Рішення

від 27.01.2020 по справі 200/13497/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 р. Справа№200/13497/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до приватного підприємства "РММ-СЕРВИС" про стягнення податкового боргу, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду із позовом, в якому просило суд стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують приватне підприємство "РММ-СЕРВИС"податковий борг в сумі 12 684,92 грн.

За змістом викладеного в позові заявлена до стягнення заборгованість виникла через несплату товариством у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов`язань. Посилаючись на вимоги підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з рахунків відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, відповідач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

У встановлені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України строки відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Ухвалою від 27.12.2019 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.01.2020.

Поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Артемівська, будинок 283 Б, повернулося на адресу суду із позначкою про закінчення терміну зберігання.

Згідно з частиною 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судове повідомлення вручено їм належним чином.

Враховуючи наведене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Через надходження під позивача заяви про розгляд справи в письмовому провадженні та неявку відповідача у судове засідання суд на підставі ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в письмовому провадженні.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Відповідач - приватне підприємство "РММ-СЕРВИС" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є юридичною особою, обліковується за ідентифікаційним кодом 24823373. Місцезнаходженням відповідача є: 85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Артемівська, будинок 283 Б.

Відповідно до відомостей інтегрованих карток за відповідачем обліковується заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств (код класифікації доходів бюджету 11021000) станом на 30.04.2019 в сумі 1 107,39 грн., з земельного податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010500) станом на 31.12.2018 - в сумі 11 577,53 грн., з яких 67,91 грн. - нарахована 30.01.2018 пеня.

В наданій до податкового органу 15.02.2017 звітній податковій декларації з земельного податку відповідач визначив до сплати за 2017 рік зобов`язання в сумі 103 252,82 грн. (по 8604,40 грн. на місяць з січня по листопад та 8604,42 грн. у грудні), з яких станом на день судового розгляду відповідачем не сплачено 8604,42 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 27.12.2017 № 0010144308 та № 0010164308 до відповідача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов`язань з земельного податку в сумі 870,78 грн. та в сумі 12 004,80 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані платником 04.01.2018, за даними облікової картки відповідачем не сплачені в сумі 870,78 грн. та 1173,97 грн. відповідно

19.09.2018 відповідачем отримано податкове повідомлення-рішення № 0047584308 від 13.09.2018 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов`язань з земельного податку в сумі 860,45 грн., які не були сплачені відповідачем.

В наданій до податкового органу уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік від 27.02.2019 відповідач у розділі Виправлення помилок визначив до збільшення зобов`язання на 1135 грн., а також самостійно нарахував пеню в розмірі 41 грн. та штраф в розмірі 34 грн., які станом на день судового розгляду справи не сплачені в сумі 1 107,39 грн..

25.01.2018 відповідач отримав податкову вимогу від 16.01.2018 № 38783-45 на суму 10649,17 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Згідно з пп. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 133.1.1 ст. 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1. статті 49 Податкового кодексу України).

За п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пп. 49.18.3 ст. 49 цього Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Наявною в матеріалах справи обліковою карткою підтверджено несплату відповідачем самостійно визначених в наданих до контролюючого органу деклараціях зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2018 рік на суму 1107,39 грн. та з земельного податку за 2017 рік на суму 8604,42 грн., строки сплати яких сплили.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкові повідомлення-рішення № 0010144308, № 0010164308 від 27.12.2017 вручені відповідачу 04.01.2018, а 09.09.2018 - податкове повідомлення-рішення № 0047584308 від 13.09.2018.

Станом на день судового розгляду строки сплати визначених у податкових повідомленнях-рішеннях сум сплили. Докази оскарження цих податкових повідомлень-рішень або сплати визначених ними зобов`язань у повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Згідно пункту 129.1.3 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Нарахування пені відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу припиняється в день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Наявними в матеріалах справи документам підтверджено нарахування відповідачу в обліковій картці з земельного податку з юридичних осіб 30.01.2018 пені у сумі 67,91 грн., що на день судового розгляду відповідачем не сплачена.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Згідно з пунктів 41.2, 41.3 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

25.01.2018 відповідач отримав податкову вимогу від 16.01.2018 № 38783-45 на суму 10649,17 грн.

Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною або втрату нею юридичної сили.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, на підставі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 20.1.34 статті 20, статей 41, 57, 59, 95, 202, 203 Податкового кодексу України та керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59, код ЄДРПОУ 43142826) до приватного підприємства "РММ-СЕРВИС" (85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Артемівська, будинок 283 Б, код ЄДРПОУ24823373) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "РММ-СЕРВИС", кошти у розмірі 12 684 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 92 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик