Рішення

від 16.01.2020 по справі 922/3742/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3742/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківської області , 2. Фермерського господарства "Партньори" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів, скасування реєстрації, повернення земельних ділянок за участю представників:

прокурор - Зливка К.О.

відповідача-1 - Чернишов К.О.;

відповідача-2 - Мороз Т.А.;

третя особа - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ФГ Партньори , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПРОКУРОРА

В позовній заяві прокурор просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04.08.2015 №742-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04.08.2015 №743-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2016 №77-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2016 №81-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2016 №82-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2016 №83-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2016 №84-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2016 №85-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.01.2016 №86-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 19.04.2016 №3141-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 19.04.2016 №3142-СГ;

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 06.08.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:04:000:0167 площею 62,2000 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2015 за номером запису про інше речове право 10735871 (індексний номер рішення 23528545 від 10.08.2015);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 06.08.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0321 площею 129,1000 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2015 за номером запису про інше речове право 10736604 (індексний номер рішення 23530469 від 10.08.2015);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0473 площею 4,8823 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13896306 (індексний номер рішення 28965364 від 28.03.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0484 площею 12,2215 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13895206 (індексний номер рішення 28964074 від 28.03.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:02:000:0057 площею 24,1958 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13892736 (індексний номер рішення 28961172 від 28.03.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:02:000:0058 площею 26,7404 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13894322 (індексний номер рішення 28962937 від 28.03.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:002:0102 площею 33,8153 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13894484 (індексний номер рішення 28963295 від 28.03.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:002:0101 площею 10,5652 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13896122 (індексний номер рішення 28965152 від 28.03.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:000:0260 площею 16,7330 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13895791 (індексний номер рішення 28964733 від 28.03.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:016:0001 площею 33,7164 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.06.2016 за номером запису про інше речове право 14992678 (індексний номер рішення 30074938 від 16.06.2016);

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між оловним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:000:0261 площею 21,6283 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.06.2016 за номером запису про інше речове право 14992625 (індексний номер рішення 30074902 від 16.06.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 06.08.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:04:000:0167 площею 62,2000 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2015 за номером запису про інше речове право 10735871 (індексний номер рішення 23528545 від 10.08.2015);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 06.08.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0321 площею 129,1000 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2015 за номером запису про інше речове право 10736604 (індексний номер рішення 23530469 від 10.08.2015);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0473 площею 4,8823 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13896306 (індексний номер рішення 28965364 від 28.03.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0484 площею 12,2215 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13895206 (індексний номер рішення 28964074 від 28.03.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:02:000:0057 площею 24,1958 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13892736 (індексний номер рішення 28961172 від 28.03.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:02:000:0058 площею 26,7404 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13894322 (індексний номер рішення 28962937 від 28.03.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:002:0102 площею 33,8153 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13894484 (індексний номер рішення 28963295 від 28.03.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:002:0101 площею 10,5652 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13896122 (індексний номер рішення 28965152 від 28.03.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:000:0260 площею 16,7330 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 за номером запису про інше речове право 13895791 (індексний номер рішення 28964733 від 28.03.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:016:0001 площею 33,7164 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.06.2016 за номером запису про інше речове право 14992678 (індексний номер рішення 30074938 від 16.06.2016);

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03.06.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:000:0261 площею 21,6283 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.06.2016 за номером запису про інше речове право 14992625 (індексний номер рішення 30074902 від 16.06.2016);

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 10735871 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:04:000:0167;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 10736604 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0321;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 13896306 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:05:000:0473;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 13895206 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:04:000:0484;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 13892736, 13894322 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6322883000:02:000:0057, 6322883000:02:000:0058;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 13894484 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:002:0102;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 13896122 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:002:0101;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 13895791 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:000:0260;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 14992678 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:016:0001;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за номером 14992625 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322883000:03:000:0261;

- зобов`язати ФГ ПАРТНЬОРИ та ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки загальною площею 375,7982 га вартістю 6.979.241,49грн.

Заявлений позов обґрунтований порушенням відповідачами вимог земельного законодавства та спеціальних норм Закону України "Про фермерське господарство" при наданні в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), які розміщені за межами населених пунктів на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Крім того прокурор зазначає, що на момент прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області оспорюваних наказів ОСОБА_1 . був засновником та головою селянського фермерського господарства в користуванні якого вже перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Таким чином, на думку прокурора, ОСОБА_1 у випадку здійснення реєстрації свого фермерського господарства після укладення договору оренди первісної земельної ділянки, всі інші земельні ділянки повинен був отримати у користування лише на конкурсних засадах - за результатами аукціону.

Прокурор позов підтримує. В судовому засіданні по суті 16.01.2020 прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧІВ ТА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Відповідач-1 та третя особа в строк, встановлений судом, відзиву на позов та заперечень щодо позову не подали, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами.

Відповідач-2 проти позову заперечує. У відзиві на позов посилається на те, що законодавство не містить обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути надані громадянину в оренду для ведення фермерського господарства. Після отримання земельних ділянок було створено та зареєстровано фермерське господарство. При зверненні з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 надав всі документи, визначені статтею 7 Закону України Про фермерське господарство . Вимог щодо подання інших документів, зокрема щодо наявної матеріально-технічної бази, законодавством не передбачено. Вважає, що прокурор безпідставно звернувся з позовною заявою в даній справі в порядку господарського судочинства та з пропуском строку позовної давності.

Присутні в судовому засіданні по суті 16.01.2020 представники відповідача-1 та відповідача-2 проти задоволення позову заперечують та просять суд відмовити прокурору в позові повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.08.2015 №742-СГ, № 743-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної і ділянки в оренду , а також Про надання в оренду земельної ділянки від 06.01.2016 № 77-СГ, № 81-СГ, № 82-СГ, № 83-СГ, № 84-СГ, № 85-СГ, № 86-СГ ОСОБА_1. надано в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 320,4535 га саме: земельна ділянка площею 62,2 га кадастровий, номер 6322883000:04:000:0167, земельна ділянка площею 129,1 га кадастровий номер 6322883000:05:000:0321, земельна ділянка площею 4,8823 га кадастровий номер 6322883000:05:000:0473, земельна ділянка площею 12,2215 га кадастровий номер 6322883000:04:002:0484, земельна ділянка площею 24,1958 га кадастровий номер 6322883000:02:000:0057, земельна ділянка площею 26,7404 га кадастровий номер 6322883000:02:000:0058, земельна ділянка площею 33,8153 га кадастровий номер 6322883000:03:002:0102, земельна ділянка площею 10,5652 га кадастровий номер 6322883000:03:002:0101, земельна ділянка площею 16,7330 га кадастровий номер 6322883000:03:000:0260 (т. I, а.с. 31-39).

Також наказами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 19.04.2016 №3141-СГ, №3142-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1. надано в оренду для ведення фермерського господарства строком на 14 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 55,3447га, а саме: земельна ділянка площею 33,7164 га кадастровий номер 6322883000:03:016:0001, земельна ділянки площею 21,628 га кадастровий номер 6322883000:03:000:0261 (т. I, а.с. 40-41)

У подальшому 06.08.2015 та 03.06.2016, на підставі зазначених наказів між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та громадянином ОСОБА_1 укладені договори оренди земельних ділянок, про що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди:

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:04:000:0167 площею 62,2 га (запис про право №10735871 від 07.08.2015) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23528548 від 10.08.2015;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:05:000:0321 площею 129,1 га (запис про право №10736604 від 07.08.2015) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23530469 від 10.08.2015;

- земельної ділянки кадастровий, номер 6322883000:05:000:0473 площею 4,8823 га (запис про право №13896306 від 24.03.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28965364 від 28.03.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:04:000:0484 площею 12,2215 га (запис про право №13895206 від 24.03.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28964074 від 28.03.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:02:000:0057 площею 24,1958 га (запис про право №13892736 від 24.03.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28961172 від 28.03.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:02:000:0058 площею 26,7404 га (запис про право №13894322 від 24.03.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28962937 від 28.03.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:03:002:0102 площею 33,8153 га (запис про право №13894484 від 24.03.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28963295 від 28.03.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:03:002:0101 площею 10,5652 га (запис про право №13896122 від 24.03.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28965152 від 28.03.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:03:000:0260 . площею 16,733 га (запис про право №13895791 від 24.03.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28964733 від 28.03.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:03:016:0001 площею 33,7164 га (запис про право №14992678 від 14.06.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30074938 від 16.06.2016;

- земельної ділянки кадастровий номер 6322883000:03:000:0261 площею 21,6283 га (запис про право №14992625 від 14.06.2016) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30074903 від 16.06.2016.

Відповідно до пункту 2 вказаних договорів в оренду передаються земельні ділянки державної власності, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 14).

18.07.2016 ОСОБА_1 було створено ФГ ПАРТНЬОРИ (дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 18.07.2016, номер запису: 14741020000001).

Після створення фермерського господарства, між орендодавцем - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, попереднім орендарем - ОСОБА_1 та новим орендарем - ФГ ПАРТНЬОРИ в особі голови ОСОБА_1 до вищевказаних договорів оренди землі були укладені додаткові угоди від 23.02.2017, відповідно до яких орендарем виступає ФГ ПАРТНЬОРИ в особі голови ОСОБА_1

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 152 ЗК України визначено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсним рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим, відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (ст. 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (частина друга статті 16 Закону України Про оренду землі ).

ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПІДСТАВ ЗВЕРНЕННЯ ПРОКУРОРА З ДАНИМ ПОЗОВОМ

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру Україна покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 із змінами і доповненнями внесеними Постановами КМУ № 482 від 22.07.2016 та № 917 від 23.11.2016 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до пункту 5-1 зазначеної Постанови КМУ посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Тобто, Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнаннями недійсними наказів щодо розпорядження землями, договорів оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельних ділянок.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з відповідним позовом, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як позивач.

В даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваного рішення суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в статті 14 Конституції України та статті 5 ЗК України.

Таким чином, прокурор звернувся до суду з позовом самостійно в інтересах держави, виступаючи за процесуальним статусом позивачем у даній справі, що узгоджується з вимогами процесуального закону.

Зважаючи на вищевикладене та з урахуванням правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, судом встановлена наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.

В порушення частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_1 не обґрунтував розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та не зазначив кількість членів фермерського господарства, а також наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у оренду. Для отримання земельних ділянок значної площі не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства, обробляти отриману в користування землю, чи має він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, потенційних контрагентів, тощо.

Крім того, ОСОБА_1 під час звернення до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявами про отримання земельних ділянок вже був засновником та керівником (головою) Фермерського господарства ЮГ-М ПЛЮС , відповідно займався фермерським господарством.

Так, наказами Головного управління Держземагенства у Харківській області від 05.06.2015 №1641 -СГ, №1642- СГ, №1643-СГ, №1644-СГ, №1645-СГ Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1. для ведення фермерського господарства вже надано в оренду строком на 49 років земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 172,789га, а саме: земельна ділянка площею 23,6637га кадастровий номер 6322883000:03:000:0259, земельна ділянки площею 33,7721га кадастровий номер 6322883000:05:000:0468, земельна ділянка площею 55,4624га кадастровий номер 6322883000:05:000:0290, земельна ділянка площею 12,7226 га кадастровий номер 6322883000:05:000:0470, земельної ділянки площею 47,1682га кадастровий номер 6322883000:05:000:0469, які розташовані за межами населених пунктів на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, без проведення земельних торгів.

Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про фермерське господарство , без проведення земельних торгів, діючим законодавством України, як на момент прийняття оспорюваного рішення, так і на даний час, не передбачена.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом встановлено факт порушення передбаченої ЗК України процедури отримання ОСОБА_1 у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 375,7982 га, які розташовані на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, позовна вимога про визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 04.08.2015 №742-СГ, від 04.08.2015 №743-СГ, від 06.01.2016 №77-СГ, від 06.01.2016 №81-СГ, від 06.01.2016 №82-СГ, від 06.01.2016 №83-СГ, від 06.01.2016 №84-СГ, від 06.01.2016 №85-СГ, від 06.01.2016 №86-СГ, від 19.04.2016 №3141-СГ, від 19.04.2016 №3142-СГ є обґрунтованою та такою, що відповідає обставин справи.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договорів оренди землі, додаткових угод до них, а також скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних записів, суд зазначає наступне.

Правовою підставою для виникнення права оренди у ОСОБА_1 на земельні ділянки за кадастровими номерами 6322883000:02:000:0057, 6322883000:02:000:0058, 6322883000:04:000:0484, 6322883000:03:002:0102, 6322883000:03:002:0101, 6322883000:03:000:0260, 6322883000:05:000:0473, 6322883000:03:016:0001, 6322883000:03:000:0261, 6322883000:05:000:0321, 6322883000:04:000:0167 загальною площею 375,7982 га є відповідні накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

В зв`язку з незаконністю вищевказаних наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області, договори оренди земельних ділянок від 06.08.2015, від 03.03.2016, від 03.06.2016 та додаткові угоди до них від 23.02.2017 є такими, що укладені з порушенням вказаних вище положень закону, що може мати наслідком визнання їх недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, з подальшим скасуванням всіх реєстраційних дій стосовно земельних ділянок, які є предметом оренди та їх повернення у державну власність.

Отже, суд констатує правомірність вимог прокурора при зверненні до господарського суду з позовною заявою в межах даної справи.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідачем-2 подано заяву про застосування позовної давності (вх. №1054 від 16.01.2020) до вимог прокурора, яка підтримана представником у судовому засіданні по суті 16.01.2020.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому згідно частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконних правових актів, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. При цьому, держава в такому випадку може нести ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства (аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі № 348/1237/15-ц, від 10 травня 2018 року по справі № 914/1708/17).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

В даному випадку Держава в особі відповідного органу, дізналася про наявні обставини саме з моменту прийняття оскаржуваних наказів, а саме: 04.08.2015, 06.01.2016, 19.04.2016. Проте з відповідним позовом до суду в межах даної справи прокурор звернувся лише 19.11.2019, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом про скасування вказаних наказів, визнання недійними вказаних договорів та додаткових угод до них зі скасуванням всіх реєстраційних дій та повернення земельних ділянок у власність держави.

Щодо визнання поважності причин пропуску прокурором строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску позовної давності.

В позовній заяві прокурором не наведено будь-якого фактичного та правового обґрунтування пропуску строку позовної давності та необхідності захисту порушеного права в зв`язку з таким пропуском. Не надано також в обґрунтування зазначених обставин будь-яких доказів.

Прокурор вказує, що про спірні обставини він дізнався лише 07.03.2019, отримавши відповідь від Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області на власний запит.

Проте, суд зазначає, що отримавши від відповідача відповідну інформацію 07.03.2019, прокурор звернувся до суду з позовом по даній справі лише 14.11.2019, тобто зі значним спливом строку (9 місяців) після отримання відповідної інформації. Крім того, прокурором не обґрунтовано неможливість одержання ним необхідної інформації одразу після винесення оскаржуваних наказів та укладення спірних договорів (2015-2016 роки). Так прокурором не надано жодних доказів, що ним у той період були вчинені відповідні запити, призначено проведення перевірок тощо, але ці заходи не дали результатів з незалежних від прокурора причин.

За таких обставин, суд не вважає поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні відповідного клопотання останнього.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в зв`язку з пропуском прокурором строку позовної давності.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за прокурором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за прокурором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "27" січня 2020 р.

Суддя О.В. Бринцев