позову може зникнути.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов до висновків про те, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, майно та заборони вчинення дій стосовного цього майна в межах розміру позовних вимог є пов`язаним з предметом спору у даній справі та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-1 у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору про переведення боргу за кредитним договором та стягнення заборгованості за кредитом.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Окрім того, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на судові рішення у справі №910/20257/15, колегія суддів вважає необґрунтованими. Оскільки предмети та підстави позовів у справах №910/15011/19 та №910/20257/15 відмінні. Так, у справі №910/15011/19 позов заявлено з про визнання недійсними договорів від 14.07.2014 щодо заміни боржника у зобов`язанні на підставі частин 1, 5 статті 203, частини 1 статті 215 та статті 234 Цивільного кодексу України як такі, що суперечать положенням законодавства та суперечать правам та інтересах кредитора з кредитним та іпотечними договорами, мають всі ознаки фіктивності.

Водночас у справі №910/20257/15 позов заявлено про стягнення заборгованості за кредитним договором, при вирішенні спору у даній справі суди відмовили у задоволенні позову з тих підстав, що боржником у зобов`язанні за кредитним договором є третя особа, а не відповідач.

Отже, спори у справах №910/15011/19 та №910/20257/15 відрізняються суб`єктним складом сторін, вимогами та підставами їх виникнення.

Відтак, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з огляду на відсутність протягом тривалого часу будь-яких дій відповідача-1 (позичальника) спрямованих на виконання зобов`язань за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012, в той же час вчинення ним активних дій спрямованих на ухилення від повернення боргу, а саме: укладення оспорюваного договору про переведення боргу (заміну боржника) №9 від 14.07.2014, за яким відповідач-1 (первісний боржник) у якого у власності є нерухоме майно перевів свій борг за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 на відповідача-2 (нового боржника) у якого відсутнє майно; здійснення відчуження нерухомого майна, що перебувало у його власності, а саме: нежилого будинку - лабораторно-виробничого корпусу №2 (літ.А) загальною площею 12 649,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 53, вартістю 6 170 760,41 грн., що свідчить про вчинення відповідачем-1 заходів, які призведуть до зникнення чи зменшення майна відповідача-1, а відтак виконання рішення може бути значно ускладнене або взагалі унеможливлене внаслідок відчуження відповідачем-1 майна у разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів дійшла вважає за необхідне зазначити, що у разі задоволення позову та визнання недійсними оспорюваних договорів, заборгованість підлягає стягненню саме з відповідача-1, відтак заходи до забезпечення позову, заявлені позивачем, є адекватним та правомірними.

Застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів стягувача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що заявник в заяві посилається на фактичне порушення прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, майно та заборони вчинення дій стосовного цього майна в межах розміру позовних вимог є пов`язаним з предметом спору у даній справі та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-1 у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/15011/19 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/15011/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/15011/19 залишити без змін.

Матеріали оскарження №910/15011/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 24.01.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б. Михальська