Ухвала від 27.01.2020 по справі 922/2353/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" січня 2020 р.Справа № 922/2353/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх. № 1389 від 21 січня 2020 року), в порядку статті 330 ГПК України, по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Укрнафта , м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд , м. Харків, 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПрАТ Українська міжбанківська валютна біржа , м. Київ, про стягнення 487 760 758,76 грн., ВСТАНОВИВ:

21 січня 2020 року, через канцелярію суду від Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява (вх. № 1389) про затвердження мирової угоди у справі № 922/2353/16 та справі № 922/2410/16, укладеної між другим позивачем та відповідачем 27 грудня 2019 року в рамках виконавчого провадження ВП № 53477529 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08 лютого 2017 року про стягнення 487 760 758,76 грн. заборгованості та 206 700,00 грн. судового збору та виконавчого провадження ВП № 53532726 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2016 року про стягнення 1 323 658 523,52 грн. заборгованості та 206 700,00 грн. судового збору.

Суд, розглянувши матеріали заяви, поданої в порядку статті 330 ГПК України, зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 330 ГПК України мирова угода, укладена між сторонами, в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди під час виконавчого провадження, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторін (стягувача та боржника), яке, відповідно до процесуального закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству.

З доданих до заяви матеріалів вбачається, що мирова угода на стадії виконання судового рішення укладена між Публічним акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд 27 грудня 2019 року і яка разом із спільною заявою сторін у виконавчому провадженні подана 28 грудня 2019 року до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про, що свідчить відповідний ідентифікаційний штрих код, проставлений в правому нижньому куті вище зазначеної заяви.

Отже, відповідно до положень статті 330 ГПК України, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України мав передати мирову угоду для затвердження до суду не пізніше триденного строку з дня її отримання, тобто до 02 січня 2020 року (включно, з врахуванням святкових днів). Втім, до господарського суду Харківської області вказана заява надана органом ВДВС лише 21 січня 2020 року, що підтверджується відтиском штемпеля господарського суду Харківської області.

Відповідно до правил обчислення строків, зазначених в статті 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Згідно частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Враховуючи вище викладене, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України пропущено встановлений статтею 330 ГПК України строк, протягом якого державний виконавець має передати мирову угоду для затвердження суду, який видав виконавчий документ (02 січня 2020 року проти 21 січня 2020 року). До заяви про затвердження судом мирової угоди укладеної сторонами в процесі виконання рішення клопотання про поновлення пропущеного строку суду по справі № 922/2353/16 не подано.

Крім того, державним виконавцем до вище зазначеної заяви сформовано додаток, а саме, копія спільної заяви сторін виконавчого провадження про передачу мирової угоди для затвердження до суду від 27 грудня 2019 року. При цьому, частинами 1 та 2 статті 91 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначення назви посади особи, яка засвідчує копії, її ініціалів, прізвища та дати такого засвідчення (частини 4, 5 вказаної статті та пункт 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003).

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення Згідно з оригіналом чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Такий висновок відображено у Постанові Верховного суду від 08 травня 2019 року по справі № 160/7887/18.

Як встановлено судом, відповідність копії спільної заяви сторін виконавчого провадження про передачу мирової угоди для затвердження до суду від 27 грудня 2019 року оригіналу не підтверджена, відповідно до вимог частини 5 статті 91 ГПК України, оскільки не містить жодних обов`язкових реквізитів, які висуваються до письмового документа, який подається в копії.

Враховуючи вище викладене, а саме пропуск державним виконавцем строку, встановленого статтею 330 ГПК України, та з наданням документів, не засвідчених у встановленому Законом порядку, суд дійшов висновку про залишення поданої заяви без розгляду та її повернення заявнику.

Крім того суд звертає увагу, що подана на затвердження мирова угода стосується наказів, виданих господарським судом Харківської області у різних справах, в тому числі справі, в межах якої подано відповідне подання.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів, регулюється положеннями Законом України "Про виконавче провадження" та відрізняється від процесу розгляду справи господарським судом, визначеного Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 330 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що подана на затвердження господарському суду мирова угода, укладена у виконавчому провадженні, повинна стосуватися саме виконання рішення господарського суду у справі, в межах якою подано відповідну заяву, із визнанням сум, що стягнуті за рішеннями, сплачені у процесі виконання конкретного рішення та залишку заборгованості боржника за кожним виконавчим документом окремо. Мирова угода має стосуватися лише прав та обов`язків сторін у певній справі. Тобто, сторони маю право врегулювати права та обов`язки під час виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду шляхом укладення мирової угоди в межах лише однієї господарської справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 91, 232 - 236, 330 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути Головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву (вх. № 1389 від 21 січня 2020 року) без розгляду, в порядку статті 330 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 255-257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 27 січня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2353/16