Постанова

від 15.01.2020 по справі 520/1751/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 р.Справа № 520/1751/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Катунова В.В. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 17.07.19 року по справі № 520/1751/19

за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" шляхом заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, а саме: виконання газополум`яних робіт: виконання зварювальних робіт: зупинити експлуатацію внутрішньо будинкових мереж електропостачання в будівлях та спорудах, що належать підприємству; виконання робіт на висоті; виконання робіт трактористами-машиністами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; виконання робіт та експлуатацію деревообробного круглопильного верстату інв. № б/н який використовується для розпилювання дров; зберігання посудин що працюють під тиском, а саме балони які використовуються для виконання газополум`яних робіт; експлуатацію заточувального верстату інв. № б/н; експлуатацію вантажопідіймального обладнання -вантажопідіймальні ручні талі у кількості двох одиниць інв. № б/н.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача вказав, що під час проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" виявлено порушення суб`єктом господарювання на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, в результаті чого сформовано акт перевірки від 23.11.2018 за № 19-03-04-5409/1316, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. На підставі виявлених порушень, позивачем прийнято приписи від 26.11.2018 за № 19-03-04-5409/1316-2143/5403 та № 19-03-04- 9 1316-2144/5403 з вимогами на усунення підприємством виявлених порушень, які не були своєчасно усунені, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019р. адміністративний позов Головного управління Держпраці у Харківській області залишено без задоволення.

Головне управління Держпраці у Харківській області не погоджується з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає його не законним та не обґрунтованим. Вважає , що чинне законодавство не містить вимоги, щодо надання до копії акту посвідчення інспекторів Управління Держпраці, не зрозуміло з яких підстав, суд дійшов висновку що під час проведення планової перевірки інспекторами праці не пред`явлено службового посвідчення суб`єкту господарювання. Вказує , що Управлінням Держпраці у Харківській області було завчасно направлено TOB Агрома повідомлення від 25.10.2018 року за № 01.01.- 94/3065 про проведення планової перевірки (копія додається), а також наголошуємо, що ухвалою Харківського окружного адміністративного від 11.03.2019 року відкрито провадження по справі № 520/1751/19, а рішення про відмову у задоволення позовних вимог від 08.07.2019, але за весь час розгляду справи, судом не ставилось питання, щодо належного повідомлення суб`єкта господарювання, а тим паче, не витребовувалися повідомлення та посвідчення інспекторів. Суб`єкт господарювання протягом майже чотирьох місяців розгляду справи судом першої інстанції, не надав жодних документів про усунення порушень. Звертає увагу суду, що такі питання не відносяться до предмету спору, оскільки відповідач не оскаржував в установленому законом юрядку розпорядчі документи (акт, припис) Управління Держпраці. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти а межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Посилається на те , що Верховний Суд звернув увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин) та позбавляє можливості ініціювати судове провадження , особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Верховний Суд роз`яснив, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, однак за жодних умов становище позивача за наслідками судового розгляду не може бути погіршено порівняно з тим, яким воно було до звернення до суду за захистом своїх прав. З урахуванням вищезазначеного, вважає висновок суду щодо неналежного повідомлення суб`єкта господарювання, ненаданні відповідних документів під час проведення планової перевірки та звернення з адміністративним позовом, безпідставним та необґрунтованим. Вказує , що під час проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" виявлено порушення суб`єктом господарювання на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, в результаті чого сформовано акт перевірки від 23.11.2018 за № 19-03-04-5409/1316, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. На підставі виявлених порушень, позивачем прийнято приписи від 26.11.2018 за № 19-03-04-5409/1316-2143/5403 та № 19-03-04- 9 1316-2144/5403 з вимогами на усунення підприємством виявлених порушень, які не були своєчасно усунені, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Звертає увагу суду, що TOB Агрома за весь період з 20.11.2019 (початок перевірки) по 08.07.2019 не надав до Управління Держпраці жодного документу щодо усунення виявлених порушень. Просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року , ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Держпраці у Харківській області задовольнити в повному обсязі.

TOB Агрома подала до суду заперечення на апеляційну скаргу , в яких вказує, що з позовом не погоджуємось у повному обсязі. Вказує , що головним управлінням Держпраці у Харківській області при проведенні вказаного заходу не було виконано вимоги статей 6, 8 та 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а тому такі порушення не можуть вважатись незначними та дають підстави вважати перевірку такою, що проведена з порушенням Закону, а її результати, викладені в акті та приписах, - протиправними, а тому будь-які вимоги, що висуває Головне управління Держпраці у Харківській області за результати перевірки ТОВ Агрома не відповідають нормам закону та задоволенню не підлягають. Головним управлінням Дєржпраці у Харківській області порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду. Посилаючись на обставини щодо встановлених порушень та щодо їх виконання , просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1751/19 від 17.07.2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги в повному обсязі , наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача підтримав письмові заперечення та пояснення , просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать , що ГУ Держапраці у Харківській області сформовано наказ від 08.11.2018 року № 01.01-07/1756 про проведення планової перевірки ТОВ Агрома у період з 12листопада 2018 року по 23 листопада 2018 року згідно зі ст.5 та ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення про Головне правління Держпраці у Харківській області , затвердженим Наказом Держпраці 84 від 03.08.2018, п. 2 наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 та відповідно до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Головним управлінням Держпраці у Харківській області на 2018рік , затвердженого наказом Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1583 від 29.11.2017 .

На підставі вказаного наказу 08.11.2018 року сформовано направлення на проведення планової перевірки ТОВ Агрома № 01.01.-94/04/3260, яке було отримано суб`єктом перевірки 20.11.2018 року.

В період з 20.11.2018 року по 23.11.2018 року ГУ Держпраці у Харківській області проведено планову перевірку ТОВ Агрома з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, дотримання вимог санітарного законодавства з розділу гігієни праці, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також є ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використання та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, в результаті чого сформовано акт від 23.11.2018 року № 19-03-04-5409/1316, в якому зафіксовано 66 порушень нормативно - правових актів з охорони праці (охорони надр), з яких 27 на момент подання позову створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

На підставі вказаного акту перевірки від 23.11.2018 року № 19-03-04-5409/1316, ГУ Держпраці у Харківській області прийнято приписи від 26.11.2018 року № 19-03-04-5409/1316-2143/5403 та № 19-03-04-5409/1316-2144/5403.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що обставини справи вказують на не дотримання позивачем гарантії захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб`єкта господарювання, а також те, що ТОВ "Агрома" вчинено дії щодо усунення порушень, які зафіксовані в акті перевірки №19-03-04-5409/1316 від 23.11.2018, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ТОВ Агрома заходів реагування у сфері державного нагляду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову , виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Так, перевіркою підприємства відповідача встановлені , крім іншого , наступні порушення :

-п.16. відсутнє (не надано) посвідчення про проходження навчання та перевірки знань з питань з охорони праці особи яка виконує роботи з підвищеної небезпеки - газозварювальні у роботи на підприємстві, що є порушенням розділу 1 п. 1.7, розділу V п. 1.1 НПАОП 0.00-1.71-13,п. 4.1. НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та ст. 18 Закону України "Про охорону праці";

-п.17. не надано до перевірки посвідчення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці працівника, який допускається до виконання робіт з підвищеної небезпеки (зварювальні роботи), що є порушенням п.4.1. НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про навчання і перевірки знань з питань охорони праці , п.6.7.48. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 18 Закону України "Про охорону праці" ;

-п.19. не призначено відповідальну особу за електрогосподарство підприємства яка пройшла

відповідне навчання з отриманням відповідної групи з електробезпеки, що є порушенням розділ 1.3. II. 1.3.2 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.02.1998 за № 93/25.33(далі НПАОП 40.1-1.21-98) та та ст. 18 Закону України "Про охорону праці";

-п. 20. відсутній електротехнічний персонал який пройшов відповідне навчання з електробезпеки та має право виконувати роботи з обслуговування електроустановок споживачів (електрогосподарство) підприємства, що є порушенням п. 1.3.1 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 18 Закону України "Про охорону праці";

-п.21. не призначено наказом відповідальну особу за безпечне виконання робіт на висоті яка пройшла відповідне навчання з Правила охорони праці під час

виконання робіт на висоті , що є порушенням вимог ті. 1.3 НПАОП 0.00-1.15-07 та ст. 18 Закону України "Про охорону праці";

-п.22. працівники які виконують роботи з підвищеної небезпеки на висоті понад 1.3 метра з приставних драбин, не проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання перевірки знань з питань охорони праці, що є порушенням наказу Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 N 15 перелік робіт з підвищеною небезпекою Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за N 232/10512 затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15., П.4. НПАОП 0.00-4.12-05 та ст. 18 Закону України "Про охорону праці";

-п.23. працівники, безпосередньо зайняті на роботах а саме - управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням (трактористи-машиністи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 № 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 з №18/554 (далі - роботи підвищеної небезпеки), не проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно- правових актів з охорони праці, що є порушенням п.4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 та та ст. 18 Закону України "Про охорону праці";

-п. 24. працівники які виконують роботи на деревообробному кругло пильному верстаті інв. № б/н який знаходиться в місці стоянки автотранспортних засобів біля гаражу та використовується розпилювання дров не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: Правила охорони праці в деревообробній промисловості НПАОП 20.0-1.02-05, що є порушенням розділу 4. п.4.1. НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та ст. 18 Закону України "Про охорону праці";

-п. 35. відсутні електрозахисні засоби для експлуатації та ремонт) електроустановок споживачів, що є порушенням вимог п. 4.2.9 додаток 2 ПЕЕЗ НПАОП 1.1.10-1.07-01 та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.38. відсутні протоколи виміру опору заземлення (занулення) підприємства, що є порушенням п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.39. рукав високого тиску який під`єднано до редукторів балонів (пропановий та кисневий) та використовується для газополум`яних робіт не проходить 1 раз на 3 місяці гідравлічне випробування на міцність, що є порушенням вимог розділу V. п. 2.47 НПАОП 0.00-1.71-13 та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.40. допускається зберігання одного кисневого балону в місці стоянки автотранспортних засобів біля гаражу, не в гніздах спеціальних стояків, що є порушенням вимог розділу V. п. 2.30 НПАОП 0.00-1.71-13 та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.41. зберігання одного кисневого балону, допускається без встановлених заглушок на бокових штуцерах вентилів балонів, що є порушенням вимог розділу V.п.2.31 НПАОП 0.00-1.71-13 та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.42. зберігання одного кисневого балону, допускається без нагвинченого на горловині запобіжного ковпаку, що є порушенням вимог розділу V.п.2.32 НПАОП 0.00-1.71-13 та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.43. на кисневому балоні який знаходиться на візку транспортування сумісно з пропановим балоном в місці стоянки автотранспортних засобів біля гаражу, встановлено редуктор з манометром який не пройшов повірку, що є порушенням вимог п.5.3.11. НПАОП 0.00-1.59-87 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.49. під час перевірки -на території підприємства знаходяться дерев`яні драбини інв. №б/н на яких не вказані дати проведення наступного випробування та належність підрозділу, що є порушенням п.7.14 глава 7. розділу IV НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони

праці під час роботи з інструментом та пристроями та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.50. на території підприємства знаходяться дерев`яні драбини . які потрібно зберігати в окремому приміщені, що є порушенням вимог п.7.35 глава 7 розділу IV НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.52. на деревообробний круглопильному верстат інв. № і б/н який знаходиться в місці стоянки автотранспортних засобів біля гаражу та 1 використовується для розпилювання дров відсутній розклинювальний ніж. що є порушенням п.8.8 глава 8 розділу 11 НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.53. не надана до перевірки документація про проведення перевірки і випробувань зварювального апарату інв. б/н який знаходиться в місці стоянки автотранспортних засобів біля гаражу, що є порушенням п.6.7.36. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.54. на корпусі зварювального апарату інв. б/н який знаходиться в місці стоянки автотранспортних засобів біля гаражу не вказана дата наступної перевірки, що є порушенням п.6.7.37. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.55. на зварювальному апарату інв. б/н допускається застосування саморобного ектродотримача. Держак електродотримача виготовлений із горючого матеріалу ( гумовий шланг) , що є порушенням розділ V п. 2.17 НПАОП 0.00-1.71-13 та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.57. в місці стоянки автотранспортних засобів біля гаражу знаходиться заточувальний верстат інв. №б/н на якому відсутні захисні пристрої (екрани) які повинні бути зблоковані з пуском верстата, що є порушенням и. 1.10 глава 1, розділу ІІ НПАОП 0.00- 1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з і інструментом та пристроями та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п. 59. не надано інформацію щодо проведення в установленому порядку періодичного технічного огляду вантажопідіймального обладнання на вантажопідіймальні ручні талі у кількості двох одиниць інв.№ б/н які використовуються на підприємстві під час ремонту автотракторної техніки, що є порушенням п. 1 глави 3 розділу VI НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони прані під час експлуатації вантажопідіймальних кранів та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.60. вантажопідіймальним ручним талям у кількості двох одиниць інв.№ б/н. в установленому порядку не проведено технічний огляд, що є порушенням п. 7 глави 3 розділу VII НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.61. відсутні паспорта на вантажопідіймальне обладнання: на вантажопідіймальні ручні талі у кількості двох одиниць інв.№ б/н, що є порушенням п. 1 глави 1 розділу VI НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.62. на підприємстві працівники, які виконують вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, що є порушенням п.4.1: 3.16:3.18 НПА01І 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчанні і перевірки знань з питань охорони праці та ст. 13 Закону України "Про охорону праці";

-п.63. не призначено в установленому законодавством порядку працівників, які здійснюють підвішування вантажу на гак вантажопідіймального обладнання, стропальників, що є порушенням п. 1 1 глави 5 розділу VI НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під

час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання , що є порушенням п.4.1; 3.16; 3.18 НПА0П 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення і навчання і перевірки знань з питань охорони праці та ст. 13 Закону України "Про охорону праці".

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв`язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності, тощо.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з частиною 4 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

В силу положень частини 1 статті 6 Закону України "Про охорону праці", умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

За змістом статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до п.1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 4 від 09.01.1998 року, керівник підприємства зобов`язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен:

- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство);

- забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників;

- затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;

- встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов`язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;

- забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами цих Правил і "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей /Москва,

Энергоатомиздат, 1989", затверджених Міненерго СРСР 21.12.84 (далі ПТЕ);

- забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

- забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

Згідно ст. 18 Закону України "Про охорону праці" працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об`єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Тобто, стаття 18 Закону № 2694-XII містить загальні вимоги щодо необхідності проходження працівниками під час прийняття на роботу і в процесі роботи за рахунок роботодавця інструктажу та навчання з питань охорони праці працівників.

Згідно із п. 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 N 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 за N 18/554 (далі - роботи підвищеної небезпеки), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов`язків працівників і затверджуються наказом (п. 4.3 Типового положення).

Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства. У разі неможливості створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві перевірка знань проводиться комісією спорідненого підприємства або територіального управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (п. 4.4 Типового положення).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 № 62 затверджено Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (далі - Правила). Ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються монтажем, демонтажем, експлуатацією (використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт), модифікацією (реконструкція чи модернізація), перевіркою технічного стану (технічний огляд, експертне обстеження) вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (далі - обладнання), а також установлюють мінімальні вимоги безпеки до обладнання, яке роботодавцем повинно підтримуватися на рівні, зазначеному в цих Правилах та інших нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, під час його використання. Дія цих Правил поширюється, зокрема, на вантажопідіймальні крани всіх типів.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено , що основними видами діяльності ТОВ Арома є :

01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

01.61 - Допоміжна діяльність у рослинництві

10.41 - Виробництво олії та тваринних жирів

10.61 - Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості

47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Для здійснення основних видів діяльності на балансі підприємства знаходиться обладнання.

Щодо використання позивачем з порушенням вимог законодавства обладнання , а саме : зварювальний апарат ( п. 53, 54, 55 акту), пропановий та кисневий балони (пункт 39, 40, 41, 42, 43 акту) , дерев`яні драбини (пункт 49, 50 акту), деревообробний круглопильний верстат (пункт 52 акту), заточувальний верстат (пункт 57 акту), вантажопідіймальне обладнання (пункт 59, 60, 61 акту), які на момент перевірки знаходилися на території підприємства, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Як вказує відповідач таке обладнання не є власністю ТОВ Агрома , а належать ОСОБА_4 згідно договору від 01.10.2018 №0110/18 та акту приймання передачі майна від 03.10.2018, на території підприємства дане обладнання знаходилось під час перевірки у зв`язку з укладенням договору відповідального зберігання майна зі ОСОБА_5 .

Однак, колегія суддів звертає увагу на те , що таке обладнання ніби то передано ОСОБА_6 згідно акту приймання передачі майна від 03.10.2018, але на момент проведення перевірки - 23.11.2018р. воно знаходилось саме на підприємстві позивача, що спростовує твердження позивача про невикористання цього обладнання.

Щодо пункту 38 акту , яким встановлена відсутність протоколу виміру опору заземлення (занулення) підприємства, що є порушенням п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Представник відповідача посилається на те, що зерноочисний комплекс ЗАВ-40, що знаходиться на території підприємства та щодо якого було встановлене дане порушення є власністю громадянина ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу №050119/1 від 11.01.2005, а інших електроустановок на підприємстві немає.

Однак, дана електроустановка ЗАВ-40 з 2005 року знаходиться на території TOB Агрома та знаходилась в момент проведення перевірки.

Доказів того, що таке обладнання не використовуються підприємством відповідача при здійсненні його основних видів діяльності станом на момент проведення перевірки матеріали справи не містять. Акту прийма-передачі цього обладнання , як передбачено п. 5.1. договору купівлі-продажу №050119/1 від 11.01.2005, матеріали справи не містять, що спростовує твердження позивача про невикористання цього обладнання в господарській діяльності.

Що стосується порушень зазначених в пунктах 19, 20, 35, 38 та зупинення експлуатації внутрішньо будинкових мереж електропостачання в будівлях та спорудах, що належать підприємству, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування виконання вказаних пунктів акту TOB Агрома надає копію цивільно-правового договору від 01.03.2019 року за № 01/03 укладеного з ОСОБА_8 та копію посвідчення ОСОБА_8 де зазначено що він має V групу з електробезпеки.

На виконання пункту 35 Акту , в якому вказано про порушення вимог п. 4.2.9 додатку 2 ПЕЕЗ НПАОП 1.1.10-1.07-01 у зв`язку з відсутністю електрозахисних засобів для експлуатації та ремонту електроустановок споживачів, товариство надало до суд документи , а саме накладні від 23.03.2019 на суму 1188 грн., 15.05.2019 на суму 1379 грн., згідно яких придбано електрозахистні засоби згідно з нормами комплектування, вказаними у додатку.

Однак, колегія суддів вважає, що наявність такого договору та документів про придбання обладнання свідчить лише про намір виконати дії (роботи) в майбутньому, тобто вчинити дії на усунення порушень, а не про фактичне їх виконання.

Крім того, суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними щодо перевірки усунення порушень, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Щодо порушень зазначених в пунктах 16, 17, 21, 22, 24, 62, 63, а саме щодо відсутності (ненадання) посвідчення про проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, які виконують роботи з підвищеної небезпеки - газозварювальні роботи, зварювальні роботи, роботи на висоті, роботи на деревообробному кругло пильному верстаті та вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідач вказує , що таких посад не передбачено на підприємстві , в підтвердження чого надає копію штатного розпису.

Однак, під час проведення планової перевірки було встановлено факт виконання вищезазначених робіт, без відповідного проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці, що є порушенням ст. 18 Закону України Про охорону праці та нормативно-правових актів з охорони праці.

Колегія суддів звертає увагу на те , що наданий відповідачем штатний розпис свідчить , що саме станом на 30.03.2019 року відсутні такі посади, доказів того, що станом на момент проведення перевірки - 23.11.2018р. такі посади відсутні та такі роботи не виконувались відповідачем ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано .

Штатний розпис не виключає факт виконання робіт з підвищеної небезпеки газозварювальні роботи, зварювальні роботи, роботи на висоті, роботи на деревообробному кругло пильному верстаті та вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів), оскільки діяльність суб`єкта господарювання неможлива без виконання вищезазначених робіт.

Щодо порушення зазначеного в пункті 23 акту перевірки , а саме відсторонення від виконання робіт трактористів-машиністів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у зв`язку з не проходженням спеціального навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, колегія суддів встановила наступне.

Так, відповідач надав до суду договір, укладений TOB Агрома в якості замовника з Товариством з обмеженою відповідальністю Навчальний консультаційний центр Експерт предметом якого є на надання послуг з навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці при експлуатації тракторів, самохідних шасі самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин сільськогосподарської техніки, інших механізмів.

Таким чином, відповідач вказує , що трактористи-машиністи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на умовах укладеного договору з ТОВ НКЦ Експерт проходитимуть навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці при експлуатації тракторів, а працівника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . було звільнено з посади тракториста-машиніста наказом від 01.03.2019.

Відповідно до пункту 4.1. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 № 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 з № 18/554 (далі - роботи підвищеної небезпеки), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідно до ч. 6 статті 18 Закону України Про охорону праці не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Як вбачається з матеріалів справи трактористи-машиністи ОСОБА_1 . и ОСОБА_3 не пройшли спеціального навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а в подальшому 10.10.2019р. переведення ОСОБА_1 з посади тракториста-машиніста і 11.07.2019р. звільнення ОСОБА_3 .

При цьому , колегія суддів вважає , що укладання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю Навчальний консультаційний центр Експерт , вподальшому проходження навчання трактористами-машиністами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також звільнення і переведення на іншу посаду у 2019р. працівників не свідчать про відсутність вказаних порушень під час проведення перевірки - 23.11.2018р. та не є належним виконання вище встановлених порушень. оскільки укладений договір це намір підприємства та не свідчить про проходження навчання , тоді як таких документів суду не надано .

Такі дії відповідача розцінюються як введення суду в оману з метою ухилення від відповідальності.

При проведенні перевірки встановлено , що відповідачем при здійснені діяльності не дотримано вимоги п.1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 4 від 09.01.1998 року, а саме керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів та не призначив відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство); не забезпечив достатню кількістю електротехнічних працівників; не затвердив Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці; не встановив такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов`язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням; не забезпечив перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами цих Правил і "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей /Москва, Энергоатомиздат, 1989", затверджених Міненерго СРСР 21.12.84; не забезпечив проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ) та не забезпечив проведення технічного огляду електроустановок.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи та досліджені судом докази не свідчать про те, що відповідач вживав заходи щодо усунення встановлених порушень , виявлених за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

В свою чергу суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Суд апеляційної інстанції вважає, що факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими поясненнями, а й письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а також актом перевірки стану усунення виявлених порушень органу нагляду.

Відтак, відповідач не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень.

Відповідачем в даному випадку не було надано до суду доказів проведення компетентною особою позивача перевірки усунення виявлених порушень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) обладнання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

Колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді зупинення роботи з експлуатації електрогосподарства, робіт з експлуатації газового обладнання, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Допущені та не усунені відповідачем порушення є суттєвими та створюють найбільшу небезпеку, з огляду на те, що експлуатація електрообладнання та газового обладнання з порушенням встановлених норм, недотримання правил безпеки утримання такого обладнання та його експлуатації, відсутність відповідних осіб, які пройшли спеціальне навчання, може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, які можуть привести до незворотніх наслідків - загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом використання обладнання, навіть в освітній діяльності.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про співмірність заходу реагування, який просить вжити позивач наслідкам його застосування.

Станом на дату розгляду справи відповідачем не надано доказів усунення всіх виявлених в ході проведення перевірки порушень.

Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

ТОВ "Агрома" таке повідомлення до Головного управління Держпраці у Харківській області не надсилалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем не доведено факту усунення в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, а саме: виконання газополум`яних робіт; виконання зварювальних робіт; зупинити експлуатацію внутрішньо будинкових мереж електропостачання в будівлях та спорудах, що належать підприємству; виконання робіт на висоті; виконання робіт трактористами-машиністами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; виконання робіт та експлуатацію деревообробного круглопильного верстату інв. № б/н який використовується для розпилювання дров; зберігання посудин що працюють під тиском, а саме балони які використовуються для виконання газополум`яних робіт; експлуатацію заточувального верстату інв. № б/н; експлуатацію вантажопідіймального обладнання -вантажопідіймальні ручні талі у кількості двох одиниць інв. № б/н.

Колегія суддів звертає увагу на те , що допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим позивач втратив своє право щодо оскарження порядку проведення перевірки та не може призвести до відновлення порушених прав , оскільки права останньої порушують лише наслідки проведення такої перевірки.

Вищенаведене не було враховано судом першої інстанції при вирішенні справи , що призвело до невірного її вирішення.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року по справі № 520/1751/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" шляхом заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, а саме:

виконання газополум`яних робіт;

виконання зварювальних робіт;

зупинити експлуатацію внутрішньо будинкових мереж електропостачання в будівлях та спорудах, що належать підприємству;

виконання робіт на висоті;

виконання робіт трактористами-машиністами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; виконання робіт та експлуатацію деревообробного круглопильного верстату інв. № б/н який використовується для розпилювання дров;

зберігання посудин що працюють під тиском, а саме балони які використовуються для виконання газополум`яних робіт;

експлуатацію заточувального верстату інв. № б/н;

експлуатацію вантажопідіймального обладнання -вантажопідіймальні ручні талі у кількості двох одиниць інв. № б/н.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) В.В. Катунов Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 27.01.2020 року