Рішення

від 27.01.2020 по справі 910/16864/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2020Справа № 910/16864/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. ,

розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скантранс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Верас

про стягнення 73 102, 34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Скантранс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Верас про стягнення 73 102, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16864/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.12.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103052422861 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторони у справі 27.06.2019 уклали договір транспортного експедирування № 53/06-19, згідно з яким позивач зобов`язався за рахунок відповідача виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням внутрішньодержавних, міждержавних, експортно-імпортних або транзитних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, а відповідач - оплатити надані послуги.

Пунктом 2.2 договору № 53/06-19 передбачено, що відповідач, не пізніше 15 днів до запланованої дати відправлення вантажу, направляє позивачу заявку із зазначенням маршруту та усіх необхідних даних про вантаж.

Відповідач надав позивачу заявку № 1 від 27.06.2019 на організацію перевезення щебеню гранітного у кількості 1750 тонн зі станції Браїлів (Україна) до станції Рєуцел (Республіки Молдова).

Відповідно до пункту 2.8 договору № 53/06-19 сторони здійснюють прийом-передачу послуг шляхом складання актів наданих послуг, в яких фіксуються усі транспортно-експедиторські послуги, надані позивачем відповідачу, з врахуванням фактично понесених позивачем витрат з виконання заявки.

Позивачем надано відповідачу послуги по організації перевезення щебеню гранітного, що підтверджується накладними № 34118885, № 34118877 та актом наданих послуг № ОУ-0000016 від 16.07.2019.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором транспортного експедирування № 53/06-19 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення умов даної угоди.

Згідно пункту 2.8 договору № 53/06-19 остаточні розрахунки за послуги здійснюються протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

Позивач виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000182 від 09.07.2019 на суму 83 360, 03 грн.

Відповідач 30.07.2019 частково виконав умови договору № 53/06-19, перерахувавши на користь позивача 19 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.07.2019.

Статтею 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг відповідно до умов договору № 53/06-19 є таким, що настав.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача становить 64 360, 03 грн. основного боргу.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості за отримані послуги суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 64 360, 03 грн..

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 362, 19 грн. за період 24.07.2019-25.11.2019.

Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору № 53/06-19 встановлено, що у разі прострочення перерахування грошових коштів у встановлені сторонами строки, позивач має право вимагати сплати, а відповідач зобов`язаний оплатити протягом 5 днів після отримання від позивача відповідного рахунку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки позивач не надав суду доказів отримання відповідачем рахунку для сплати пені, суд позбавлений можливості встановити момент виникнення у відповідача відповідного грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 707, 96 грн. - інфляційних втрат та 672, 16 грн. - 3% річних за період 31.07.2019-25.11.2019.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що нарахування здійснено арифметично вірно.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 3 % річних у розмірі 672, 16 грн. та інфляційних втрат - 707, 96 грн. за період 31.07.2019-25.11.2019.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Скантранс до Товариства з обмеженою відповідальністю Верас задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верас (04208, місто Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 11, квартира 88, ідентифікаційний код 19363745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скантранс (03037, місто Київ, вулиця Вузівська, будинок 5, офіс 96, ідентифікаційний код 40251054) 64 360 (шістдесят чотири тисячі триста шістдесят) грн. 03 коп. - основного боргу, 707 (сімсот сім) грн. 96 коп. - інфляційних втрат, 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 16 коп. - 3% річних та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кирилюк Т.Ю.