Рішення

від 27.01.2020 по справі 620/3556/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3556/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Зайця О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудка" про стягнення платежів, що підлягають капіталізації,

У С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рудка (15514, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Рудка, вул.Перемоги, 7, код ЄДРПОУ 03795589) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (вул. Музична, 1-А, м.Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 01037726) суму платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 228283,49 грн. (двісті двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят три гривні 49 копійок).

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що він проводить страхові виплати ОСОБА_1 , яка отримала виробничу травму під час роботи в колгоспі ім. Чапаєва, який в подальшому було реорганізовано у ТОВ Рудка . У зв`язку із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про перебування відповідача у стані припинення шляхом ліквідації, позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії відповідача із заявою щодо визнання кредиторських вимог у сумі 228283,49 грн. Проте відповідач вказану заяву не отримав, лист повернувся на адресу відправника, що стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення платежів, що підлягають капіталізації.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія вищевказаної ухвали суду була направлена на адресу ТОВ Рудка , зазначену у адміністративному позові і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте вказана поштова кореспонденція двічі повернулась на адресу суду з довідкою оператора поштового зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

У свою чергу, відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, Чернігівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області проводить страхові виплати ОСОБА_1 , яка отримала виробничу травму під час роботи в колгоспі ім.Чапаєва, який в подальшому було реорганізоване в товариство з обмеженою відповідальністю Рудка .

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03 жовтня 2019 року до реєстру внесено запис про рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Рудка .

У зв`язку з цим 09 жовтня 2019 року Чернігівське відділення, яке є відокремленим структурним підрозділом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (далі - Управління), керуючись положеннями ст.ст. 111, 112 Цивільного кодексу України, звернулось до голови ліквідаційної комісії Відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 228 283,49 грн. Вказана заява направлялась як на юридичну адресу відповідача, так і на адресу голови комісії з припинення. Голова ліквідаційної комісії 11.10.2019 отримав заяву про визнання грошових вимог, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення№ 1401401988317. Відповідач заяву не отримав, поштове відправлення було повернуто за закінченням строку зберігання. Протягом місяця з дня отримання заяви голова комісії з припинення відповідь на заяву на адресу Управління не надіслав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України 23.09.1999 №1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №1105-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1105-XIV фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Відповідно до частини 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пункт 2 Порядку №765 визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Відповідно до пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що страхувальник зобов`язаний проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням Порядку №765.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб`єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (пункт 5-1 Порядку №765).

Так, Управління для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів, використовувало дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Держстатом України (лист від 30.07.2019 року № 10.3-15/118-19).

Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з ОСОБА_1 становить 228283,49 грн.

Відповідно до частини 6 статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Разом з тим матеріали справи не містять жодних доказів оскарження відповідачем вищевказаного розрахунку, у встановленому чинним законодавством України порядку, або визнання відповідачем грошових вимог позивача.

Крім того відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо здійснення перерахування таких платежів, як і доказів, що спростовують викладені у позовній заяві обставини.

За таких обставин та з урахуванням того, що сума капіталізації платежів у розмірі 228283,49 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, у відповідності до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рудка (15514, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Рудка, вул.Перемоги, 7, код ЄДРПОУ 03795589) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області (вул. Музична, 1-А, м.Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 01037726) суму платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 228283,49 грн. (двісті двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят три гривні 49 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2020 року.

Суддя О.В. Заяць