Постанова

від 21.01.2020 по справі 5023/3647/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 5023/3647/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І., та представників: третьої особи ОСОБА_1 - Шумейко І.П., позивача, відповідача, решти третіх осіб: не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЕРДЕН-РЕГІОН" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 5023/3647/11 за позовом Приватного підприємства "ЗЕРНО ТРЕЙД" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЕРДЕН-РЕГІОН" про розірвання договору, та за зустрічним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЕРДЕН-РЕГІОН" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 до Приватного підприємства "ЗЕРНО ТРЕЙД" про визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У 2011 році ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просило суд розірвати договір про надання послуг (виконання робіт) по обробці землі, укладений між ним та ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД".

СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" звернувся із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати за собою право власності на земельні ділянки, які, за його доводами, були предметом договору про надання послуг (виконання робіт) по обробці землі.

Суд першої інстанції рішенням від 20.05.2011 прийняв зустрічну позовну заяву відповідача для спільного розгляду з первісним позовом; у первісному позові про розірвання договору відмовив; зустрічний позов задовольнив.

Суд апеляційної інстанції постановою від 22.10.2019 скасував рішення місцевого суду в частині прийняття зустрічної позовної заяви відповідача для спільного розгляду з первісним позовом та в частині задоволення зустрічного позову про визнання права власності на земельні ділянки; зустрічну позовну заяву повернув СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН".

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду в частині скасування рішення місцевого суду, СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, рішення залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права та на помилковість висновків щодо повернення зустрічної позовної заяви у даній справі. Вважає, що вимоги його зустрічного позову пов`язані із вимогами первісного позову, які були обґрунтовані саме недоведенням, тобто фактичним оспоренням тієї обставини, що в нього наявне право власності на вказані земельні ділянки.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції, а також місцевим судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 22 ГПК України в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, відповідач мав право визнати позов повністю або частково, а також мав право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Стаття 60 ГПК України у вказаній редакції надавала відповідачу право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен був бути взаємно пов`язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадилось за загальними правилами подання позовів.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України, в чинній на даний час редакції, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 180 ГПК України (в чинній на даний час редакції) відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

З аналізу наведених правових норм Суд вбачає, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним; зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, встановлених процесуальним законодавством. Так, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що під час подачі зустрічного позову його заявник має довести, що у даній справі існує одна з таких ситуацій:

або обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, при цьому взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

або задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Апеляційним судом встановлено, що предметом первісного позову є розірвання договору №16 про надання послуг (виконання робіт) по обробці землі, укладеного 01.03.2011 між СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" та ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД", з підстав невиконання відповідачем умов договору щодо надання документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками.

Підстави для зміни або розірвання договору містяться в ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином під час вирішення вказаного спору суд мав надати оцінку діям відповідача на предмет того, чи свідчать вони про істотне порушення умов договору, достатнє для розірвання укладеного між сторонами договору в судовому порядку.

Разом з цим, предметом зустрічного позову є визнання права власності СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" на земельні ділянки, що знаходяться на території Зачепилівської селищної ради Харківського району Харківської області на підставі ст.ст. 319, 320, 328, 392 ЦК України.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

В ст. 320 ЦК України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Зазначену правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17 та від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджено належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Виходячи з предмета та підстав зустрічного позову, з урахуванням змісту вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що зустрічний позов не відповідає жодному з критеріїв пов`язаності з первісним позовом, оскільки ані предмет, ані підстави таких позовів не співпадають, вказані вимоги виникли з різних правовідносин, тому їх спільний розгляд не є доцільним.

Крім того, враховуючи, що земельні ділянки, право власності на яке просить визнати СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" зареєстровані за третіми особами - фізичними особами, апеляційним судом правильно зазначено, що відповідачем за таким позовом не може бути ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД".

Водночас, апеляційним судом також правильно зауважено, що зі змісту договору № 16 про надання послуг (виконання робіт) по обробці землі, укладеного 01.03.2011 між СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" та ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД", не випливає, що його предметом є надання послуг з обробки саме тих земельних ділянок, на які просить визнати право власності за собою СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН".

Так, відповідно розділу 2 договору №16 про надання послуг (виконання робіт) по обробці землі від 01.03.2011, укладеного між СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" (замовник) та ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД" (виконавець), за даним договором виконавець зобов`язується надати послуги з обробки земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур замовника на загальній площі 300 га, а замовник прийняти та оплатити послуги на умовах даного договору. Будь-яких ідентифікуючих земельні ділянки ознак у вказаному договорі не наведено.

Окрім того, у зустрічному позові не зазначено, в чому СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" вбачає порушення прав з боку ПП "ЗЕРНО ТРЕЙД" в контексті заявлених вимог про визнання права власності на відповідні земельні ділянки, які належать фізичним особам згідно з державними актами на право власності, та у зв`язку з чим, яким чином задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для прийняття зустрічної позовної заяви СВК "ЕРДЕН-РЕГІОН" для спільного розгляду з первісним позовом, у зв`язку з чим вона підлягала поверненню.

Крім того, апеляційним судом зроблено правильний висновок про необхідність скасування ухвали господарського суду Харківської області від 01.09.2011, якою виправлено описки в описовій та резолютивній частинах рішення від 20.05.2011, в частині внесення виправлень в рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №5023/3647/11 в частинах, що стосуються висновків за наслідком розгляду зустрічного позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та зводяться лише до власного довільного тлумачення норм чинного законодавства, підстави для скасування постанови апеляційного суду та для задоволення касаційної скарги у даній справі відсутні.

За таких обставин судові витрати за подання касаційної скарги в силу ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на її заявника.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ЕРДЕН-РЕГІОН" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 5023/3647/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.