Рішення

від 26.11.2019 по справі 369/4591/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4591/19

Провадження № 2/369/2698/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26.11.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Медведського М.Д.,

за участю секретаря - Головатюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва № 11 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та визнання недійсним права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Боярської міської ради, ОСОБА_2 , в якому просила суд: визнати незаконним та скасувати рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За Будинком закріплені земельні ділянки, які приватизовані нею та її батьком - ОСОБА_3 , після смерті якого, вона отримала у спадок приватизовану ним земельну ділянку та закріплену за вказаним будинком. Рішенням Боярської міської ради народних депутатів Києво-Святошинського районну Київської області від 06.10.1992 року, Позивачу та Спадкодавцю надано земельну ділянку розміром 239 кв. м. в постійне користування.

13 квітня 2016 року ОСОБА_4 за його дорученням, подала заяву до Комітету Боярської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної Ділянки 0,020 га в оренду на 49 років для ведення особистого господарства, проте Боярська міська рада відмовила у дозволі, мотивуючи тим, що вказана земельна ділянка знаходиться приватній власності, а також те, що їй присвоєний кадастровий номер №3222410300:01:049:5022.

07 березня 2018 року, ним було надіслано Боярській міській раді заяву, з проханням вирішити дану конфліктну ситуацію, проте 05 квітня 2018 року вона отримала відмову . Також цим листом підтверджено, належність даної земельної ділянки на праві приватної гр. ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2019 р. відкрито провадження по цивільній справі.

У судове засідання позивачка не з`явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, представник позивача ОСОБА_5 до суду направила заяву про слухання справи у відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час ті місце слухання справи повідомлений в установленому законом порядку, до суду направив заяву, у якій просив суд проводити розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Згідно п. 34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Положеннями ст. 9 ЗК України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що13 квітня 2016 року ОСОБА_4 за дорученням позивача, подала заяву до Комітету Боярської міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної Ділянки 0,020 га в оренду на 49 років для ведення особистого господарства, проте Боярська міська рада відмовила у дозволі, мотивуючи тим, що вказана земельна ділянка знаходиться приватній власності, а також те, що їй присвоєний кадастровий номер №3222410300:01:049:5022 .

07 березня 2018 року, позивачкою було надіслано Боярській міській раді заяву, з проханням вирішити дану конфліктну ситуацію, проте 05 квітня 2018 року вона отримала відмову . Також цим листом підтверджено, належність даної земельної ділянки на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 .

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначила, що зазначене рішення за №42/1934 Боярської міської ради від 06.02.2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в м. Боярка на розі вулиць Короткової та Газової гр. ОСОБА_2 , порушує її права, як власника вищевказаної земельної ділянки.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Протягом всього часу розгляду справи в суді, позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження порушення його прав, свобод чи інтересів, саме видачею вказаного рішення за №42/1934 Боярської міської ради від 06.02.2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в м. Боярка на розі вулиць Короткової та Газової гр. ОСОБА_2 , зокрема, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що земельна ділянка була надана їй у приватну власність.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 140 Конституції України; ст. ст. 13, 15, 16 ЦК України; ст.ст. 9, 116, 123 ЗК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Боярської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та визнання недійсним права власності на земельну ділянку - відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: М.Д. Медведський