Постанова

від 27.01.2020 по справі 910/12077/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа№ 910/12077/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження,

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ППЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 (повний текст складено 05.11.2019)

у справі №910/12077/19 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ППЛ"

про стягнення 44 101,68 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ППЛ" про стягнення 44101,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08978/5-06 від 02.03.2010 щодо оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 по справі №910/12077/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ППЛ" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошові кошти за скид стічних вод, без умов на скид стічних вод, у розмірі 44 401, 68 грн та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в період з лютого 2016 року по січень 2018 року (включно) здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, що в свою чергу, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 8.1 Правил № 1879, а саме, сплати відповідачем в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності. Крім того, суд дійшов висновку, що даний позов заявлено в межах строку позовної давності, а тому підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ППЛ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач, в порядку встановленому Правилами №1879, звертався до позивача з запитом про продовження строку дії умов на скид, а позивач залишив їх без розгляду, не продовживши автоматично дію умов на скид стічних вод. Таким чином, причиною відсутності умов на скид стала бездіяльність та неправомірні дії позивача щодо виконання умов вод Правил №1879, в частині автоматичного продовження їх дії. Крім того, апелянт зазначає, що позивач звернувся з даним позовом зі спливом строку позовної давності. Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини невиконання позивачем умов договору та Правил, що в свою чергу виключає можливість нарахування п`ятикратного розміру тарифу з водовідведення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

09 грудня 2019 року до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02 березня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ППЛ" (абонент) укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі №08978/5-06 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та, на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва, відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва. Абонент, в свою чергу, зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002р. за №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1.4 Договору, кількість стічних вод, які надходять у каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків, відповідно до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України. Умови цього Договору застосовуються до відносин між постачальником та абонентом, які виникли до його укладення.

Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним Договором (п. 7.1 Договору).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1-3, 5, 16, 19, 24, 31-35, 39-41, 47, 51, 68-70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3-5, 11-15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 №1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом, відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Відповідно до положень пункту 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид, згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879, при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Згідно з положеннями ст. ст. 217, 218, 235 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. За порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника, з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

На підтвердження обсягів скинутих відповідачем стічних вод, без діючих Умов на скид стічних вод по об`єкту, позивачем надано акти зняття показань з приладу обліку за період з 05.02.2016 по 31.01.2018.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), в період з лютого 2016 року по січень 2018 року (включно), здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, що є підставою для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 8.1 Правил № 1879, а саме, сплати відповідачем в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Доводи апелянта, що відповідач, в порядку встановленому Правилами №1879, звертався до позивача із запитом про продовження строку дії умов на скид, а позивач залишив їх без розгляду не продовживши автоматично дію умов на скид стічних вод, в зв`язку з чим причиною відсутності умов на скид стала бездіяльність та неправомірні дії позивача щодо виконання умов Правил №1879, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, для Умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 519, виданих Відповідачу 03.12.2013, встановлено строк дії до 08.12.2014. Тобто, 09.12.2014 року Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 519 від 03.12.2013, видані відповідачу, втратили свою чинність.

Відповідно до абзацу 1 п.п 3.3.2 місцевих правил приймання Абонент повинен звернутися до Водоканалу для їх подовження за один місяць до закінчення строку дії попередніх, тобто до 08.11.2014.

Доказів звернення відповідача до позивача у встановлений місцевими правилами приймання, порядок та строк для подовження дії Умов, відповідачем не надано.

З листом про подовження Умов на скид відповідач звернувся до позивача 09.12.2014, тобто вже після втрати чинності Умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 519 від 03.12.2013 та строку, передбаченого для звернення Абонента для подовження Умов на скид.

Таким чином, у встановлений місцевими правилами приймання строк, відповідач до ПрАТ АК Київводлоканал за подовженням Умов на скид стічних вод не звернувся.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що листом ПрАТ АК Київводоканал від 17.12.2015 № 2713/15 (а.с. 213) у відповідь на лист ТОВ НВФ ППЛ від 02.12.2015 № 84/12, повідомлений про перелік вимог, які мав виконати відповідач, для отримання Умов на скид та встановлено термін їх усунення до 04.02.2016.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на невиконання позивачем умов договору та Правил, оскільки ні місцевими правилами приймання, ані умовами Договору не передбачено обов`язок ПрАТ АК Київводоканал повідомляти Абонента про необхідність отримання Умов на скид стічних вод або нагадувати про їх подовження. В свою чергу, обов`язок забезпечувати та своєчасно подовжувати Умови на скид стічних вод, дотримуватися вимог місцевих правил приймання, передбачений п. 1.5 Договору, покладено саме на Абонента.

Для отримання Умов на скид Абонент повинен звернутись до Водоканалу для їх оформлення та надати документи, зазначені у п.п 3.3.2 Правил № 1879.

Проте, відповідач не звернувся до позивача у строк для подовження Умов на скид, а тому мав подати заяву про видачу нових, надавши відповідний пакет документів.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/23088/17 зазначено, що визначена у справі плата за скид стічних вод без дозволу не є штрафом (адміністративно-господарською санкцією), у розумінні статей 238-241 Господарського кодексу України, а є оперативно-господарською санкцією у розумінні статей 217, 219, 235, 237 Господарського кодексу України, яка в силу ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України та ч. 6 ст. 13 Закону Ураїни Про судоустрій і статус суддів врахована судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод в систему каналізації м. Києва без Умов на скид стічних вод, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги про стягнення плати за скид стічних вод в систему каналізації м. Києва, без Умов на скид стічних вод, є обґрунтованими.

Щодо посилання апелянта на пропуск строків позовної давності для звернення з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, після виявлення факту порушення Правил №1879, позивачем здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 05.02.2016 по 31.01.2018.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання вищезазначених норм та в зв`язку з невиконання відповідачем вимог правил № 1879 та неотримання умов на скид стічних вод, позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 29.03.2018 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 44401,68 грн з розрахунком №15/ВУ-Ф-07/274-01-2018 від 29.03.2018, з проханням його оплатити в 10-денний термін з дня одержання.

Зазначений лист отримано відповідачем 11.04.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (штрих-код № 0221707850686).

Таким чином, відповідач повинен був його оплатити до 22.04.2018. В свою чергу, позивач звернувся до суду з позовом 04.09.2019, тобто в межах трирічного строку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 по справі №910/12077/19 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ППЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 по справі №910/12077/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 по справі №910/12077/19 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12077/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна