Рішення

від 27.01.2020 по справі 160/10755/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 160/10755/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Малого приватного підприємства Ларго (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матросова, 75А, оф.4, код ЄДРПОУ 20193053) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

01 листопада 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Малого приватного підприємства Ларго (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (відповідач - 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову реєстрації податкової накладної № 1305879/20193053 від 15.10.2019 р. та № 1312712/20193053 від 22.10.2019 р., прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 04.09.2019 р. на суму 462 075, 00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 77 012, 50 грн., та податкову накладну № 17 від 11.09.2019 р. на суму 409 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 68 320, 00 грн., складені Малим приватним підприємством Ларго ;

- стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) понесені судові витрати у вигляді судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було складено в електронній формі податкову накладну № 6 від 04.09.2019 року на суму 462 075, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 77 012, 50 грн. та податкову накладну № 17 від 11.09.2019 року на суму 409 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 68 320, 00 грн., та подано їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанцій про реєстрацію вищевказаних податкових накладних вони були отримані податковим органом, їх було прийнято, проте, реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. На виконання вимог Податкового кодексу України позивачем в електронному вигляді були направлені пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань реєстрації яких було зупинено. Однак, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській, в особі регіональної комісії було прийняті рішення про відмову у реєстрації податкової № 1305879/20193053 від 15.10.2019 р. та № 1312712/20193053 від 22.10.2019 р. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки підстав для прийняття таких рішень не було. Відповідачем 1 в спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказано в якості підстави для відмови - ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), в тому числі зазначено щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 6 від 15.10.2019 року, відсутність розрахункових документів, банківські виписки з особових рахунків та без підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку, за даними податкової звітності у підприємства виробника сільгосппродукції відсутні трудові ресурси та основні засоби для виробництва заявлених обсягів сільгосппродукції. Таким чином, рішення є такими, що винесено протиправно та підлягають скасуванню, а відповідні податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

20 листопада 2019 року на виконання ухвали суду від 05 листопада 2019 року позивач усунув вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10755/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 28 листопада 2019 року, що підтверджується розпискою, що міститься в матеріалах справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником Державної фіскальної служби України 05 грудня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Представниками відповідачів до суду не було надано відзивів на позовну заяву.

Згідно ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Мале приватне підприємство Ларго (код ЄДРПОУ 20193053) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.12.1991 р.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є: Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

02 вересня 2019 року між Малим приватним підприємством Ларго як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Кернел - Трейд , як Покупець було укладено Договір поставки № ДН 20096.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2019 року, на умовах, зазначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.4. Договору, умови поставки - EXW франко-склад Покупця (місце поставки: ТОВ Техуніверсал - Індустрія , розташований за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Райполе) у відповідності з Правилами ІНКОТЕРМС.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:

4.1.1. Оплата товару здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника впродовж 3 банківських днів з дати поставки товару на після отримання Покупцем від Постачальника документів та здійснення Постачальником дій, зазначених у п. 2.6. та 5.5 цього Договору.

На виконання умов Договору, Покупцем було здійснено оплату за отриманий товар платежем:

- платіжне доручення № 1003902 від 06.09.2019 року на суму 385 000, 00 грн., згідно до розрахунку № 206 від 04.09.2019 року.

09 вересня 2019 року між Малим приватним підприємством Ларго як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Кернел - Трейд , як Покупець було укладено Договір поставки № ДН 20126.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2019 року, на умовах, зазначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.4. Договору, умови поставки - EXW франко-склад Покупця (місце поставки: ПрАТ Полтавське ХПП , розташований за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Девлатове, вул. Чкалова, 5) у відповідності з Правилами ІНКОТЕРМС.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:

4.1.1. Оплата товару здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника впродовж 3 банківських днів з дати поставки товару на після отримання Покупцем від Постачальника документів та здійснення Постачальником дій, зазначених у п. 2.6. та 5.5 цього Договору.

На виконання умов Договору, Покупцем було здійснено оплату за отриманий товар платежем:

- платіжне доручення № 1006560 від 12.09.2019 року на суму 340 000, 00 грн., згідно розрахунку № 212 від 11.09.2019 року.

На виконання вимог Податкового кодексу України, позивачем було складено в електронній формі податкову накладну № 6 від 04.09.2019 року на суму 462 075, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 77 012, 50 грн. та податкову накладну № 17 від 11.09.2019 року на суму 409 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 68 320, 00 грн., та подано їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27 вересня 2019 року автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДФС України направлено позивачу квитанції до кожної податкової накладної про зупинення реєстрації податкових накладних № 6 від 04.09.2019 р., № 17 від 11.09.2019 р.

У квитанції щодо реєстрації податкової накладної № 6 від 04.09.2019 року зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , в тому числі у квитанції щодо реєстрації податкової накладної № 17 від 11.09.2019 року зазначено, що ПН/РК також відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10 жовтня 2019 року позивачем було складено та подано через Єдиний реєстр податкових накладних до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізьке північне управління, Криворізька північна ДПІ (Тернівський район м. Кривий Ріг) повідомлення із зазначенням пояснень, що 04.09.2019 року МПП Ларго було продано ТОВ Кернел - Трейд насіння соняшнику за договором поставки № ДН 20096 від 02.09.2019 року, умови поставки - EXW франко-склад ТОВ Техуніверсал - Індустрія , на елевіторі виписано скл. Квитанцію № 48 від 04.09.2019 року, та 3-х сторонній акт прийому-передачі, що підтверджує факт операції, оплату здійснено у розмірі 80 %, пл.дор. № 1003902, 06.09.2019 р. насіння соняшнику, придбано в сг виробника (прод. власного виробництва) ФГ Худась , накл. № 8 та 3-х сторонній акт від 03.09.2019 та додатки на 14 аркушів.

17 жовтня 2019 року позивачем було складено та подано через Єдиний реєстр податкових накладних до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізьке північне управління, Криворізька північна ДПІ (Тернівський район м. Кривий Ріг) повідомлення із зазначенням, що МПП Ларго підписали 09.09.2019 р. договір на поставку соняшнику, 11.09.2019 р. поставлено товар шляхом переоформлення на ПрАТ Полтавське ХПП , скл. квитанція № 797 та 3-х сторонній акт є підтвердженням передачі товару. Насіння соняшнику МПП Ларго було придбано у с/г виробника ФГ Худась , договір № 94 від 09.09.2019 р., накладні № 9 від 09.09.2019 р. та № 10.09.2019 р., товар частково оплачено, податкові зареєстровано в ЄРПН та додатки на 19 аркушах.

За результатами розгляду пояснень та копій первинних документів позивача Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області в особі Регіональної комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято наступні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної:

- 1305879/20193053 від 15.10.2019 р. - щодо податкової накладної № 6;

- 1312712/20193053 від 22.10.2019 р. - щодо податкової накладної № 17.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 6 зазначено ненадання платником податку копії документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, яким оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Також у зазначеному рішенні, зазначено додаткову інформацію: Без підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. За даними податкової звітності у підприємства виробника сільгосппродукції відсутні трудові ресурси та основні засоби для виробництва заявлених обсягів сільгосппродукції .

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 17 зазначено ненадання платником податку копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями комісій при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту187.1статті187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1ст.188 Податкового кодексу України).

Згідно із приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

За таких обставин, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13, 14, 15 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Зазначеним нормам порядку №1246 кореспондують приписи п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21 лютого 2018р. (далі Порядок №117), підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 117).

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Так, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, які не відноситься до нормативних актів та не можуть встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У пп. 1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України Критерії ризиковості платника податку за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, зокрема, зазначено комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Таким чином, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку, які не відносяться до нормативних актів та не може встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, визначених листом, є протиправними.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів підкреслення яких саме документів не було надано.

Також, у пунктах 18-21 Порядку №117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №566 від 13 червня 2017р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №752/30620 (далі - Порядок №566), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом201.16статті201розділуV Податкового кодексу Українита постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації за №190 від 29 березня 2017р.

Як зазначено у пункті 18 Порядку №566, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Водночас, відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку №566, пункту 18 Порядку №117, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

В той час як фактичні обставини справи свідчать, у відповідачів були наявні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

В тому числі, як зазначено представником позивача за договором поставки № ДН20096 від 02.09.2019 року позивачем здійснювалось постачання товару, який попередньо був придбаний у ФГ Худась-Т , відповідно до договору купівлі-продажу № 89 від 02.09.2019 року. За результатами поставки товару ФГ Худась-Т було складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 03.09.2019 року на суму 459 549,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 76 591, 63 грн., яка була зареєстрована в ЄРПН.

Таким чином висновок в рішенні про відмову в реєстрації № 1305879/20193053 від 15.10.2019 року не підтверджені належним чином під час розгляду даної справи, оскільки за ланцюгом постачання податкову накладну, складену виробником сільгосппродукції було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Окрім того, за договором поставки № ДН2016 від 09.09.2019 року позивачем здійснювалось постачання товару, який був придбаний у ФГ Худась-Т , відповідно до договору купівлі-продажу № 94 від 09.09.2019 року. За результатами поставки товару ФГ Худась-Т було складено та подано на реєстрацію податкові накладні № 2 від 09.09.2019 року на суму 260 729,47 грн, в т.ч. ПДВ на суму 52 145, 89 грн., №3 від 10.09.2019 року на суму 86 386, 19 грн, в т.ч.на суму ПДВ 14 397, 70 грн., які були зареєстровані в ЄРПН.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Однак відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій Малого підприємства Ларго та ТОВ Кернел-Трейд цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

При цьому, позивачем на виконання п.14 Порядку №117 надано органу Державної фіскальної служби пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів ГУ ДФС у Дніпропетровській області не зазначено.

При цьому, форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржені рішення містять лише загальне твердження "ненадання платником копій документів", проте не вказано, які саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що рішення є необґрунтованими, з останніх не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявленої операції, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації.

Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області рішення прийняті необґрунтовано, а отже відповідачем 1 не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для визнання спірних рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправними та їх скасування.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної України зареєструвати виписані позивачем податкові накладні, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

В свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі №7 від 20 травня 2013р., суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України- кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладку.

З огляду на викладене, оскільки належним та ефективним способом захисту порушених прав є саме обов`язок зареєструвати податкові накладні, суд зобов`язує Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 04.09.2019 р., № 17 від 11.09.2019 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 3842, 00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжними дорученням № 2792 від 31 жовтня 2019р. та № 2793 від 12 листопада 2019 року на загальну суму 3842, 00 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позовну заяву задоволено, сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 3842, 00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - суб`єктів владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Малого приватного підприємства Ларго (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матросова, 75А, оф.4, код ЄДРПОУ 20193053) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову реєстрації податкової накладної № 1305879/20193053 від 15.10.2019 р. та № 1312712/20193053 від 22.10.2019 р., прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 04.09.2019 р. на суму 462 075, 00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 77 012, 50 грн., та податкову накладну № 17 від 11.09.2019 р. на суму 409 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 68 320, 00 грн., складені Малим приватним підприємством Ларго .

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а; код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Малого приватного підприємства Ларго (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матросова, 75А, оф.4, код ЄДРПОУ 20193053) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, площа Львівська, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Малого приватного підприємства Ларго (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матросова, 75А, оф.4, код ЄДРПОУ 20193053) сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко