Рішення

від 27.01.2020 по справі 184/2645/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/2645/19

Номер провадження 2-о/184/14/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,

розглянувши в м. Покров в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Людмила Володимирівна про встановлення факту, що має юридичне значення , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна мати - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний батько - ОСОБА_3 , який після смерті своєї дружини (її матері) прийняв спадщину шляхом фактичного проживання, але за життя не оформив своїх спадкових прав. Після смерті її батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,750 га, кадастровий номер 1222985500-04-001-0036, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Заявниця у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Л.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, однак нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 в зв`язку з не підтвердженням факту шлюбних відносин між її батьком та матір`ю та у зв`язку з тим, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку ім`я її матері як власника невірно зазначено ОСОБА_5 , а в Свідоцтві про смерть матері, правильно вказано: ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом було запропоновано їй звернутися до суду для встановлення факту шлюбних відносин між її батьками та належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №021528, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 24 березня 2004 року ОСОБА_2 . В зв`язку з чим заявниця змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №021528, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 24.03.2004 року її матері - ОСОБА_2 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, тому що не має іншої можливості, оскільки видача нового Державного акту на право власності на земельну ділянку так як і виправлення в Державному акті на право власності на земельну ділянку законодавством України не передбачено.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Приватний нотаріус - Гульбандян Л.В. у судове засідання не з`явилась, надала клопотання, в якому просить розглянути справу за її відсутності .

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна мати заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконкомом Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 13.11.208 року, актовий запис №102 (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний батько заявниці - ОСОБА_3 , підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконкомом Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 08.09.2011 року, актовий запис №62 (а.с.15).

На ім`я ОСОБА_5 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,750 га, кадастровий номер 1222985500-04-001-0036, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.21).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України заявниця має право на успадкування майна, що належить її померлому батьку ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Л.В. із заявою про прийняття спадщини за законом, однак нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 в зв`язку з не підтвердженням факту шлюбних відносин між її батьком та матір`ю та у зв`язку з тим, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку ім`я її матері як власника невірно зазначено ОСОБА_5 , а в Свідоцтві про смерть матері правильно вказано: ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом було запропоновано заявниці звернутися до суду для встановлення факту шлюбних відносин між її батьками та належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №021528, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 24 березня 2004 року ОСОБА_2 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.08.2019 року (а.с.18).

Відповідно до листа ВСУ 01 січня 2012 року Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по - батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Правовстановлюючий документ - це документ, який підтверджує права певного суб`єкта та складений у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 14 Конституцією України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Підставами виникнення і припинення прав на земельні ділянки, як і прав на інші об`єкти нерухомого майна, розташовані на них, є передбачені законом юридичні факти, що підтверджуються відповідними документами.

Згідно з частиною першою статті 125 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку моїй матері) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 126 ЗК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою було затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Видавалися державні акти вказаного зразка державними органами земельних ресурсів при місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування, підписувались головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, а також начальником державного органу земельних ресурсів.

Постановами Кабінету Міністрів України №926 від 16 жовтня 2008 року та за №1019 від 12 листопада 2008 року були змінені форми державного акта на право власності на земельну ділянку.

Крім того, на момент видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку діяла Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43, згідно з пунктами 3.1, 3.2 якої державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України. Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

В пункті 2.9 Інструкції №43 зазначено, що усі записи при заповнення державного акту на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №404 від 03.07.2013 року Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647 визнано таким, що втратив чинність.

З 01 січня 2013 року набули чинності Закони України Про Державний земельний кадастр , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , згідно з якими повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земель, права сервітуту, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій) з 1 січня 2013 року припинилися.

Зокрема, з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-УІ та Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без оформлення державних актів.

На даний час, Держземагентство України та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них.

Тобто, Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, яка видала Державний акт серії ДП №021528 на право власності на земельну ділянку, немає повноважень внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Згідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Належність Державного акту Серії ДП №021528 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями документів, а саме: копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 13.01.2012 року, батьками якої являються ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 25.05.1953 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 13.11.2008 року.

Оскільки встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину, тому що не має іншої можливості, оскільки видача нового Державного акту на право власності на земельну ділянку, так як і виправлення в Державному акті на право власності на земельну ділянку законодавством України не передбачено, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Таким чином, виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимогам діючого законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог заявника ОСОБА_1 у повному обсязі .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.11, 12, 76, 77, 81, 263-265, 272, 293, 294, 315, 319 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Людмила Володимирівна про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що Державний акт Серії ДП №021528 на право власності на земельну ділянку площею 0,750 га, розташованої на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, який видано Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 24 березня 2004 року на ім`я ОСОБА_5 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.01.2020р .

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш