Рішення

від 24.01.2020 по справі 910/16116/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2020Справа № 910/16116/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Лі"

(58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 194-А, каб. 311; ідентифікаційний код: 40299405)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Фарм - 8"

(01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 57; ідентифікаційний код: 42025132)

про стягнення 3 % річних в розмірі 5 958,49 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Лі" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Фарм - 8" (далі - відповідач) про стягнення 3 % річних в розмірі 5 958,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 7-СФ-8 на виконання комплексу робіт з оформлення права користування земельними ділянками від 21.11.2018, внаслідок чого позивачем було нараховано 3 % річних в розмірі 5 958,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

У встановлений судом строк до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову, посилаючись на можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 693 Цивільного кодексу України (аналогія закону), згідно з якою позивач мав право відмовитись від виконання договору повністю або частково, проте не скористався ним, а після отримання попередньої оплати за договором приступив до його виконання. Крім того, відповідач вказує на те, що вимога про стягнення 3 % річних може бути пред`явлена у разі якщо попередню оплату було сплачено, а отримувач оплати утримує дані кошти без достатніх правових підстав, оскільки 3 % річних не є неустойкою в розумінні статей 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Лі" (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Фарм - 8" (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір № 7-СФ-8 на виконання комплексу робіт з оформлення права користування земельними ділянками (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого підрядник, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, бере на себе зобов`язання на свій ризик і власними силами виконати комплекс робіт з розроблення, погодження та затвердження документації із землеустрою, державної реєстрації земельних ділянок, державної реєстрації прав на земельні ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування сонячної електричної станції (СЕС Бандурівська ) із під`їзними шляхами за межами населених пунктів на території Бандурівської сільської ради Одександрійського району, Кіровоградської області, а замовник зобов`язується прийняти виконану підрядником роботу та оплатити її в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість робіт за Договором включає в себе відшкодування всіх витрат підрядника, у тому числі, але не виключно, здійснення підрядником всіх необхідних платежів в процесі виконання робіт, плату за виконані ним роботи і становить 5 370 000,00 грн, без ПДВ.

В п. 2.2 Договору сторони домовились, що розрахунки за виконані підрядником роботи за цим Договором здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника в наступному порядку: замовник сплачує 50 % від загальної вартості робіт (50 % від кожного етапу робіт у відповідності до Календарного плану та Завдання) - 2 685 000,00 грн протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання Договору. Друга частина оплати - 50 % від загальної вартості робіт - 2 685 000,00 грн сплачується замовником частинами протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт по кожному етапу у відповідності до Календарного плану та Завдання.

За змістом підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Договору замовник зобов`язувався своєчасно оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання у повноваженими представниками обох сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, що виникли під час дії Договору (п. 8.1 Договору).

За твердженнями позивача, грошове зобов`язання відповідача щодо сплати авансу мало бути виконано ним у строк до 18.12.2018, проте в порушення умов Договору оплата 50 % від загальної вартості робіт в розмірі 2 685 000,00 грн була здійснена лише 15.01.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 195 від 15.01.2019.

З огляду на порушення передбаченого Договором строку на перерахування передоплати за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 5 958,49 грн за період з 19.12.2018 по 14.01.2019.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Суд встановив факт перерахування 15.01.2019 відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в сумі 2 685 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 195 від 15.01.2019, з призначенням платежу передплата за комплекс землевпорядних робіт згідно Дог № 7-СФ-8 від 21.11.2018, рах № 1 від 21.11.2018, без ПДВ .

Вказана обставина сторонами не заперечується.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 5 958,49 грн за період з 19.12.2018 по 14.01.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Відтак, на правовідносини з перерахування попередньої оплати вартості робіт поширюються положення статті 625 Цивільного кодексу України.

З цих підстав суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на неможливість пред`явлення позивачем вимоги про стягнення 3 % річних, оскільки, як встановлено судом, праву позивача (кредитора) кореспондує обов`язок відповідача (боржника) зі сплати грошових коштів у сумі 2 685 000,00 грн у передбачений Договором строк, порушення якого відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача про можливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (аналогія закону) також судом відхиляються, оскільки порядок оплати робіт, розрахунків за договором підряду, право підрядника на притримування врегульовано нормами статей 854, 856 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3 % річних, суд встановив, що він частково не відповідає приписам цивільного законодавства України та умовам укладеного між сторонами Договору, оскільки позивачем в період розрахунку було включено 19.12.2018, тоді як з урахуванням дати укладення Договору (21.11.2018) та положень статті 253 Цивільного кодексу України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, 19.12.2018 було останнім днем визначеного Договором строку для належного виконання відповідачем зобов`язання з перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

За розрахунком суду, за період 20.12.2018 - 14.01.2019 обґрунтованими є 3 % річних в розмірі 5 737,81 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 5 737,81 грн 3 % річних.

Судовий збір в розмірі 1 849,85 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, а решта судових витрат позивача зі сплати судового збору, в зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Фарм - 8" (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 57; ідентифікаційний код: 42025132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Лі" (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 194-А, каб. 311; ідентифікаційний код: 40299405) 5 737 (п`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн 81 коп. 3 % річних та 1 849 (одну тисячу вісімсот сорок дев`ять) грн 85 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 71,15 грн покласти на позивача.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку передбаченому ст. 257 та п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.01.2020.

Суддя Нечай О.В.