Рішення

від 27.01.2020 по справі 240/12314/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/12314/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 386159,44 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" рахується податковий борг на загальну суму 386159,44 гривень, з них: 150289,92 грн. - із земельного податку з юридичних осіб та 235869,52 грн. - із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. У зв`язку з тим, що вказана заборгованість Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" в добровільному порядку не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/12314/19 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 23 грудня 2019 року було надіслано на адреси місцезнаходження Головного управління ДПС у Житомирській області та Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд", що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивач та відповідач отримали 27 грудня 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду (а.с.30-31).

Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Атмашбуд" є платником податків та перебуває на обліку в Житомирському управлінні Головного управління ДПС у Житомирській області, що підтверджується наявними у матеріалах справи реєстраційними даними з АІС "податковий блок" (а.с.12).

З наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку вбачається, що за Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" обліковується податковий борг на загальну суму 386159,44 гривень, в тому числі 150289,92 грн. - із земельного податку з юридичних осіб (з них: 148095,92 грн. - за основним платежем, 2194,00 - за штрафними санкціями) та 235869,52 грн. - із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (з них: 227906,43 грн. - за основними платежем, 7699,62 грн. - за штрафними санкціями, 263,47 - пеня), стягнення якого і є предметом спору у даній справі (а.с.8-11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відносини з приводу нарахування та сплати земельного податку врегульовані ст. 269-287 ПК України.

Згідно з п. 269.1. ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

При цьому, об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).

Порядок обчислення плати за землю визначений в ст. 286 ПК України.

За приписами п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" 17.02.2017 було подано до Житомирської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання із земельного податку за 2017 рік складає 65819,80 гривень, а щомісячний платіж становить 5484,98 гривень (а.с.13-14).

19.02.2018 Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" було подано до Житомирської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання із земельного податку за 2018 рік складає 65820,55 гривень, а щомісячний платіж становить 5485,05 гривень (а.с.15-16).

Також, 13.02.2019 Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" було подано до Житомирської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання із земельного податку за 2019 рік складає 65820,55 гривень, а щомісячний платіж становить 5485,05 гривень (а.с.17-18).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

З огляду на положення п. 54.1. ст. 54 ПК України, визначена Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" сума грошового зобов`язання із земельного податку за 2017-2019 роки в загальному розмірі 197460,90 гривень вважається узгодженою.

Відповідно до п. 287.1. та п. 287.3. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Однак, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.8-11) судом встановлено, що грошове зобов`язання із земельного податку за липень - грудень 2017 року, 2018 рік та за січень - вересень 2019 року в сумі 148095,92 гривень ((5484,98 грн. х 6) + 65820,55 грн. + (5485,05 грн. х 9) = 148095,92 грн.) відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3. ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом відповідно до акту перевірки №8108/06-30-12-04-15 від 21.11.2017 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0052031204 про застосування до Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" штрафу у розмірі 2194,00 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб на суму 10970,00 гривень на 151 календарний день (а.с.19).

Відповідно до пункту 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так п. 42.2. ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0052031204 було рекомендованим листом надіслано на адресу Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" та отримано відповідачем 05.12.2017, що підтверджується відповідними рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19).

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Доказів того, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0052031204 оскаржувалось відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у ньому грошове зобов`язання з штрафних санкцій за платежем із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 2194,00 гривень є узгодженим.

Водночас, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.8-11) судом встановлено, що грошове зобов`язання з штрафних санкцій за платежем із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 2194,00 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

У визначені законом строки податкове зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 150289,92 гривень, серед яких: 148095,92 грн. - основний платіж, 2194,00 грн. - штрафна санкція, відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині стягнення з відповідача податкового боргу із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, суд зазначає наступне.

Питання нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки врегульовано статтею 266 ПК України.

За приписами п. 266.1. ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п. 266.2 та 266.3 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п. 266.5. ст. 266 ПК України).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначений в п. 266.7. ст. 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.7.5. п. 266.7. ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" 17.02.2017 було подано до Житомирської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік складає 39767,20 гривень, а щоквартальний платіж становить 9941,80 гривень (а.с.20).

19.02.2018 Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" було подано до Житомирської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік складає 113042,02 гривень, а щоквартальний платіж становить 28260,500 гривень (а.с.21).

Також, 14.02.2019 Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" було подано до Житомирської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, в якій відповідачем було самостійно визначено, що розмір грошового зобов`язання із вказаного податку за 2019 рік складає 126641,05 гривень, а щоквартальний платіж становить 31660,27 гривень (а.с.22).

З огляду на положення п. 54.1. ст. 54 ПК України, визначена Приватним акціонерним товариством "Атмашбуд" сума грошового зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2019 роки в загальному розмірі 279450,27 гривень вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Однак, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.8-11) судом встановлено, що грошове зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІІ-IV квартали 2017 року, 2018 рік та за І-ІІІ квартали 2019 року в сумі 227906,43 гривень ((9941,80 грн. х 2) + 113042,02 грн. + (31660,27 грн. х 3) = 227906,43 грн.) відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3. ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом відповідно до акту перевірки №8245/06-30-51-16 від 22.07.2019 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0113155116 про застосування до Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" штрафу у розмірі 7699,62 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 38498,10 гривень на 410, 319, 262, 261, 227, 135 календарних днів (а.с.23).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0113155116 було рекомендованим листом надіслано на адресу Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" та отримано відповідачем 25.07.2019, що підтверджується відповідними рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23).

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Доказів того, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 04.09.2019 №0113155116 оскаржувалось відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у ньому грошове зобов`язання з штрафних санкцій за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 7699,62 гривень є узгодженим.

Водночас, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.8-11) судом встановлено, що грошове зобов`язання з штрафних санкцій за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 7699,62 гривень відповідачем у строки встановлені ПК України сплачено не було.

Крім того, під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до ст. 129 ПК України контролюючим органом було нараховано Приватному акціонерному товариству "Атмашбуд" пеню в розмірі 263,47 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с.24).

З огляду на положення пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 235869,52 гривень, серед яких: 227906,43 - основний платіж, 7699,62 грн. - штрафна санкція та 263,47 грн. - пеня, вважається сумою податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем було сформовано та направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" податкову вимогу форми "Ю" від 02.10.2014 №6822-25 на суму боргу 5560,32 грн. (а.с.25).

Вказана вимога була отримана відповідачем 07.11.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг на загальну суму 386159,44 гривень, з них: 150289,92 грн. - із земельного податку з юридичних осіб та 235869,52 грн. - із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.1 ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" податкового боргу на загальну суму 386159,44 гривень такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

виршив:

Адміністративний позов Головного управлінням ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10000; код ЄДРПОУ 39459195) до Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" (вул. Сергія Параджанова, 87, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 01412271) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Атмашбуд" (вул. Сергія Параджанова, 87, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 01412271) податкову заборгованість в розмірі 386159,44 грн. (триста вісімдесят шість тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень сорок чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович