Рішення

від 27.01.2020 по справі 520/12315/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 р. № 520/12315/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (просп. Московський, буд. 17, кімната 4, м. Харків, 61003) до Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 26, 1 корп., 3 поверх, м. Харків, 61013) про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Підприємство об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати Відділ контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області вчинити дії, а саме: надати такі роз`яснення положень Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998:

- чи необхідно суб`єкту охоронної діяльності погоджувати з Національною поліцією України Інструкцію про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та набоїв для них;

- у разі, якщо законодавством України не передбачено погодження такої Інструкції стосовно пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу гумовими кулями, роз`яснити, чи може відкриватись та функціонувати об`єкт дозвільної системи без вищевказаної інструкції.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що Підприємство об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" звернулось до Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Харківській області із зверненням, відповідно до якого просило надати роз`яснення на питання щодо Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та набоїв для них. Вказане звернення направлено на розгляд до Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області. Листом № 5452/119-20/05-2019 від 11.11.2019 відповідач повідомив позивача, що вказані у запиті прохання надання безоплатної правової допомоги у вигляді роз`яснень положень законів та нормативно-правових актів з перелічених питань, не входять до компетенції ВКОЗ у СДС ГУНП в Харківській області. Не погоджуючись із вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження направлялась судом на адресу Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області зазначену у позові, проте до суду повернувся конверт з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву на позов до суду не скористався.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про призначення судового засідання по даній справі.

Статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу або якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження, суд прийшов до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а позивачем, у свою чергу, не доведено зворотнє, у зв`язку із чим, клопотання представника позивача суд залишає без задоволення.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21 жовтня 2019 року Підприємство об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" направило на адресу Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Харківській області звернення, відповідно до якого просило надати роз`яснення на наступні питання:

- чи необхідно суб`єкту охоронної діяльності погоджувати з Національною поліцією України "Інструкцію про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та набоїв для них";

- разі, якщо законодавством України не передбачено погодження такої Інструкції стосовно пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу гумовими кулями, роз`яснити, чи може відкриватись та функціонувати об`єкт дозвільної системи без вищевказаної інструкції.

Вказане звернення Управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Харківській області направлено на розгляд до Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Листом № 5452/119-20/05-2019 від 11.11.2019 Відділ контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області повідомив позивача, що вказані у запиті прохання надання безоплатної правової допомоги у вигляді роз`яснень положень законів та нормативно-правових актів з перелічених питань, не входять до компетенції ВКОЗ у СДС ГУНП в Харківській області.

Не погоджуючись із вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами права на звернення врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У силу положень статті 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

При цьому, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян", до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що громадяни України наділені правом звернення з відповідними заявами, скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, їх посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, а на органи державної влади, органи місцевого самоврядування покладений обов`язок по розгляду таких звернень, заяв і скарг у місячний строк від дня їх надходження.

Стаття 8 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень пункту 21 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

У відповідності до положень абзацу 42 та абзацу 43 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 877 від 28.10.2015, національна поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ та організацій, шо належать до сфери її управління; у межах повноважень, передбачених законом, надає соціальну і правову допомогу громадянам, сприяє державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов`язків.

Наказом № 622 віл 21.08.1998 затверджено Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолошеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (далі - Наказ № 622).

Згідно з пунктом 1.2. Наказу № 622, Національна поліція України роботу щодо здійснення дозвільної системи організовує через свої структурні підрозділи: уповноважений підрозділ з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві.

Відповідно до положень пункту 3.9. Наказу № 622 передбачено, що начальникам головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та м. Києві разом з органами виконавчої влади та зацікавленими відомствами провести широку роботу серед населення з роз`яснення нормативних актів, що регламентують порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання, реєстрації (перереєстрації") вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, пневматичної та холодної зброї, вибухових матеріалів, які підпадають під дію дозвільної системи органів поліції, а також законодавства про відповідальність за його порушення, використовуючи можливості преси, радіо, телебачення.

Таким чином, зазначені вище положення норм чинного законодавства України передбачають обов`язок Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції, як уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи органів Національної поліції України, щодо надання роз`яснень наказів Міністерства внутрішніх справ України, що регулюють питання дозвільної системи, зокрема щодо порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолошеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів.

Проте, відповідач листом № 5452/119-20/05-2019 від 11.11.2019 повідомив позивача, про те, що вказані у запиті прохання надання безоплатної правової допомоги у вигляді роз`яснень положень законів та нормативно-правових актів з перелічених питань, не входять до компетенції ВКОЗ у СДС ГУНП в Харківській області. Тобто, відповідачем не розглянуто по суті заяву позивача від 21.10.2019.

Поряд із тим, судовим розглядом встановлено, що саме до компетенції Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області належить надання роз`яснень на запитувану позивачем інформацію.

Отже, враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що Відділом контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області протиправно відмовлено у розгляді звернення позивача, чим обмежено право позивача на отримання відповіді на запит, оскільки відповіді по суті не надано.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною відмову Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області у розгляді звернення Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" від 21 жовтня 2019 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області розглянути по суті заяву Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" від 21 жовтня 2019 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану".

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (просп. Московський, буд. 17, кімната 4, м. Харків, 61003, код 39116821) до Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 26, 1 корп., 3 поверх, м. Харків, 61013, код 40108599) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області у розгляді звернення Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" від 21 жовтня 2019 року.

Зобов`язати Відділ контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області розглянути по суті заяву Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" від 21 жовтня 2019 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Підприємства об`єднання громадян "Юридичний комітет" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (просп. Московський, буд. 17, кімната 4, м. Харків, 61003, код 39116821) судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Головного управління Національної поліції у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 26, 1 корп., 3 поверх, м. Харків, 61013, код 40108599).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних