Справа № 727/9718/19
Провадження № 2/727/383/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Чебан В.М.
при секретарі: Гладкій Л.І.
за участю позивачки ОСОБА_1
за участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги, -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги до відповідача ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вона здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.
Вказує, що 13.10.2017 року між нею та відповідачем укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого відповідач уповноважив її здійснювати захист, представництво або надання іншого виду правової допомоги у справі, пов`язаної із захистом прав та інтересів на спадкове майно, зобов`язався оплатити їй гонорар за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Додатковим договором від 13.10.2017 року визначено порядок оформлення результату робіт та оплати послуг.
Зазначає, що 31.01.2018 року відповідач на підставі акту виконаних робіт від 31.01.2018 року здійснив оплату гонорару в готівковій формі в сумі 22736 грн. за виконану нею роботу. Дія договору від 13.10.2017 року припинилась із закінченням розгляду справи №724/1612/17 в суді.
Стверджує, що відповідач повторно звернувся до неї за правовою допомогою, пов`язаною із захистом його прав та інтересів на спадкове майно та представлення його інтересів в органах державної/виконавчої влади у зв`язку з чим 26.03.2018 року між нею та відповідачем укладено договір про надання правової (правничої) допомоги строком на два роки, а саме до 26.03.2020 року, за умовами якого відповідач уповноважив її здійснювати захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги, пов`язаної із захистом прав та інтересів на спадкове майно та у справі про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державного акту на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на умовах і в порядку, що визначені цим договором, зобов`язався оплатити їй аванс, гонорар за надання правової (правничої) допомоги, судові та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Зазначає, що відповідачем станом на 17.07.2019 року оплачено тільки фактичні витрати, пов`язані із виконанням умов договору від 26.03.2018 року, а оплату за виконану нею правову допомогу в період з 26.03.2018 року по 15.07.2019 року (включно) згідно розрахунків виконаних робіт за надання правової допомоги за №1 від 03.05.2018 року, за №2 від 08.08.2018 року, за №3 від 15.07.2019 року та за №4 від 15.07.2019 року у загальній сумі 58405,00 грн. (6343,20 + 5028,40 + 11526,00 + 35507,40) відповідач відмовився проводити.
Вказує, що відповідач грубо порушив договірні зобов`язання, тому нею прийнято рішення в односторонньому порядку достроково розірвати із клієнтом договір, у зв`язку з чим 22.07.2019 року вона надіслала відповідачу цінний лист із повідомленням про дострокове розірвання договору та запропоновано провести повний розрахунок за виконану нею роботу.
Стверджує, що відповідач ОСОБА_3 , у встановлений строк не сплатив аванс, гонорар (винагороду) за надання правової (правничої) допомоги згідно розрахунків, а тому вона вимушена звернутись до суду із вимогами про стягнення з відповідача на її користь заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 10% належної до сплати суми та пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу з врахуванням індексу інфляції.
Позивачка зазначає, що вартість виконаної (наданої) нею правової (правничої) допомоги в період з 26.03.2018 року по 15.07.2019 року (включно) згідно розрахунків виконаних робіт становить 58405,00 грн.
Вказує, що відповідно до пункту 5.3. Договору штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань складає: (58405,00 х 10%) = 5840,50 грн. Пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за Розрахунками за період з 28.07.2019 року до 12.09.2019 року складає суму в розмірі 2557,02 грн.
На основі викладеного, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2018 року у сумі 58405,00 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань у сумі 5840,50 грн. та пеню в сумі 2557,02 грн., а всього 66802,52 грн. та стягнути судові витрати по справі 768,40 грн.
Ухвалою судді від 23 вересня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги - відкрито.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та у відповіді на відзив. Доповнила, що відповідач здійснив оплату в сумі 22736,00 грн. за договором про надання правничої допомоги від 13.10.2017 року. Вона надавала якісну правничу допомогу. Вказала, що суд визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину. Зазначила, що 26.03.2018 року вона з відповідачем уклала другий договір про надання правничої допомоги, оскільки відповідач просив вже визнати право власності. Ствердила, що були акти виконаних робіт, відповідач підписав розрахунки. В судовому рішенні було зазначено про стягнення з боржника коштів за правову допомогу, однак боржника не було, тому відповідач просив її далі працювати. Вказала, що вона працювала з органами державної виконавчої служби, написала ряд скарг і врешті-решт гроші були повернуто відповідачу. Зазначила, що відповідач оплатив всі витрати за 2018 рік (рекомендовані листи, правові послуги, пов`язані з розглядом справи, витрати на канцелярські товари, відправку через Нова Пошта , копіювання, оголошення), однак вся її робота клієнтом не оплачена. Ствердила, що відповідач аванс не заплатив, а також відмовився оплачувати кошти за період з 26.03.2018 року по 15.07.2019 року. Вона двічі їхала в Хотинський районний суд Чернівецької області. Вказала, що 22.07.2019 року вона достроково розірвала договір. За перший договір від 13.10.2017 року відповідач повністю з нею розрахувався, хоча із затримкою. Зазначила, що якщо клієнт не розраховується, то вона має право звернутися до суду в межах позовної давності. На квитанціях немає підпису відповідача, оскільки він відмовився їх підписувати. Крім того, відповідач звернувся зі скаргою до адвокатської комісії. Вказала, що вона дійсно працювала на громадську організацію Майдан , консультація була безкоштовною, а коли вона стала адвокатом, то взяла кошти. Просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 6500 грн. з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Відповідач доповнив, що перший раз він зустрівся з позивачкою в 2017 році по вулиці Шептицького м.Чернівці, оскільки він шукав безоплатного адвоката, а на вікні написано було: Безоплатний адвокат . Позивачка погодилась йому надати правничу допомогу. 5000 грн. був перший внесок без документів, на той час у позивачки ще не було свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Зазначив, що до осені, він з позивачкою зустрічався по парках. Згодом, позивачка сказала, що необхідно гонорар в сумі 25000 грн., на що він погодився, позичив кошти і заплатив позивачці. Вказав, що позивачка забрала всі оригінали документів у нього. Позивачка надіслала йому документи лише цього літа. Також позивачка зазначала про оплату 37000 грн. Він не мав звідки оплатити такі кошти і не заплатив. Ствердив, що він заплатив позивачці 43500 грн. за все (без витрат на доручення), однак підтверджуючі документи в нього відсутні. Можливо він щось і підписував, однак, не завжди читаючи, часто у зв`язку з відсутністю окулярів. Крім того, позивачка просила по 1000 грн. за поїздки в суд в м.Хотин. Вказав, що на двох судових засіданнях в м.Хотин позивачка не була присутньою, оскільки перебувала в Туреччині. Рішенням суду йому виділено 1/3 частку, а він просив 1/2 частку. Зазначив, що йому не відомо, чи дійсно позивачка двічі їздила в м.Хотин. Вказав, що він не пам`ятає, коли і як укладався другий договір, примірника йому надано не було. Не заперечував щодо стягнення з нього коштів в сумі 6500 грн., а в іншій частині просив відмовити в позові.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до частково задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ №000111 виданого Радою адвокатів Хмельницької області 11.10.2017 року та включена до Єдиного реєстру адвокатів України, що підтверджується Витягом серії СЕ 000765 (а.с.16-17).
13.10.2017 року між позивачкою та відповідачем укладено договір про надання правової допомоги (а.с.18-19) та додатковий договір (а.с.20), за умовами яких відповідач уповноважив позивачку здійснювати захист, представництво або надання іншого виду правової допомоги у справі, пов`язаної із захистом прав та інтересів на спадкове майно, зобов`язався оплатити їй гонорар за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, а також визначено порядок оформлення результату робіт та оплати послуг.
31.01.2018 року відповідач ОСОБА_3 на підставі акту виконаних робіт від 31.01.2018 року (а.с.22) здійснив оплату гонорару в готівковій формі в сумі 22736 грн. за виконану позивачкою роботу, що підтверджується копією квитанції №1 від 31.01.2018 року (а.с.23). Дія договору від 13.10.2017 року припинилась із закінченням розгляду справи №724/1612/17 в суді.
26.03.2018 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (а.с.29-31), за умовами якого відповідач уповноважив позивачку здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової (правничої) допомоги, пов`язаної із захистом прав та інтересів на спадкове майно та у справі про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державного акту на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на умовах і в порядку, що визначені цим договором, зобов`язався оплатити аванс, гонорар за надання правової (правничої) допомоги, судові та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору (п.1.1.Договору).
Пунктом 2.3.2 зазначеного Договору визначено, що адвокат має право представляти і захищати права та інтереси Клієнта у суді, правоохоронних органах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Крім цього, Договором передбачено, що адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб). Ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, користуватися іншими визначеними законом України процесуальними правами. Складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку (пункти 2.3.1., 2.3.3. та 2.3.5. Договору).
Відповідно до умов пункту 2.2.7. Договору відповідач погодився на проведення інших платних послуг та взяв на себе зобов`язання компенсувати позивачці різні судові та фактичні витрати (оплата судових зборів, проведення експертиз, проведення досліджень, збір доказів; відшкодування витрат: на копіювання та друк документів, за канцелярські приладдя, на транспортний засіб або за проїзд до місця призначення та інших фактичних витрат), і погодився з тим, що відмова у своєчасному компенсуванні судових та фактичних витрат в проведенні запропонованих позивачкою заходів може вплинути на результативність виконання функцій позивачки та зобов`язався не пред`являти претензій з цього приводу до позивачки. Крім цього, ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання своєчасно оплатити позивачці аванс, гонорар, компенсацію судових та фактичних витрат за дії з надання правової (правничої) допомоги (п.2.2.8. Договору).
За умовами п.3.2. Договору за виконану (надану) правову (правничу) допомогу, зазначену в п.1.1 цього Договору, клієнт оплачує адвокату судові та фактичні витрати на правову (правничу) допомогу, в тому числі гонорар за представництво в суді та іншу правову (правничу) допомогу, включаючи вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді та за іншу правову (правничу) допомогу, пов`язану з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (проведення експертиз, проведення досліджень, збір доказів) на підставі детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, здійснених витрат необхідних для виконання (надання) правової (правничої) допомоги та їх вартості, що зазначаються у розрахунку виконаних робіт за надання правничої допомоги.
За невиконання або неналежне виконання умов цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законодавством України (п.5.1 Договору).
Пунктом 6.1 Договору визначено термін дії Договору 2 роки до 26.03.2020 року. Договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або на підставі п.2.3.14 договору, Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Правил адвокатської етики. При цьому, відповідач зобов`язаний оплатити позивачці судові, фактичні витрати та гонорар за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання (пункт 6.2 договору).
Згідно з Розділу 3 пункту 3.9. договору, сторони домовились, що на час укладення цього договору відповідач сплачує позивачці аванс в розмірі двох тисяч гривень, що використовується позивачкою на витрати та сплату частково гонорару. У випадку дострокового розірвання цього договору сплачений аванс відповідачу не повертається (п.3.10 договору). За виконану (надану) правову (правничу) допомогу, зазначену в п.1.1. цього договору, відповідач оплачує позивачці гонорар на її поточний рахунок або передачею, за згодою сторін, готівкою в розмірі 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого чинним законодавством України на день сплати послуг за 1 годину роботи позивачки на підставі розрахунку виконаних робіт за надання правничої допомоги (п.3.6. договору).
Сторони домовились, що розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення позивачкою позитивного результату, якого бажає відповідач (п.3.6. договору), а у випадку недосягнення бажаного результату для відповідача не впливає на розмір гонорару позивачки (п.3.8. договору).
Сума гонорару, визначена у п.3.6. договору подвоюється у разі надання позивачкою правової (правничої) допомоги відповідачу у неробочий час, вихідні та святкові дні (п.3.7. договору). Відповідно до п.3.11. договору визначено, що оплата гонорару та компенсація судових і фактичних витрат за дії з надання правової (правничої) допомоги проводиться шляхом перерахування відповідачем на поточний рахунок позивачки, що підтверджується оригіналом платіжного документу з відміткою відповідної фінансової установи про проведення платежів або за згодою сторін, готівкою, що підтверджується підписаною сторонами відповідною квитанцією протягом 3-х діб після отримання або ознайомлення відповідача з відповідним розрахунком виконаних робіт за надання правничої допомоги.
Згідно з п.2.2.9. договору, відповідач взяв на себе зобов`язання протягом 1 (однієї) доби після проведення оплати за цим договором надіслати позивачці поштою, факсом або електронною поштою оригінал платіжного документу з відміткою відповідної фінансової установи про проведення платежів.
Пунктом 3.14. договору визначено, що небажання відповідача отримати розрахунок виконаних робіт за надання правничої допомоги не позбавляє його від зобов`язання щодо своєчасної сплати відповідних платежів.
Розділом 5 договору визначена відповідальність сторін, де встановлено, що у випадку несплати позивачці авансу протягом строку, визначеного п.3.9. договору, відповідачем сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу до закінчення фактичного повного розрахунку за даним договором (п.5.2. договору). У випадку несплати позивачці, належної до сплати суми гонорару та компенсації судових та фактичних витрат у строк, визначеного пунктом 3.11. договору, відповідач додатково сплачує штраф в розмірі 10 % (десяти відсотків) належної до сплати суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу до закінчення фактичного повного розрахунку за цим договором (п.5.3. договору), з врахуванням індексу інфляції, який може бути не меншим за 1 (один) (п.5.5. договору).
Відповідно до п.5.4. договору, сплата пені за цим договором не обмежується шестимісячним строком, нараховується і підлягає сплаті до повного погашення заборгованості.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 надавала правничу допомогу відповідачу ОСОБА_3 .
Позивачкою зазначено загальну вартість виконаних робіт, зокрема: в розрахунку №1 виконаних робіт за надання правничої допомоги від 03.05.2018 року - 6343,20 грн. (а.с.50-51), в розрахунку №2 від 08.08.2018 року - 5028,40 грн. (а.с.52-53), в розрахунку №3 від 15.07.2019 року - 11526,00 грн. (а.с.54-55), в розрахунку №4 від 15.07.2019 року - 35507,40 грн. (а.с.56-57).
22.07.2019 року у зв`язку з непогашеною заборгованістю згідно з розрахунками, позивачка ОСОБА_1 направила відповідачу на його адресу місця реєстрації рекомендованим листом повідомлення про дострокове розірвання договору про надання правової (правничої) допомоги (а.с.64), повідомлення про оплату за розрахунками виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2018 року за період з 26.03.2018 року по 15.07.2019 року (а.с.62-63) та розрахунки (а.с.65), які відповідач отримав 24.07.2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення (а.с.66).
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу ІІІ Книги п`ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Правовідносини сторін, які випливають з договору про надання правничої допомоги адвокатом врегульовані також Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .
Відповідно до загальних положень цього Закону, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та Законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (ч.5 ст.27).
Відповідно до ст.29 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Статтею 30 цього Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи вимоги статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , щодо складності справи, розумності розміру гонорару та витраченого адвокатом часу, проаналізувавши надані позивачкою докази по справі та розрахунок №1 від 03.05.2018 року, розрахунок №2 від 08.08.2018 року, розрахунок №3 від 15.07.2019 року та розрахунок №4 від 15.07.2019 року, суд приходить до висновку про завищення адвокатом Каменецькою Х .Д. розміру свого гонорару внаслідок збільшення кількості годин за надану правничу допомогу. Такий підхід позивачки не кореспондується, в тому числі, із засадами цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності.
Так, зокрема, в розрахунку №1 від 03.05.2018 року (а.с.50-51) в пункті №1 на складання 4 адвокатських запитів (до Хотинської РДА від 26.03.2018 року та від 02.04.2018 року, до Колінковецької сільради від 02.04.2018 року, до Відділу Держгеокадастру у Хотинському районі від 26.04.2018 року та до Хотинської державної нотаріальної контори від 27.04.2018 року) та двох заяв до Хотинського районного суду Чернівецької області (про видачу рішення суду, що набрало законної сили від 27.03.2018 року та про видачу виконавчого листа від 28.03.2018 року) позивачкою витрачено 3 год., що становить загальну суму 2114,40 грн. Однак, суд звертає увагу, що запит до Хотинської РДА від 26.03.2018 року міститься на одному аркуші (а.с.68), запит до Відділу Держгеокадастру у Хотинському районі від 26.04.2018 року - на одному аркуші (а.с.71), запит до Хотинської державної нотаріальної контори від 27.04.2018 року - на одному аркуші (а.с.72), дві заяви до Хотинського районного суду Чернівецької області (а.с.72-74) по одному аркуші, які відрізняються між собою лише словами видати копію рішення суду, що набрало законної сили та виписати виконавчий лист , а запит до Хотинської РДА від 02.04.2018 року (а.с.69) та запит до Колінковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 02.04.2018 року (а.с.70) ідентичні між собою за виключенням адресата, а тому визначення в розрахунку 3-х годин на виготовлення вказаних документів є безпідставним, так як являється завищенням кількості годин.
Крім того, як вбачається з розрахунку №1 виконаних робіт в пункті №2, позивачка 27.03.2018 року склала заяву до Хотинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, на яку витратила 1 годину, однак суд не має можливості надати оцінку вказаному доказу, оскільки в матеріалах справи міститься тільки копія заяви про видачу свідоцтва спадкоємцю від 03.04.2018 року (а.с.75-76), а заява про прийняття спадщини від 27.03.2018 року в матеріалах справи відсутня, однак, суд вважає, що кількість годин, зазначена позивачкою, на її складання є також завищеною.
Суд вважає, що позивачкою в розрахунку №1 в пункті №3 також завищено кількість годин, витрачених 03.04.2018 року на складання двох заяв до виконавчої служби про відкриття виконавчих проваджень (а.с.77-80), оскільки вказані клопотання є ідентичними, за виключенням суми судових витрат та суми судового збору.
Що стосується пункту №4 та пункту №5 розрахунку №1, то слід зазначити, що позивачкою завищено кількість годин на представлення інтересів відповідача в органах державної/виконавчої влади. Крім того, позивачкою не надано докази (з відміткою відповідних установ) про те, скільки часу позивачка перебувала в кожній установі.
Суд вважає, що позивачкою в розрахунку №1 від 03.05.2018 року на складання 4 адвокатських запитів (до Хотинської РДА від 26.03.2018 року та від 02.04.2018 року, до Колінковецької сільради від 02.04.2018 року, до Відділу Держгеокадастру у Хотинському районі від 26.04.2018 року та до Хотинської державної нотаріальної контори від 27.04.2018 року) та двох заяв до Хотинського районного суду Чернівецької області (про видачу рішення суду, що набрало законної сили від 27.03.2018 року та про видачу виконавчого листа від 28.03.2018 року) витрачено - 2 години, на складання заяви до Хотинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини - 30 хвилин, на складання двох заяв до виконавчої служби про відкриття виконавчих проваджень - 30 хвилин, на представлення інтересів клієнта в органах державної/виконавчої влади (Хотинська РДА, Хотинський райсуд, державний нотаріус Хотинського району, Виконавча служба Хотинського району) - 2 години, на представлення інтересів клієнта у Відділі з питань нотаріату та в Головному управлінні територіального управління юстиції у Чернівецькій області - 30 хвилин.
Таким чином, загальна сума за розрахунком №1 від 03.05.2018 року становить (2 год. * 704,80) + (0,30 год. * 704,80) + (0,30 год.* 704,80) + (2 год.* 704,80) + (0,30 год.* 704,80) = 3876,40 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки.
В розрахунку №2 виконаних робіт за надання правничої допомоги від 08.08.2018 року (а.с.52-53) в пункті №1 (представлення інтересів клієнта у відділі з питань нотаріату 21.05.2018 року), в пункті №3 (представлення інтересів клієнта в с. Колінківці під час здійснення виміру представниками БТІ Хотинського району для виготовлення технічного паспорту на будинок 04.06.2018 року) та в пункті №6 (представлення інтересів клієнта 08.08.2018 року в органах державної/виконавчої влади (державний нотаріус Хотинського району, Виконавча служба Хотинського району), суд вважає, що позивачкою завищено кількість годин. Крім того, позивачкою не надано докази (з відміткою відповідних установ) про те, скільки часу позивачка перебувала в кожній установі.
Також, позивачкою в розрахунку №2 в пункті №2 на складання та формування заяви від 22.05.2018 року до Хотинського комунального районного БТІ щодо виготовлення технічного паспорту на будинок, в пункті №4 на складання та формування заяви від 15.06.2018 року до відділу Держгеокадастру Хотинського району щодо виготовлення дублікату сертифікату на земельну ділянку частку (пай) та в пункті №5 на складання та формування двох заяв від 08.08.2018 року до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби та супровідного листа від 08.08.2018 року до Хотинської державної нотаріальної контори завищено кількість годин, оскільки заяви, вказані в пункті №2 (а.с.81) та в пункті №4 (а.с.82), містяться кожна на одному аркуші, а дві заяви, вказані в пункті №5 (а.с.83-86) є ідентичними, за виключенням суми судових витрат та суми судового збору. Що стосується супровідного листа від 08.08.2018 року до Хотинської державної нотаріальної контори, зазначеного в пункті №5 розрахунку №2, то суд не має можливості надати оцінку вказаному доказу, оскільки позивачкою надано лише заяву від 08.08.2018 року (а.с.87), а не супровідний лист.
Суд вважає, що позивачкою в розрахунку №2 від 08.08.2018 року на представлення інтересів клієнта у відділі з питань нотаріату витрачено - 30 хвилин, на складання та формування заяви від 22.05.2018 року до Хотинського комунального районного БТІ щодо виготовлення технічного паспорту на будинок - 15 хвилин, на представлення інтересів клієнта в с. Колінківці під час здійснення виміру представниками БТІ Хотинського району для виготовлення технічного паспорту на будинок - 1 година 30 хвилин, на складання та формування заяви від 15.06.2018 року до відділу Держгеокадастру Хотинського району щодо виготовлення дублікату сертифікату на земельну ділянку частку (пай) - 15 хвилин, на складання та формування двох заяв від 08.08.2018 року до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби та супровідного листа від 08.08.2018 року до Хотинської державної нотаріальної контори - 30 хвилин, на представлення інтересів клієнта 08.08.2018 року в органах державної/виконавчої влади (державний нотаріус Хотинського району, Виконавча служба Хотинського району) - 1 година 30 хвилин.
Таким чином, загальна сума за розрахунком №2 від 08.08.2018 року становить (0,30 год. * 704,80) + (0,15 год. * 704,80) + (1 год. 30 хв.* 704,80) + (0,15 год.* 704,80) + (0,30 год.* 736,40) + (1 год. 30 хв. * 736,40) = 3234,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки.
В розрахунку №3 виконаних робіт за надання правничої допомоги від 15.07.2019 року (а.с.54-55), суд вважає, що позивачкою завищено кількість годин, зокрема на складання повторного адвокатського запиту №4/03-2019 від 05.02.2019 року до Хотинського РВ ДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області (а.с.90-92); на складання 05.02.2019 року заяви до Хотинського районного суду Чернівецької області про видачу судового рішення за поданням державного виконавця, яка міститься на одному аркуші (а.с.95); на складання 15.03.2019 року заяви до Хотинського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, яка міститься на одному аркуші (а.с.96); на складання заяв (повідомлень) від 18.03.2019 року про вчинення кримінального правопорушення (а.с.97-99) та про бездіяльність посадових осіб ДВС (а.с.100-102), в яких частина тексту є ідентичною; на скаргу на незаконні дії Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 10.05.2019 року (а.с.103) та на заяву про залучення третьої особи від 03.06.2019 року (а.с.106-107), оскільки зазначена позивачкою кількість годин на виготовлення вказаних документів є безпідставною і являється завищенням кількості годин.
Суд вважає, що позивачкою в розрахунку №3 від 15.07.2019 року на адвокатський запит від 17.01.2019 року витрачено - 1 годину, на повторний адвокатський запит від 05.02.2019 року - 1 годину, на адвокатський запит від 05.02.2019 року - 1 годину, на заяву від 05.02.2019 року - 15 хвилин, на заяву від 15.03.2019 року - 15 хвилин, на заяву (повідомлення) від 18.03.2019 року про вчинення кримінального правопорушення - 2 години, на заяву (повідомлення) від 18.03.2019 року про бездіяльність посадових осіб ДВС - 2 години, на скаргу від 10.05.2019 року - 30 хвилин, на скаргу від 11.05.2019 року - 1 годину, на заяву про залучення третьої особи - 1 годину.
Таким чином, загальна сума за розрахунком №3 від 15.07.2019 року становить (1 год. * 768,40) + (1 год. * 768,40) + (1 год. * 768,40) + (0,15 год.* 768,40) + (0,15 год.* 768,40) + (2 год. * 768,40) + (2 год. * 768,40) + (0,30 год. * 768,40) + (1 год. * 768,40) + (1 год. * 768,40) = 7684,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки.
В розрахунку №4 виконаних робіт за надання правничої допомоги від 15.07.2019 року (а.с.56-57), а саме в пункті №1 позивачкою зазначено, що на формування правової позиції по справі про визнання права власності на 1/2 спадкового майна, визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною витрачено 3 години та на формування правової позиції щодо поданого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності витрачено 1 годину. Однак, суд звертає увагу, що позовна заява про визнання права власності на спадкове майно є поширеною, тому формування правової позиції не потребує зазначеного позивачкою часу. Крім того, суд не може надати оцінку щодо формування правової позиції на клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки позивачкою не надано жодних заперечень чи заяв з цього приводу.
Також, в розрахунку №4 в пункті №2, позивачкою на формування та подання адвокатського запиту №7/03-2019 від 12.04.2019 року до Колінковецької сільської ради витрачено 1 годину, однак вказана кількість годин є завищеною, оскільки адвокатський запит міститься на одному аркуші (а.с.109).
Суд вважає, що посилання позивачки в розрахунку №4 в пункті №3 про стягнення витрат за позовну заяву від 14.09.2018 року (а.с.110-116), на яку нею витрачено 7 годин, є безпідставним, оскільки вказана позовна заява судом була залишена без руху, тобто, позивачка, складаючи позовну заяву, детально не ознайомилась з документами та не вивчила ретельно законодавство, а тому в стягненні коштів за позовну заяву від 14.09.2018 року необхідно відмовити.
Що стосується заявки про отримання судових повісток в електронному вигляді від 01.10.2018 року (а.с.117), на яку позивачкою витрачено 30 хвилин, то вказана кількість годин на виготовлення зазначеного документу є безпідставною, оскільки заявка міститься на одному аркуші та являється поширеним документом.
Крім того, суд вважає, що позивачкою в розрахунку №4 завищено кількість годин, витрачених на чотири клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції від 07.11.2018 року (а.с.128), від 21.11.2018 року (а.с.129), від 16.01.2019 року (а.с.131) та від 31.01.2019 року (а.с.132), на кожне з яких позивачкою витрачено по 30 хвилин, оскільки вказані клопотання є ідентичними, за виключенням дати та часу судового засідання.
Також, суд вважає, що в розрахунку №4 позивачкою завищено кількість годин, зокрема на виготовлення заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.12.2018 року (а.с.130), на клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 18.04.2019 року (а.с.133-135), на заяву про повторний допит свідка від 04.07.2019 року (а.с.137-138) та на заяву про залучення доказів щодо розміру витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи (а.с.139-141), оскільки зазначена позивачкою кількість годин на виготовлення вказаних документів є безпідставною і являється завищенням кількості годин.
Посилання позивачки про стягнення витрат на виготовлення розрахунку №4 виконаних робіт за надання правничої допомоги від 15.07.2019 року, на який витрачено дві години, є безпідставним, оскільки, виконуючи певні дії, адвокат мала можливість відразу вносити їх у розрахунок, однак нею цього зроблено не було, а тому, суд вважає, що в стягненні коштів в цій частині необхідно відмовити.
Суд вважає, що позивачкою в розрахунку №4 від 15.07.2019 року на формування правової позиції від 10.09.2018 року витрачено - 1 годину, на формування правової позиції від 22.03.2019 року - 15 хвилин, на формування та подання адвокатського запиту від 13.09.2018 року - 30 хвилин, на формування та подання адвокатського запиту від 12.04.2019 року - 30 хвилин, на заявку про отримання судових повісток в електронному вигляді від 01.10.2018 року - 15 хвилин, на позовну заяву в новій редакції від 05.10.2018 року - 2 години, на клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 07.11.2018 року - 15 хвилин, на клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 21.11.2018 року - 15 хвилин, на заяву про зменшення розміру позовних вимог від 22.12.2018 року - 30 хвилин, на клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 16.01.2019 року - 15 хвилин, на клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 31.01.2019 року - 15 хвилин, на клопотання про приєднання доказів від 18.04.2019 року - 2 години, на заяву про повернення судового збору від 18.04.2019 року - 30 хвилин, на заяву про повторний допит свідка від 04.07.2019 року - 30 хвилин, на заяву про залучення доказів щодо розміру витрат від 15.07.2019 року - 1 годину.
Таким чином, загальна сума за розрахунком №4 від 15.07.2019 року становить (1 год. * 736,40) + (0,15 год. * 768,40) + (0,30 год. * 736,40) + (0,30 год.* 768,40) + (0,15 год.* 736,40) + (2 год. * 736,40) + (0,15 год. * 736,40) + (0,15 год. * 736,40) + (0,30 год. * 768,40) + (0,15 год. * 768,40) + (0,15 год. * 768,40) + (2 год. * 768,40) + (0,30 год. * 768,40) + (0,30 год. * 802,80) + (1 год. *802,80) = 7599,60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).
Суд вважає, що посилання позивачки в пункті №4 розрахунку №4 виконаних робіт за надання правничої допомоги від 15.07.2019 року про її участь в 13 судових засіданнях в період з 19.11.2018 року по 15.07.2019 року на загальну кількість 20 годин, що становить суму в розмірі 15420,80 грн., є безпідставним, оскільки суду не надано належні та допустимі докази того, що позивачка дійсно перебувала в судових засіданнях в тій кількості годин, які визначені в розрахунку №4, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При цьому, суд не приймає до уваги довідку Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30.07.2019 року (а.с.67), оскільки вказана довідка не підтверджує факт участі позивачки саме в судових засіданнях в режимі відеоконференції по справі №724/1554/18, яка розглядалась Хотинським районним судом Чернівецької області, не підтверджує тривалість судових засідань, а лише підтверджує факт перебування позивачки ОСОБА_1 в приміщенні суду.
Крім того, в розрахунку №3 від 15.07.2019 року (а.с.54зв), наданого позивачкою, відповідач оплачував позивачці відрядження в м. Хотин на судові засідання, які відбувались 21.12.2018 року та на 04.01.2019 року по 1000 грн., а також витрати на дорогу в м. Хотин на судові засідання 21.12.2018 року та на 04.01.2019 року, що підтверджується квитанцією №09554-3 від 15.07.2019 року (а.с.60), хоча позивачка стверджує, що вказані судові засідання були проведені в режимі відеоконференції з Першотравневим районним судом м. Чернівці, посилаючись на довідку Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30.07.2019 року (а.с.67).
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року в справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Таким чином, загальна сума за договором про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2018 року становить 3876,40 грн. (по розрахунку №1) + 3234,80 грн. (по розрахунку №2) + 7684,00 грн. (по розрахунку №3) + 7599,60 грн. (по розрахунку №4) = 22394,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст.6, 627 ЦК України у їх системному зв`язку сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності і справедливості і можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це ( заборонено законом ), або якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту чи суті відносин між сторонами.
Пунктом 5.3. договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2018 року передбачена відповідальність сторін, де встановлено, що у випадку несплати позивачці належної до сплати суми гонорару та компенсації судових та фактичних витрат у строк, визначений пунктом 3.11. договору, відповідач додатково сплачує штраф в розмірі 10 % (десяти відсотків) належної до сплати суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу до закінчення фактичного повного розрахунку за цим договором.
Відповідно до п.5.5. договору, у випадку прострочення відповідачем сплати суми гонорару та компенсації судових та фактичних витрат у строк, визначений п.3.11. договору, сума боргу гонорару сплачується з врахуванням індексу інфляції, який може бути не меншим за 1 (один).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача додатково штрафу в розмірі 10% належної до сплати суми, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначених вимог, оскільки відповідач ОСОБА_3 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання по Договору щодо своєчасного розрахунку за надання правничої допомоги, а тому з нього необхідно стягнути штраф у розмірі: 22394,80 грн. * 10% = 2239,48 грн.
Щодо стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу до закінчення фактичного повного розрахунку з врахуванням індексу інфляції, які не обмежуються шести місячним строком і нараховуються до повного погашення, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині з наступних підстав.
Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Постановою Верховного Суду України Про одночасне стягнення штрафу і пені від 27 квітня 2012 року визначено, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки.
Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (ст.2 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Статтею 1 даного Закону визначено, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Реєстрація фізичних осіб, які здійснюють адвокатську діяльність, як підприємців, чинним законодавством не передбачена. Таким чином, адвокатська діяльність не є господарською і зокрема підприємницькою у сенсі ст.3 Господарського кодексу України, а адвокат не є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.
Позивачка ОСОБА_1 є адвокатом, яка згідно Договору надавала відповідачу правничу допомогу, однак відносини, що виникли між адвокатом та клієнтом не є господарськими відносинами і відповідно обов`язок ОСОБА_3 виплатити гонорар адвокату Каменецькій Х.Д. за надану правничу допомогу не являється господарським зобов`язанням, а тому застосування одночасно штрафу та пені буде суперечити ст.61 Конституції України.
Згідно з положеннями ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги в сумі 22394,80 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань в сумі 2239,48 грн., а всього суму 24634,28 грн., задовольнивши частково позовні вимоги.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 283,39 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.61 Конституції України, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , ст.ст. 3, 6, 16, 549, 627, 901 ЦК України, ст.3 ГК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 21.09.1998 року Хотинським РВ УМВС України в Чернівецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 27.08.1996 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області, РНОКПП НОМЕР_4 , заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2018 року в сумі 22394 (двадцять дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань в сумі 2239 (дві тисячі двісті тридцять дев`ять) гривень 48 (сорок вісім) копійок, а всього суму 24634 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 28 (двадцять вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 21.09.1998 року Хотинським РВ УМВС України в Чернівецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 27.08.1996 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області, РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в сумі 283 (двісті вісімдесят три) гривні 39 (тридцять дев`ять) копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 30 січня 2020 року.
СУДДЯ:
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 28.01.2020 |
Номер документу | 87171709 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Чебан В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні