Рішення від 20.01.2020 по справі 910/17843/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2020Справа № 910/17843/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом Комунального підприємства Центральна міська лікарня м. Олександрії Олександрійської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліг - Статус

про зобов`язання повернути майно на загальну суму 674 708, 52 грн.

За участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Центральна міська лікарня м. Олександрії Олександрійської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліг - Статус про зобов`язання повернути майно на загальну суму 674 708, 52 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем не виконано своїх договірних зобов`язань за договором відповідального зберігання № 2 від 24.12.2018 щодо повернення майна переданого відповідачу за вказаним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 20.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.12.2019 було направлено на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак вказана ухвала була повернута до суду.

За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

В судовому засіданні 20.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У частині 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

27.12.2018 між Міським комунальним лікувально-профілактичним закладом Міська лікарня № 1 м. Олександрії правонаступником якого є позивач (поклажодавець) та ТОВ Сігма-Констракшин , яке змінило найменування на ТОВ Ліг-Статус (зберігач/відповідач) було укладено Договір відповідального зберігання майна № 2, за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, зазначене у додатку до цього договору та актах приймання - передачі (надалі - Майно ) на умовах, визначених цим договором та законодавством України. Зберігач зобов`язується повернути майно поклажодавцю у схоронності.

Асортимент, кількість майна, яке передається на відповідальне зберігання, вказується у додатку до цього договору та відповідних актах приймання - передачі, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору).

В Додатку 1 до договору № 2 від 27.12.2018 визначено 27 найменувань майна, одиниця виміру і їх вартість.

Відповідно до п. 2.2. Договору факт передачі майна зберігачу на зберігання із зазначенням кількісно - якісних характеристик фіксується Актом приймання - передачі майна на відповідальне зберігання, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 2.3. Договору якщо при прийманні майна будуть виявлені пошкодження та недоліки, котрі можуть бути виявлені при поверхневому огляді, зберігач повинен документально оформити виявлені недоліки (зробити відповідні помітки у Акті приймання - передачі майна на відповідальне зберігання).

Строк дії договору згідно п. 7.1. Договору до 31.03.2019 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою № 1 до Договору, сторони дійшли до угоди продовжити зберігання майна до 31.05.2019.

У зв`язку із закінченням строку договору, позивачем було направлено відповідачу лист від 14.05.2019 № 1231, претензію від 14.05.2019 № 1232 та претензію від 19.08.2019 № 592 з вимогою про повернення майна, які відповідачем не були задоволені, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються, ст. 77 ГПК України.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, ст. 79 ГПК України.

Як вбачається із позовної заяви, в її обґрунтування заявник зазначає, що між сторонами мало місце укладення Договору відповідального зберігання майна № 2 від 27.12.2018, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання майно, зазначене у додатку до цього договору та актах приймання - передачі (надалі - Майно ) на умовах, визначених цим договором та законодавством України.

Факт передачі майна зберігачу на зберігання із зазначенням кількісно - якісних характеристик фіксується Актом приймання - передачі майна на відповідальне зберігання, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2.2. Договору).

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинами 3, 4 ст. 74 ГПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

В судовому засіданні 20.01.2020 позивачем не було заявлено клопотання про поновлення строку для долучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Позивачем не надано до матеріалів справи у відповідності до вимог п. 2.2. Договору Акта приймання - передачі майна на відповідальне зберігання, за яким можна було б ідентифікувати відповідне майно за кількісними ознаками, характеристиками, тощо.

Враховуючи, що позивачем не зазначено достовірних описів, ознак та характеристик заявленого до повернення майна (що виключає можливість його ідентифікації та індивідуалізації) можливість встановлення і витребування такого майна за його індивідуальними ознаками виключається.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження задоволення своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про зобов`язання повернути майно на загальну суму 674 708, 52 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

У разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору за правилами ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 27.01.2020.

Суддя І.В. Алєєва