Постанова

від 16.01.2020 по справі 440/2402/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 р.Справа № 440/2402/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старосуда М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СААДА 77" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.10.19 року по справі № 440/2402/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СААДА 77"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СААДА 77", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оформлених листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4531/0/26-19 від 25.06.2019; зобов`язання повторно розглянути заяву №16/19 від 27.05.2019 шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «СААДА 77» (код ЄДРПОУ 42719З15, адреса: З9600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 1, оф. 68) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 15 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області (за межами населеного пункту) за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення цих ділянок в довгострокову оренду; зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву №17/19 від 27.05.2019 шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «СААДА 77» (код ЄДРПОУ 42719З15, адреса: З9600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 1, оф. 68) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 62 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горишні Плавні Полтавської області (за межами населеного пункту) за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення цих ділянок в довгострокову оренду; зобов`язання повторно розглянути заяву №18/19 від 27.05.2019 шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «СААДА 77» (код ЄДРПОУ 42719315, адреса: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 1, оф. 68) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 21 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області (за межами населеного пункту) за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення цих ділянок в довгострокову оренду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність відмови у наданні дозволів на отримання в оренду земельних ділянок з підстав, які не визначенні положеннями статті 122 Земельного кодексу України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 440/2402/19 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СААДА 77" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "СААДА 77" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оформленої листом № 4531/0/26-19 від 25.06.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СААДА 77" від 27.05.2019 року: № 16/19 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 15 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населеного пункту за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення в довгострокову оренду; № 17/19 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 62 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населеного пункту за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення в довгострокову оренду; № 18/19 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 21 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населеного пункту за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення в довгострокову оренду з урахування висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 16.04.2019 позивач звернувся до відповідача з листом №09/19 від 10.04.2019 (вх. №5088), в якому просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 72 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення (пасовище) зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення цих ділянок в довгострокову оренду під проект будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання (а.с. 12). Межі земельних ділянок були визначені на карті, що додавалася до листа.

У відповідь на вказаний лист відповідач своїм листом №3467/0/26-19 від 16.05.2019, посилаючись на ст. 58, 122 Земельного кодексу України повідомив, що за інформацією Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі в м. Кременчуці та в м. Горішніх Плавнях земельні ділянки площею 8,77 га та 11,24 га, розташовані на землях запасу державної власності сільськогосподарського призначення (пасовище). Земельна ділянка площею 8,9 га частково розташована на землях запасу державної власності сільськогосподарського призначення (пасовище) та землях водного фонду. Земельна ділянка площею 43,21 га частково розташована на землях запасу державної власності сільськогосподарського призначення (пасовище, сіножаті) та землях водного фонду.

У зв`язку з цим відсутні правові підстави у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (а.с. 27).

В подальшому позивач 27.05.2019 звернувся до відповідача з листами №16/19, 17/19, 18/19, в яких просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 15 га, 62 га, 21 га, на території Дмитрівської сільської ради м. Горишні Плавні Полтавської області (за межами населеного пункту) за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення (пасовище) зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення цих ділянок в довгострокову оренду під проект будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інфраструктури з виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання (а.с. 14-19). Межі земельної ділянки було визначено на картах, що додавалися до листів.

У відповідь на вказані листи, позивач отримав від відповідача листа №4531/0/26-19 від 25.06.2019, в якому повідомлено, що на виконання доручення Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Полтавській області здійснюються заходи інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення; земельна ділянка, вказана у клопотанні позивача входить до складу земель, що будуть проінвентаризовані у 2019 році. Враховуючи викладене, Головне управління вважає за неможливе надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (а.с. 42).

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.06.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у встановлений частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України місячний строк не прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Так, суд першої інстанції, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, вважав за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області лише повторно розглянути заяви позивача про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з урахуванням правових висновків, сформульованих судом у даному рішенні, вважаючи що зобов`язання надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок буде втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача як суб`єкта владних повноважень, рішення якого оскаржуються.

Колегія суддів з цього приводу зауважує, що Верховний Суд вже розглядав подібні справи та робив висновки щодо дискреційних повноважень. Судова практика у цій категорії справ є усталеною та підлягає врахуванню судом апеляційної інстанції, зважаючи на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

Зокрема, у постановах від 23.10.2019 у справі №0840/3112/18 та від 31.10.2019 у справі № 802/1224/16-а Верховний Суд виходив з того, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В даному випадку повноваження відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України. Отже, умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Колегія суддів виходить з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Ця мета зазначена також у статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі Джорджевич проти Хорватії , п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі Ван Остервійк проти Бельгії , п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, зважаючи на не оскаржений висновок суду першої інстанції про задоволення всіх позовних вимог, колегія суддів відзначає наступне.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Відповідач в межах даної справи протиправно відмовив у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, зважаючи на проведення інвентаризації земель, термін закінчення якої не встановлено. За таких обставин зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача не захистить порушені права ефективно.

При цьому колегія суддів враховує, що позивач звернувся до відповідача зі всіма необхідними документами, передбаченими чинним законодавством для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Отже, у цій справі, за наявності достатніх та належним чином поданих позивачем документів, з урахуванням позиції суду про необґрунтованість причин відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, недоведеність відповідачем існування інших, передбачених чинним законодавством, обставин, що можуть слугувати підставою для відмови у наданні дозволу, у відповідача, в даному випадку, відсутні повноваження діяти на власний розсуд, а, отже, і відсутні перешкоди у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою за клопотаннями позивача. Відповідно, ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ Держгеокадастру при повторному розгляді заяв надати позивачу дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Можливість застосування такого способу захисту зумовлена також тим, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає наперед прийняття позитивного рішення про надання її у користування, оскільки процес передачі земельної ділянки є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 605/567/17.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 440/2402/19 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 7684,00 грн.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7684,00 підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СААДА 77" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 440/2402/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СААДА 77" (вул. Першотравнева, 1, оф. 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42719315) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оформлених листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4531/0/26-19 від 25.06.2019.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву №16/19 від 27.05.2019 шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «СААДА 77» (код ЄДРПОУ 42719З15, адреса: З9600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 1, оф. 68) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 15 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області (за межами населеного пункту) за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення цих ділянок в довгострокову оренду.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву №17/19 від 27.05.2019 шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «СААДА 77» (код ЄДРПОУ 42719З15, адреса: З9600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 1, оф. 68) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 62 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горишні Плавні Полтавської області (за межами населеного пункту) за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення цих ділянок в довгострокову оренду;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву №18/19 від 27.05.2019 шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «СААДА 77» (код ЄДРПОУ 42719315, адреса: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 1, оф. 68) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 21 га на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області за межами населеного пункту за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з метою подальшого відведення в довгострокову оренду.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СААДА 77" (вул. Першотравнева, 1, оф. 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42719315) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 27.01.2020 року