Рішення

від 21.01.2020 по справі 320/4416/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 21.01.2020

Справа № 320/4416/19

Провадження № 2/937/276/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 27.11.2013р. наказом №2111131 він був прийнятий по посаду начальника відділу землеустрою - сертифікованого інженера землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою до ТОВ Сільськогосподарське підприємство Землемер . В цей же день відповідачі отримали від нього трудову книжку на їхню вимогу. 02.04.2019р. наказом №020419 він був звільнений з вказаного підприємства відповідно до ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Директор та учасник TOB Сільськогосподарське підприємство Землемер ОСОБА_2 незаконно відмовив йому у поверненні трудової книжки в день звільнення, чим спричинив йому великі переживання та моральні страждання. Враховуючи те, що неправомірні дії ОСОБА_2 негативно впливають на його трудовий та страховий стаж, він зможу не отримати у майбутньому пенсію в належному розмірі. З моменту звільнення по даний час він постійно знаходиться у стресовому стані. Таким чином, ОСОБА_2 спричинив йому моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 100000,00грн. Заборгованість відповідача по заробітній платі за період з січня 2016 року до 5.11.2019р. склала 115857грн. та не виплачена йому до даного часу. На даний час у нього не має можливості отримати довідку про заборгованість по заробітній платі та про середньоденний заробіток, оскільки відповідач ухиляється від розмов про це, не відповідає на телефонні дзвінки, офіс підприємства закритий. Його середня заробітна плата складала 4273,00грн. станом на 16.05.2019р. Відповідач повинен йому сплатити середній заробіток за весь час затримки по даний час 29911грн. Внаслідок порушень діючого трудового законодавства з боку відповідачів він поніс збитки у вигляді упущеної вигоди. В КБ Приватбанк у нього відкритий поточний рахунок (банківська картка 4149 4991 НОМЕР_1 дійсна до 07.2022р.), через який відповідачі повинні були здійснювати із ним розрахунки по заробітної платі. Вказаний порядок розрахунків був обумовлений між ним та відповідачами через велику відстань між його місцем проживання та знаходженням відповідачів, приблизно 520 км. Таким же чином здійснювалася співпраця між ним та відповідачами. За наявністю вказаних сум на його банківському рахунку КБ Приватбанк нараховує 16,5% річних за користування вказаними коштами, т.т. він міг би отримати прибуток у вигляді грошових коштів, нарахованих банком як проценти. Сума понесених ним збитків у вигляді упущеної вигоди становить 39725,93грн. Тому він просить суд стягнути з ТОВ Сільськогосподарське підприємство Землемер на його користь суму боргу по заробітній платі у розмірі 115857,00грн.; середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 29911,00грн.; збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 39725,93грн. та моральну шкоду у розмірі 100000,00грн.

В судове засідання позивач не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

В судове засідання представник відповідача не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином поштовим повідомленням. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші по закінченню терміну зберігання так як адресат не отримує поштове повідомлення. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.

Відповідно до ч.3 ст. 211 , ч.1, 3, 4 ст. 223 , ч.1 ст. 280 , ст. 281 ЦПК України , суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, 21.11.2013 року між ТОВ Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір №1 та 27.11.2013р. наказом №2111131 ОСОБА_1 був прийнятий по посаду начальника відділу землеустрою - сертифікованого інженера землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер , що підтверджується копією договору, копією трудової книжки НОМЕР_2 та актом №271113/01 від 27.11.2013р. про передачу документів для постійного та тривалого зберігання (а.с.3, 52, 53-54).

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 02.04.2019р. наказом №020419 ОСОБА_1 був звільнений з вказаного підприємства відповідно до ст. 36 КЗпП України за угодою сторін (а.с.3).

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належну оформлену трудову книжку і про вести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по заробітній платі за період з 01.01.2016 року до 05.11.2019р. складає 115857,00грн. (а.с.55)

Згідно зі ст.116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995 року , визначено: „п.8. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно ст. 117 КЗпП України, у разі несвоєчасного розрахунку роботодавець повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до моменту фактичного розрахунку.

З наданої позивачем виписки Пенсійного фонду України станом на 16.05.2019р. індивідуальні відомості про застраховану особу-форма ОК-5 відносно ОСОБА_1 на підставі звітності про заробітну плату, яка надавалася директором TOB Сільськогосподарське підприємство Землемер ОСОБА_2 та розрахунку середньої заробітної плати за останні 2 місяці, середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 4273грн./місяць або 208,44грн./день (а.с.4, 11).

Так, згідно наведено у позові розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по день звернення до суду, що складає сім місяців, становить 29911,00грн.

Також судом встановлено, що внаслідок порушень діючого трудового законодавства з боку відповідача, позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що в КБ Приватбанк у нього відкритий поточний рахунок (банківська картка НОМЕР_3 дійсна до 07.2022р. із нарахуванням 16,5% річних), через який відповідач TOB Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі ОСОБА_2 повинен був здійснювати розрахунки по заробітної платі. Таким чином позивач ОСОБА_1 міг би отримати прибуток у вигляді грошових коштів, нарахованих банком як проценти, в сумі 39725,93грн., що є упущеною вигодою (а.с.55).

Згідно ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За положеннями п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору (статті 1, 3, 4, 31 ЦПК України).

Крім того судом згідно позовної заяви встановлено, що несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачу ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що директор та учасник TOB Сільськогосподарське підприємство Землемер ОСОБА_2 незаконно відмовив йому у поверненні трудової книжки в день звільнення, чим спричинив йому великі переживання та моральні страждання. Так неправомірні дії відповідача негативно впливають на його трудовий та страховий стаж. З моменту звільнення по даний час позивач постійно знаходиться у стресовому стані. Факт спричинення моральної шкоди підтверджується листуванням між позивачем та директором TOB Сільськогосподарське підприємство Землемер ОСОБА_2 в електронному вигляді (а.с.12-21).

Таким чином TOB Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі ОСОБА_2 спричинив позивачу моральну шкоду в розмірі 100000,00грн., яку має сплатити відповідно до ст.237-1 КЗпП України

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що сума не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати на даний час не погашена, діями відповідача позивачу нанесено шкоду у вигляді упущеної вигоди та моральну шкоду, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VІ , від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову і позовні вимоги позивача задоволено, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 2244грн.03коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 625 ЦК України , ст.ст. 116 - 117 КЗпП України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі Лещеок Володимира Борисовича (код ЄДРПОУ 37645080, Луганська область Сватівський район с. Оборотнівка вул. Селищна 8) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_4 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , суму боргу по заробітній платі у розмірі 115857,00грн. (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім грн. 0коп.); середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 29911,00грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот одинадцять грн. 0коп.) з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, утриманих з даної суми відповідно до чинного законодавства.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі Лещеок Володимира Борисовича (код ЄДРПОУ 37645080, Луганська область Сватівський район с. Оборотнівка вул. Селищна 8) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_4 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 39725,93грн. (тридцять дев`ять тисяч сімсот двадцять п`ять грн. дев`яносто три коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі Лещеок Володимира Борисовича (код ЄДРПОУ 37645080, Луганська область Сватівський район с. Оборотнівка вул. Селищна 8) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_4 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в сумі 100 000,00грн. (сто тисяч грн. 0коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Землемер в особі Лещеок Володимира Борисовича (код ЄДРПОУ 37645080, Луганська область Сватівський район с. Оборотнівка вул. Селищна 8) на користь держави судовий збір в розмірі 2244грн.03коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко