Рішення

від 16.01.2020 по справі 916/2758/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2758/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2758/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІНТЕКС" /02081, м. Київ, пр-т. Григоренко, 22/20, кв.248, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, оф.602, код ЄДРПОУ 37515425/

до відповідача: Одеського національного медичного університету /65082, м. Одеса, Валіховський провулок, 2, код ЄДРПОУ 02010801/

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області /65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526/

про стягнення 14 880 428,42грн.

за участю представників:

від позивача: Дядюра Н.О. - адвокат,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІНТЕКС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського національного медичного університету, в якій просило суд стягнути з відповідача 14 880 428,42грн., з яких 13 470 960,03грн. сума основного боргу, 431 070,72грн. пеня, 35 430,47грн. 3% річних та 942 967,20грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення укладених між сторонами договірних зобов`язань відповідно до договору №54 від 17.05.2019р., Відповідач не виконав свої грошові зобов`язання в частині оплати поставленого Позивачем товару.

Відповідач подав відзив на позов /вх.№23758/19 від 18.11.2019р./, в якому підтвердив факт укладання договору №54 від 17.05.2019р., отримання поставленого Позивачем товару відповідно до видаткових накладних №23, 24, 25, 26, 27від 01.08.2019р. на загальну суму 13 470 960,03грн. та введення поставленого обладнання в експлуатацію.

При цьому, Відповідач зазначає, що ним було вжито всіх необхідних заходів для виконання зобов`язань щодо оплати ТОВ "МЕДІНТЕКС" та подано відповідні платіжні доручення до УДКСУ в Одеській області на здійснення вищевказаного перерахування коштів за отриманий товар.

У зв`язку із чим, відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ "МЕДІНТЕКС" щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є безпідставними, оскільки Відповідач вжив всіх передбачених та можливих заходів щодо оплати поставленого за договором товару.

Інші заяви по суті не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019р. позовна заява вх.№2818/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою суду від 17.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2758/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

17.10.2019 року в судовому засіданні проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів.

Ухвалою суду від 03.12.2019р. клопотання Одеського національного медичного університету про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов - задоволено, строк для подання відзиву на позов Одеському національному медичному університету - поновлено.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року залучено до участі у справі за ініціативою суду Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оголошено перерву в судовому засіданні до 16.12.2019 року.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/2758/19 до судового розгляду; судовий розгляд по суті призначено на 17.12.2019 року о 12:00 год .

Ухвалою суду від 17.12.2019р. відкладено розгляд справи № 916/2758/19 на 16.01.2020р. об 11год.00хв.

В судовому засіданні 16.01.2020р. представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх.

В судове засідання, призначене на 16.01.2020р., представник Відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання, призначене на 16.01.2020р., представник Третьої особи відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 16.01.2020р. Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України постановлена вступна та резолютивна частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

17.05.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІНТЕКС" /надалі - постачальник/ та Одеським національним медичним університетом /надалі - замовник/ було укладено договір на закупівлю обладнання за державні кошти №54, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався до 31.12.2019р. поставити замовнику медичне обладнання: 33160000-9 Устаткування для операційних блоків Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015 /хірургічні апарати та інструментарій/ 121 шт. та 2 комплекти /далі - товар/, а замовник - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах визначених даним договором.

Згідно п.п.1.2, 1.3, 1.5 договору, кількість, перелік, комплектність та асортимент товару визначено у Специфікації /Додаток № 1, 2, 3, 4, 5, 6/, яка розроблена на підставі прийнятої тендерної пропозиції, та є невід`ємною частиною даного Договору.

Обсяги закупівлі товару, що постачається відповідно до цього договору, можуть бути зменшені в залежності від реального плану фінансування замовника, в межах укладеного договору. Термін поставки до 31.12.2019р.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору, постачальник зобов`язаний поставити замовнику товар, якість якого відповідає державним стандартам, технічним умовам та чинному законодавству щодо показників якості такого роду/виду товарів. Постачальник відповідає за належну якість товару, а також зобов`язаний засвідчити його якість належними підтверджувальними документами.

Сума договору становить 14 730 960,03 грн., у т.ч. ПДВ 7%: 963 707,67 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін на підставах, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель. Ціна договору включає вартість товару, його пакування, маркування, транспортування, навантаження і розвантаження до замовника /п.п.3.1, 3.2 договору/.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі, на підставі видаткової накладної та підписаного уповноваженими представниками сторін акта на прийом-передачу матеріальних цінностей в розмірі 95% вартості договору, остаточні розрахунки проводяться після виконання постачальником обов`язків, визначених п. 6.3.9 даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору, сторони дійшли спільної згоди, що оплата за поставлений постачальником товар буде проводитись з урахуванням реального фінансування видатків /та/або надходження коштів/ Державного бюджету на зазначені цілі замовником.

Постачальник зобов`язаний доставити товар за місцем призначення, в строк до 5 /п`яти/ робочих днів із моменту отримання від замовника письмового /факсимільним зв`язком/ повідомлення із підтвердженням готовності прийняти товар. Місце поставки /передачі/ товару: Одеський національний медичний університет, 65023, Україна, Одеська область, м.Одеса, вул. Партера, 9, вул.Тіниста, 8. /п.п. 5.1, 5.2 договору/.

Відповідно до п. 6.1.1 договору, постачальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар.

Згідно п. 6.3.9 договору, постачальник зобов`язаний в місячний термін з моменту отримання від замовника повідомлення /письмово або факсимільним зв`язком або телефоном/ підтвердження готовності приміщень: 1/ провести встановлення, налагодження та тестування товару; 2/ здійснити введення товару в експлуатацію; 3/ ввести в експлуатацію товар та провести кваліфіковане навчання працівників замовника по користуванню обладнанням, зазначеного в пункті 1.1 з видачею відповідного документу, підтверджуючого факт проведення навчання.

Відповідно до п.7.3 договору, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019р., в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання /п.10.1 договору/.

У специфікаціях, що є додатками до договору №1-6 від 17.05.2019р., сторонами узгоджено найменування товару, що поставляється, згідно з тендерною документацією та торгову назву згідно з документами учасника, а саме: специфікація № 1 на загальну суму 7 478 504,68 грн.; специфікація № 2 на загальну суму 1 493 177,66 грн.; специфікація №3 на загальну суму 1 777 570,09 грн., специфікація №4 на загальну суму 39 252,34 грн., специфікація №5 на загальну суму 2 580 056,00 грн., специфікація №6 на загальну суму 998 691,59 грн.

На виконання умов договору №54 від 17.05.2019р. в межах специфікацій №1-№6 Позивач постав Відповідачу медичне обладнання на загальну суму 13 470 960,03 грн., що підтверджено наступними документами: видатковою накладною №23 від 01.08.2019р., актом приймання-передачі №23 від 01.08.2019р., видатковою накладною №24 від 01.08.2019р., актом приймання-передачі №24 від 01.08.2019р., видатковою накладною №25 від 01.08.2019р., актом приймання-передачі №25 від 01.08.2019р., видатковою накладною №26 від 01.08.2019р., актом приймання-передачі №26 від 01.08.2019р., видатковою накладною №27 від 01.08.2019р., актом приймання-передачі №27 від 01.08.2019р.

На підтвердження виконання п.6.3.9. договору №54 від 17.05.2019р. Позивачем надано суду акти введення в експлуатацію 33160000-9 Устаткування для операційних блоків Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015 /хірургічні апарати та інструменти/ - 121 шт. та 2 комплекти від 01.08.2019р. у кількості 5шт., акти навчання персоналу роботі медичному обладнанні: 33160000-9 Устаткування для операційних блоків Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015 /хірургічні апарати та інструменти/ - 121 шт. та 2 комплекти від 01.08.2019р. у кількості 5 шт.

Проте відповідач за отриманий товар не розрахувався, на підставі чого Позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до Одеського національного медичного університету про стягнення 14 880 428,42грн. заборгованості, з яких 13 470 960,03грн. сума основного боргу, 431 070,72грн. пеня, 35 430,47грн. 3% річних та 942 967,20грн. штраф.

При цьому, відповідач підтвердив факт отримання медичного обладнання на зазначену суму згідно договору №54 від 17.05.2019р., що вбачається з наданого до суду відзиву на позов, проте, доказів, які б підтверджували факт оплати за отримане медичне обладнання не надав.

Несплата вказаної заборгованості Відповідачем стала підставою для звернення Позивача до суду із заявленим позовом.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

В частині 1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити /реалізувати/ своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від вчинення певної дії /негативне зобов`язання/, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови /пункти/, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати /поставити/ у зумовлені строки /строк/ другій стороні - покупцеві товар /товари/, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар /товари/ і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Приймаючи до уваги, що сторонами по справі ані в договорі, ані у специфікаціях, що є додатками до договору, не було узгоджено строку оплати за поставлене медичне обладнання, суд доходить висновку, що в даному випадку мають бути застосовані положення частини першої статті 692 ЦК України, із врахуванням п.4.1. договору №54 від 17.05.2019р., відповідно до яких Одеський національний медичний університет мав розрахуватись із Позивачем - 01.08.2019р.

Враховуючи те, що Відповідач за отримане медичне обладнання не розрахувався та те, що наявність зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку щодо задоволення вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 13 470 960,03грн.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних за період з 02.08.2019р. по 02.09.2019р. у сумі 35430,47 грн. та зважаючи на прострочення сплати Відповідачем боргу за поставлений товар, суд доходить до висновку, що такий розрахунок є вірним та здійснений відповідно до законодавства, з огляду на що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

В частині вимог Позивача про стягнення пені у сумі 431 070,72 грн. та 7% штрафу 942 967,20грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Так, суд вважає, що Позивачем вірно обрано період прострочення заборгованості Відповідача перед Позивачем, оскільки відповідно до 4.1. договору №54 від 17.05.2019р. остаточні розрахунки проводяться після виконання постачальником обов`язків, визначених п. 6.3.9 даного договору. Оскільки, Позивач виконав вимоги 6.3.9. договору №54 від 17.05.2019р. - 01.08.2019р., то враховуючи частину першу статті 692 ЦК України першим днем прострочення є 02.08.2019р.

Розмір пені із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, визначений судом наступним чином.

Сума боргу /грн/Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 13470960.03 02.08.2019 - 02.09.2019 32 17.0000 % 0.093 %* 401 545.33 Так, розмір пені розрахований Позивачем у відповідності до п.7.3 договору №54 від 17.05.2019р. перевищує розмір пені розрахований судом із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з огляду на що, підлягає задоволенню сума пені розрахована судом у розмірі 401 545,33грн.

Розрахунок 7% штрафу у сумі 942 967,20 грн. за порушення Відповідачем строків оплати товару поставленого Позивачем, за висновками суду є вірним та здійсненим відповідно до законодавства, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягненням з Відповідача на користь Позивача: 13 470 960,03грн. основного боргу, 401 545,33грн. пені, 35 430,47грн. 3% річних, 942 967,20грн. штрафу.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені /отримані/ за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З врахуванням наведених приписів процесуального закону, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх заперечень щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат та 3% річних, Відповідач посилається на те, що Одеським національним медичним університетом було вжито всіх необхідних заходів для виконання зобов`язань щодо оплати "МЕДІНТЕКС" та подано відповідні платіжні доручення до УДКСУ в Одеській області на здійснення вищевказаного перерахування коштів за отриманий товар, проте, УДКСУ в Одеській області не здійснило оплату ТОВ "МЕДІНТЕКС", враховуючи що суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Верховний Суд України в Постанові від 15.05.2012 у справі №11/446 зробив висновок про те, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. У пункті 61 постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16 Велика палата зазначила про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду.

Таким чином, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування Одеського національного медичного університету, не звільняє його від виконання зобов`язання за укладеним Договором на закупівлю обладнання за державні кошти №54 від 17.05.2019р.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищезазначене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм відповідну правову оцінку, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІНТЕКС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню з огляду на помилки допущені при обрахунку пені.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України у розмірі 222 763,55грн.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеського національного медичного університету /65082, м. Одеса, Валіховський провулок, 2, код ЄДРПОУ 02010801/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІНТЕКС" /02081, м. Київ, пр-т. Григоренко, 22/20, кв.248, код ЄДРПОУ 37515425/ 13 470 960 /тринадцять мільйонів чотириста сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят/ грн. 03 коп. основного боргу, 401 545 /чотириста одну тисячу п`ятсот сорок п`ять/ грн. 33 коп. пені, 35 430 /тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять/ грн. 47 коп. 3% річних, 942 967 /дев`ятсот сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім/ грн. 20 коп. штрафу та 222 763 /двісті двадцять дві тисячі сімсот шістдесят три/ грн. 55 коп. витрат на оплату судового збору.

3.В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 27.01.2020р.

Суддя О.В. Цісельський