Рішення
від 16.01.2020 по справі 902/691/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2020 р. Cправа № 902/691/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01014, код - 34047020

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА", проспект Юності, 12, м. Вінниця, 21021, код - 32719130

до: Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100, код - 25512617

до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Євстратова Олена Олексіївна, вул. Соборна, 75, м. Вінниця, 21050

про визнання іпотекодержателем, скасування записів у державному реєстрі та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

21.08.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА" та до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про:

- визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" іпотекодержателем предмету іпотеки за Іпотечним договором 22/70/101/07-ІЛТ від 26.10.2007 року, зареєстрованого за №11292 від 26.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., на вбудоване приміщення магазину літ. "А" загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване по АДРЕСА_2.

- скасування рішення (індексний номер 17793197) реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Євстратової Олени Олексіївни, про державну реєстрацію припинення права власності 08.12.2014 року 11:34:17 (дата та час державної реєстрації);

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію припинення обтяжень та поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (з 26.10.2007 року) записи про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, а саме:

- номер запису про іпотеку №7694019; тип обтяження: іпотека; зареєстровано: 26.10.2007 року 11:57:00 державний реєстратор: Левчук Ірина Вікторівна, реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, договір іпотеки, серія та номер: 11292, виданий 26.10.2007 року, видавник: приватний нотаріус Рудик В.В.

- номер запису про обтяження №7694225: вид обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 26.10.2007 року 11:57:00 державний реєстратор: Левчук Ірина Вікторівна, реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, договір іпотеки, серія та номер: 11292, виданий 26.10.2007 року, видавник: приватний нотаріус Рудик В.В.;

- внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо "Відомостей про суб`єктів" в записі:

- номер запису про іпотеку №7694019 від 26.10.2007 року - змінити іпотекодержателя ВАТ "Кредитпромбанк" на іпотекодержателя Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020, 01014. м. Київ, вул. Щорса, буд. 36- Б).

- номер запису про обтяження №7694225 від 26.10.2007 року - змінити обтяжувач ВАТ "Кредитпромбанк" на обтяжувача Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (код ЄДРГІОУ 34047020, 01014, м. Київ. вул. Щорса, буд. 36-Б).

Також, 21.08.2019 року до суду від представника Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надійшла заява (б/н від 19.08.2019 року) (вх.канц. № 02.1-50/82/19 від 21.08.2019 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, вбудоване приміщення магазину літ. "А", загальною площею 933,7 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_2.

Ухвалою суду від 23.08.2019 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (б/н від 19.08.2019 року) (вх.канц. № 02.1-50/82/19 від 21.08.2019 року) про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.08.2019 позов залишено без руху відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

12.09.2019 до суду надійшла заява позивача б/н від 09.09.2019 (вх.канц.№02.1-34/723/19) щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року відкрито провадження у справі № 902/605/19 у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 09.10.2019 року.

02.10.2019 року до суду від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Євстратової О.О. надійшов лист № 96/01-16 від 02.10.2019 року на виконання вимог ухвали суду. Також у листі остання зазначає, про відсутність можливості бути присутньою в судовому засіданні та зазначає, що при вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду.

04.10.2019 року на адресу суду від Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшла заява № 1/8359/7/10-19 від 04.10.2019 року, в якому зазначає про відсутність матеріалів інвентаризаційних справ в управлінні та просить суд проводити розгляд справи без участі представника Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

08.10.2019 року від представника відповідача 2 (Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради) надійшов відзив на позовну заяву б/н від 04.10.2019 року, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

08.10.2019 року на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов лист на виконання вимог ухвали суду (№ 776/409-19-0.21 від 04.10.2019 року).

09.10.2019 року від представника відповідача 2 (Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради) до суду надійшло клопотання (б/н від 07.10.2019 року) в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 09.10.2019 року судом постановлено ухвали про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/691/19 на 12.11.2019 року об 11:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

01.11.2019 року від представника позивача до суду надійшла заява (б/н від 30.10.2019 року) щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

05.11.2019 року на адресу суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов лист № 04-00-011-54932 від 31.10.2019 року, в якості додатків до якого додано матеріали реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

06.11.2019 року від третьої особи до суду надійшов лист (вх.канц. № 02.1-34/9138/19 від 06.11.2019 року), в якому зазначено що ОСОБА_1 не може надати пояснення по справі № 902/691/19, в зв`язку з неотриманням копії позовної заяви з додатками.

11.11.2019 року до суду від третьої особи надійшло клопотання (б/н від 11.11.2019 року) з метою реалізації свого процесуального права на забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

11.11.2019 року на адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 11.11.2019 року), в якому остання в зв`язку з зайнятістю в судовому засіданні по справі № 127/19018/19 у Вінницькому міському суді Вінницької області просить суд відкласти судове засідання у справі № 902/691/19 на іншу дату.

В судовому засіданні 12.11.2019 року судом постановлено ухвали про виключення зі складу третіх осіб ОСОБА_1 та залучення його до участі у розгляді справи в якості співвідповідача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/691/19 на 27.11.2019 року об 10:30 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 15.11.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

22.11.2019 року на адресу суду від відповідача 3 ( ОСОБА_1 ) надійшло клопотання б/н від 21.11.2019 року, в якому останній просить суд закрити провадження у справі № 902/961/19, в зв"язку з тим, що позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іпотеки на підставі рішення суду підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, спір виник внаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.

22.11.2019 року від Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області до суду надійшла заява № 11/836/7/0-19 від 22.11.2019 року щодо заявлених позовних вимог. Також в заяві, останній просить суд проводити судове засідання за відсутності уповноваженого представника Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

25.11.2019 року до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.11.2019 року, в якому останній просить суд в частині позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про визнання іпотекодержателем предмету іпотеки за іпотечним договором № 22/70/101/07-ІЛТ закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в іншій частині позовних вимог закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ГПК України. Також останній просить суд застосувати по позивача захід примусу у формі штрафу за зловживання процесуальними права.

25.11.2019 року від відповідача 3 ( ОСОБА_1 ) надійшов лист б/н від 25.11.2019 року, в якому зазначено, що 17.04.2007 року проведено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, номер запису 21740000000022457. Нерухоме майно - вбудоване приміщення будівлі магазину літ "А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з приміщень: І поверх - приміщення №1: з №1 по №9, №10 (№10, №11), з №12 по №23, №23а, №24, № 24а, з №25 по № 38, № 39 (частина №5), загальною площею 933,7 кв.м. під час здійснення господарської діяльності як фізичної особи-підприємця не використовується.

Також, 25.11.2019 року до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов супровідний лист (вх.канц. №02.1-34/9775/19 від 25.11.2019 року) на виконання вимог ухвали суду. Додатком до листа додано реєстраційну справу на 44 аркушах.

26.11.2019 року на електронну адресу суду від Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшов лист № 11836/7/0-19 від 26.11.2019 року.

В судовому засіданні 27.11.2019 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/691/19 на 12.12.2019 року об 11:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

28.11.2019 року від Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшов лист № 11836/7/0-19 від 26.11.2019 року.

09.12.2019 року до суду відповідача 3 ( ОСОБА_1 ) надійшов лист (б/н від 09.12.019 року), в якому останній зазначає, що нерухоме майно - вбудоване приміщення будівлі магазину літ. "А", що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 під час здійснення господарської діяльності як фізичної особи-підприємця не використовується та не сплачується земельний податок (орендна плата) за користування земельною ділянкою на якій розташований даний об`єкт нерухомого майна.

10.12.2019 року від Головного управління ДПС у Вінницькій області до суду надійшов лист № 8594/9/02-32-50-05 від 06.12.2019 року.

12.12.2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача 1 (ТОВ "ВІОЛА") (б/н від 11.12.2019 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

В судовому засіданні 12.12.2019 року з метою надання можливості сторонам подати докази оголошено перерву до 16.12.2019 року.

13.12.2019 року від представника відповідача 1 (ТОВ "ВІОЛА") надійшла заява (б/н від 13.12.2019 року) про долучення документів до матеріалів справи, які підтверджують пропуск позивачем строків позовної давності, з огляду на намагання оскаржити дії державного реєстратору у порядку адміністративного судочинства.

16.12.2019 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла Ухвала Господарського суду Вінницької області від 13.06.2013 року по справі № 6/189-09.

16.12.2019 року на адресу суду від представника відповідача 1 (ТОВ "ВІОЛА") надійшла заява (б/н від 16.12.2019 року), в якій останній просить суд застосувати строк позовної давності до позовної заяви ПАТ "Дельта Банк".

Ухвалою суду від 17.12.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 21.11.2019 року (вх. №02.1-34/9702/19 від 22.11.2019 року) про закриття провадження у справі №902/691/19; відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА" від 22.11.2019 року (вх. №02.1-34/9712/19 від 25.11.2019 року) про закриття провадження у справі №902/691/19; прийнято до розгляду заяву про застосування строків позовної давності від 16.12.2019 року, подану представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА" Коломієць М.О.; зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" подати до суду не пізніше 10.01.2020 року заяву щодо початку, обчислення, перебігу, наявності відомостей про перевивання або поважних причин пропуску строків позовної давності відносно позовних вимог, які є предметом судового розгляду; закрито підготовче провадження та призначити справу № 902/691/19 до розгляду по суті на 17 грудня 2019 р. о 09:00; визначено наступну дату розгляду справи №902/691/19 по суті: 14.01.2020 року о 14:30.

14.01.2020 року ПАТ "Дельта Банк" надано заперечення проти застосування строку позовної давності (вх.№02.1-34/310/20), які мотивовано тим, що сплив строку позовної давності не може бути підставою для припинення іпотеки, про порушення своїх прав банк дізнався після отримання Листа Господарського суду Вінницької області №06-27/108/18 від 12.03.2018 року, тому пред`явив позов у межах строків звернення до суду.

В судове засіданні 14.01.2020 року прибули представники відповідачів, які підтримали раніше надані пояснення та просили відмовити у задоволенні позову.

ПАТ "Дельта Банк", третьою особою не забезпечено участі повноважного представника, при цьому позивача повідомлено про дату та час судового розгляду належним чином, що підтверджується наявною у справі поштовою кореспонденцією.

Враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України та обмежені строки розгляду справи по суті, судом розглянуто справу за відсутності представника позивача.

Суд, вислухавши присутніх учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, а також матеріали судових справ Господарського суду Вінницької області №6/189-09, №902/942/14, №10/9/2012/5003, матеріали інвентаризаційної та реєстраційної справ по об`єкту нерухомого майна: вбудоване приміщення магазину літ. "А" загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване по АДРЕСА_2, надані КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" та Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради відповідно, встановив наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що він є правонаступником ТОВ "Кредитпромбанк" за Іпотечним договором №22/70/101/07-ІЛТ, який було укладено з ТОВ "ВІОЛА" з метою забезпечення виконання зобов`язань ПП "Промбудреєстр" за Кредитним договором №22/70/07-КЛТ від 26.10.2007 року.

Згідно інформаційної довідки від 11.07.2019 року №173526670 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, іпотеку номер 11292 від 26.10.2007 року зареєстровану приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., на вбудоване приміщення магазину літ. "А" загальною площею 933,7 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_2 припинено 14.11.2014 на підставі Рішення Господарського суду Вінницької області №902/942/14 від 08.10.2014 року.

Також, припинено обтяження №7694225: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 26.10.2007 року 11:57:00, державний реєстратор: Левчук Ірина Вікторівна, реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, договір іпотеки, серія та номер: 11292, виданий 26.10.2007 року, видавник: приватний нотаріус Рудик В.В.

Згідно Листа Господарського суду Вінницької області №06-27/108/18 від 12.03.2018 року, матеріалів справи №902/942/14 позивачем встановлено, що вказане Рішення Господарським судом Вінницької області не приймалося.

Тому, позивач вказує на незаконність реєстраційних дій, наполягає на їх скасуванні, визнанні права іпотекодержателя, поновленні незаконно виключених з державного реєстру записів, зміні відомостей про іпотекодержателя.

У відзиві на позовну заяву (том. 1 а.с. 200-206) Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради проти позову заперечує, посилається на ті обставини, що на момент вчинення реєстраційних дій державний реєстратор не мав обов`язку перевіряти справність судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вимагати інші документи, крім тих, що визначені законом заборонено.

Тому, державним реєстратором вчинено реєстраційні дії з дотримання вимог законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

25.11.2019 року ТОВ "Віола" надано відзив на позовну заяву (вх.№02.1-34/9712/19), в якому висловлюються заперечення проти задоволення позовних вимог з огляду на відсутність відомостей про державну реєстрацію прав вимоги ПАТ "Дельта Банк", використання попереднім кредитором судових способів звернення стягнення на іпотечне майна в рамках справи №6/189-09, обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним, провадження у справі в частині оскарження реєстраційних дій, з огляду на відсутність спору щодо прав іпотекодержателя підлягає закриттю, основне зобов`язання припинено внаслідок ліквідації позичальника.

ОСОБА_1 у клопотанні від 21.11.2019 року (вх.№02.1-34/9702/19 від 22.11.2019 року) посилається на той факт, що він є власником нерухомого майна: вбудоване приміщення магазину літ. "А" загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване по АДРЕСА_2, як фізична особа, господарську діяльність не здійснює, тому вважає, що спір повинен розглядатися місцевим загальним судом за правилами ЦПК України.

12.12.2019 року ПАТ "Дельта Банк" надано відповідь на відзив (вх.№02.1-34/10312/19), в якій зазначається про необхідність захисту судом прав, які не визнаються відповідачами та не надають доказів поновлення прав на іпотеку; обґрунтовується підсудність спору господарському суду, позивач також доводить відповідність умов Договору купівлі - продажу прав вимоги нормам законодавства, вказує на чинність іпотеки незалежно від факту ліквідації юридичної особи - позичальника.

Аналізуючи фактичні обставини предмету спірних правовідносин, які зведені до визнання права іпотекодержателя та скасування вчинених державним реєстратором дій, суд виходить з наступного.

Першочергово суд акцентує увагу на предметній підсудності даного спору судам господарської юрисдикції.

04.09.2018 р. Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 823/2042/16, відступаючи від правових позицій Великої палати Верховного Суду визначилась з юрисдикційною підсудністю спору про скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16, 17.10.2018 року у справі №822/842/18 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Крім того, у справі №802/2270/17-а від 18.12.2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на суб`єктний склад цієї справи й те, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням умов кредитного договору, договору іпотеки, а також договору купівлі-продажу прав вимоги , цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, а тому має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 826/3130/17 (провадження № 11-915апп18).

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, наведені позиції підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи, оскільки ПАТ "Дельта Банк" ставить питання про не визнання своїх прав на іпотечне майно зі сторони відповідачів, які вчинили дії, спрямовані на протиправне припинення записів про іпотеку (зокрема ТОВ "Віола") та вчинили правочини з переходу права власності на нерухоме майно до іншої особи ( ОСОБА_1 ).

Тобто, позивач доводить факт чинності права іпотеки на майно та просить поширити даний вид обтяження на право власності фізичної особи, яка не була учасником кредитних правовідносин, однак зобов`язана відповідати вказаним майном за невиконання основного зобов`язання.

Таким чином, спір стосується вирішення питання щодо чинності майново-господарських зобов`язань, заснованих на кредитних та забезпечувальних правовідносинах, котрі виникли між юридичними особами, а також можливості встановлення обтяжень для цивільного права власності на нерухоме майно.

Вимоги щодо реєстраційних дій є похідними та випливають з обраного позивачем способу захисту майнових прав на задоволення грошових вимог, які випливають з основного кредитного право відношення.

Тому, предмет даного спору не містить публічно - правового змісту, що підтверджує можливість його вирішення в рамках господарського судочинства.

Відносно можливості розглянути даний спір у порядку цивільного судочинства суд зазначає наступне.

Основною позовною вимогою в рамках даної справи є визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" іпотекодержателем предмету іпотеки за Іпотечним договором 22/70/101/07-ІЛТ від 26.10.2007 року, зареєстрованого за №11292 від 26.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., на вбудоване приміщення магазину літ. "А" загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване по АДРЕСА_2.

Договір іпотеки було укладено з метою забезпечення виконання зобов`язань ПП "Промбудреєстр" за Кредитним договором №22/70/07-КЛТ від 26.10.2007 року, укладеного з ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк".

Тобто, визнання прав іпотекодержателя є спором щодо прав на майно, яке є предметом забезпечення виконання зобов`язання, укладеного суб`єктами господарювання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, з компетенції господарських судів виключаються спори стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Водночас, розгляд справ з приводу майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці віднесено до виключної компетенції господарських судів.

Підсудність таких спорів обумовлюється об`єктом (майно, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці), незалежно від суб`єктного складу учасників спірних правовідносин.

Тобто, законодавець не обмежує компетенцію господарських судів у випадку переходу прав на іпотечне майно, яке забезпечує виконання зобов`язання, котре виникло між суб`єктами господарювання.

Отже, набуття фізичною особою ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотечного договору, на чинності якого наполягає позивач (тобто доводить наявність прав на майно) не змінює предметною підсудності спору.

Судом встановлено, що 26.10.2007 року ТОВ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ТОВ "ВІОЛА" укладено Іпотечний договір №22/70/101/07-IЛТ, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстровано у державному реєстрі за №11292 (том. 1 а.с. 22-25).

Предметом іпотеки визначено: вбудоване приміщення магазину літ. "А", яке складається з приміщень: I поверх - приміщення №1: з №1 по №9, №10 (№10, №11), з №12 по №23, №23а, №24, №24а, з №25 по 38, №39 (частина №5), загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Обтяження нерухомого майна зареєстровано у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (том. 1 а.с. 33, 34).

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України "Про іпотеку" (в редакції від 12.05.2006 року, яка була чинною на момент укладення іпотечного договору), взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Отже, у ПАТ "Кредитпромбанк" виникло право іпотеки вказане нерухоме майно.

З матеріалів справи №10/9/2012/5003 Господарського суду Вінницької області судом встановлено, що 27.09.2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги (зареєстрований за №2466 приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.), згідно якого передано право вимоги за основним зобов`язанням.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 року у справі №10/9/2012/5003 (том. 1 а.с. 26-29) здійснено заміну кредитора ПАТ "Кредитпромбанк" у справі про банкрутство ПП "Промбудреєстр" його правонаступником ПАТ "Дельта Банк" з сумою вимог 1 580 444,36 грн (четверта черга), 246 160,83 (шоста черга), 1 113,00 (перша черга).

Суд критично оцінює позицію відповідачів з приводу того, що позивачем не зареєстровано у державному реєстрі правочин щодо заміни сторони у договорі іпотеки як підставу незаконності вимог про визнання іпотекодержателем.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про іпотеку" (в редакції від 04.08.2013 року, яка була чинної на момент укладення Договору купівлі-продажу прав вимоги), відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року у п.1.1. визначено, що "право вимоги" означає всі права вимоги за Кредитними договорами. а також всі права до осіб, які надали забезпечення, включаючи всі права вимоги та захисту прав щодо виконання позичальниками та особами, які надали забезпечення, будь - яких обов`язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Приватним нотаріусом при посвідченні вказаного Договору виконано вимоги ст. 24 Закону України "Про іпотеку" та внесено відомості про відступлення прав до державного реєстру за №2466.

Дійсність переходу права вимоги за спірним іпотечним договором перевірено судами при розгляді справи №10/9/2012/5003, тому дані обставини враховуються судом в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Враховуючи дотримання вимог законодавства при укладенні Договору купівлі - продажу прав вимоги від 27.09.2013 року та зміст Додатку №1 (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги), який містить відомості про передачу прав за Кредитним договором №22/70/101/07-КЛТ, укладеним з ПП "Промбудреєстр", суд доходить висновку, що у ПАТ "Дельта Банк" виникло право вимоги за Іпотечним договором №22/70/101/07-ІЛТ від 26.10.2007 року.

Суду не надано доказів виконання основного зобов`язання , яке згідно Ухвал Господарського суду Вінницької області від 07.09.2012 року та 18.06.2015 року у справі №10/9/2012/5003 (том. 2 а.с. 8-15) становило 1 827 718,19 грн (1 580 444,36 грн -четверта черга, 246 160,83 - шоста черга, 1 113,00 - перша черга).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.10.2018 року у справі №10/9/2012/5003 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ПП "Промбудреєстр" - ліквідовано.

Дана ухвала залишена в силі Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 року та Постановою КГС ВС від 27.03.2019 року (том. 2 а.с. 16-21).

Тому, дійсно припинено діяльність позичальника за основним кредитним зобов`язанням.

Однак, ліквідація боржника за основним зобов`язанням не призводить до припинення зобов`язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання, якщо іпотекодержателем було реалізовано своє право на звернення стягнення на іпотечне майно.

Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави (іпотеки), укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником, якщо до цього заставодержателем (іпотекодержателем) було реалізовано його право на звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно відповідно до положень ст. 590 ЦК України, статті 33 Закону України Про іпотеку (Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/8698/17).

З матеріалів справи №6/189-09 Господарського суду Вінницької області встановлено, що 15.12.2010 року у справі №6/189-09 прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено повністю: звернуто стягнення на предмет іпотеки - вбудоване приміщення будівлі магазину літера "А" загальною площею 933,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Тарногродського, 43, що складається з: приміщень І поверху - приміщення №1: з №1 по №9, №10 (№10, №11), з №12 по №23, №23а, №24, №24а, з №25 по №38, №39 (частина №5), яке належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Віола" на користь публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" на користь публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 17079,18грн. - відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою державного мита та 118,00грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2011р. апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" на рішення господарського суду Вінницької області від 15.12.2010 року у справі №6/189-09 задоволено частково, рішення господарського суду Вінницької області від 15.12.2010 року у справі №6/189-09 змінено: звернуто стягнення на предмет іпотеки - вбудоване приміщення будівлі магазину Літера "А" загальною площею 933,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що складається з: приміщень І поверху - приміщення №1: з №1 по №9. №10 (№10. №11). з №12 по №23. №23а. №24. №24а. з №25 по №38. №39 (частина №5), яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Віола" на користь публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", а саме: погашення заборгованості за кредитним договором №22/70/07-КЛТ від 26.10.2007 року в розмірі 1 707 918 (один мільйон сімсот сім тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень 36 копійок, з яких заборгованість по кредиту в розмірі 1 450 000 (один мільйон чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок; заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 130 444 (сто тридцять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 36 копійок; нарахована пеня за невиконання умов кредитного договору в розмірі 127 473,00 (сто двадцять сім тисяч чотириста сімдесят три) гривні 98 копійок; майно реалізується з прилюдних торгів; початкова вартість майна 4 363 180,00 грн.; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" на користь публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 17 079,18 грн. - відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою державного мита та 118,00грн.- відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Віола" в доход Державного бюджету України 8 539 грн. 59 коп. державного мита.

16.05.2011 року на виконання вищевказаної постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 р. видано накази, які надіслано на адресу стягувача.

Тобто, іпотекодержателем було реалізовано право на звернення стягнення на передане в іпотеку майно до набуття чинності ухвалою про ліквідацію ПП "Промбудреєстр".

Враховуючи реалізацію прав щодо судового способу звернення стягнення на іпотечне майно, за відсутності доказів виконання основного зобов`язання, права іпотекодержателя за Іпотечним договором №22/70/101/07-ІЛТ від 26.10.2007 року, які набуті ПАТ "Дельта Банк", є чинними станом на час вирішення спору.

Тому, ліквідація ПП "Промбудреєстр" не впливає на права щодо пред`явлення позову та не може бути підставою для відмови у його задоволенні.

Крім того, припинено обтяження №7694225: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 26.10.2007 року 11:57:00, державний реєстратор: Левчук Ірина Вікторівна, реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, договір іпотеки, серія та номер: 11292, виданий 26.10.2007 року, видавник: приватний нотаріус Рудик В.В.

Вказані реєстраційні дії було вчинено на підставі документа: "Рішення Господарського суду Вінницької області №902/942/14 від 08.10.2014 року", згідно якого припинено іпотеку нерухомого майна: вбудованого приміщення магазину літ. "А", яке складається з приміщень: I поверх - приміщення №1: з №1 по №9, №10 (№10, №11), з №12 по №23, №23а, №24, №24а, з №25 по 38, №39 (частина №5), загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язано державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції вилучити з державного реєстру іпотек запис за № витягу 15125852, зареєстрованого 26.10.2007 за №5912217 та з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис за № витягу 15126277, зареєстрованого 26.10.2007 за №5912390.

Однак, згідно Листа Господарського суду Вінницької області №06-27/108/18 від 12.03.2018 року (том. 1 а.с. 30), матеріалів справи №902/942/14 встановлено, що вказане Рішення Господарським судом Вінницької області не приймалося, матеріали справи №902/942/14 стосуються розгляду інших спірних правовідносин (позов Приватного підприємства "Тандем СВ" до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці Міністерства оборони України про стягнення 175320,44 грн. заборгованості).

Отже, з метою вчинення реєстраційних дій стосовно припинення права іпотеки ПАТ "Дельта Банк" та запису про обтяження використано завідомо підробний документ - судове рішення.

Після вчинення вказаних реєстраційних дій посвідчено договори купівлі-продажу об`єкта іпотеки, змінено власника переданого в іпотеку нерухомого майна.

Судом оглянуто матеріали інвентаризаційної справи №3136 (том. 1 а.с. 132-182) та встановлено, що ТОВ "Віола", згідно Договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу від 28.04.2004 року, набуто право власності на 9/25 часток будинковолодіння, яке складається з приміщень магазину під літерою "А", I поверх пр. №1: №1 - №23, №23а, №24, №24а, з №25 - №38, загальною площею 936,8 кв. м.

Враховуючи припинення 14.11.2014 року записів про іпотеку, приватним нотаріусом Євстратовою О.О. 21.14.2014 року сформовано витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та податкових застав, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі яких посвідчено Договір купівлі - продажу від 21.14.2014 року, укладеного між ТОВ "Віола" та ОСОБА_1 .

Суд констатує. що незначні розбіжності у площі об`єкта нерухомості (933,7 кв.м. - у договорі іпотеки) та 936,9 кв.м. - у договорах купівлі - продажу) не впливають на обсяг прав іпотекодержателя, оскільки суду не надано доказів недійсності Договору іпотеки №22/70/101/07-IЛТ від 26.10.2007 року.

Сторонами не доведено створення нових об`єктів нерухомості на базі предмету іпотеки та не висловлено заперечень відносно обсягу прав ПАТ "Дельта Банк".

Змінена площа об`єкта нерухомого майна не є новоствореним майном, який може бути виділений в натурі, тобто на нього поширюється іпотека (наведена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №921/79/17-г/4).

При цьому новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (наведена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 по справі №6-1213цс16 та постанові Верховного Суду від 18.04.2018 по справі №910/4650/17).

Саме на стороні відповідача лежить обов`язок надання доказів на спростування позовних вимог (ст. ст. 73, 78-80 ГПК України), зокрема в частині відсутності прав іпотеки на визначене у предметі позову нерухоме майно або його частину.

Суд виходить з того, що припинення записів про іпотеку та обтяження нерухомого майна, їх відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обмежує права іпотекодержателя, що є підставою для їх судового захисту.

ПАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", вичерпано судові способи звернення стягнення на іпотечне майно.

Так, у справі №6/189-09 встановлено факт пропуску строку пред`явлення до виконання Наказу Господарського суду Вінницької області від 16.05.2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки - вбудоване приміщення будівлі магазину Літера "А" загальною площею 933,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що складається з: приміщень І поверху - приміщення №1: з №1 по №9. №10 (№10. №11). з №12 по №23. №23а. №24. №24а. з №25 по №38. №39 (частина №5), а також відмовлено у поновленні даного строку.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.08.2013 року, яка набрала законної сили, у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Куйдана О.І., скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.06.2012р. та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.3. Договору іпотеки гарантовано та визначено способи звернення стягнення на предмет іпотеки (набуття права власності, продаж, надання згоди на реалізацію).

Згідно п.4.4. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно іншим способом, передбаченим чинними законодавством, зокрема звернутись за захистом прав до суду.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 ЦК України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України Про іпотеку , одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва вказані у частині третій статті 36 Закону способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37,38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати:

• судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах;

• позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса (Висновки Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19).

Тобто, вичерпання судових способів захисту звернення стягнення на заставне майно не може обмежувати реалізацію договірних, позасудових способів захисту майнових прав банку.

Аналогічну позицію підтримано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/17423/17.

Водночас, реалізація окремих позасудових способів захисту прав пов`язана з моментом їх чинності державної реєстрації, оскільки реалізація позасудових способів захисту супроводжується дотриманням Іпотекодержателем нормативно - визначеної процедури звернення стягнення на іпотечне майно у договірний спосіб.

Застосування позасудових способів звернення стягнення на іпотечне майно , які визначені п. 4.3. Іпотечного договору №22/70/101/07-ІЛТ від 26.10.2007 року шляхом набуття права власності, продаж, надання згоди на реалізацію обов`язково обумовлюється зверненням до державного реєстратора та супроводжується внесенням змін до Державних реєстрів.

Отже, позивач має право доводити наявність достатніх прав для позасудових способів звернення стягнення на нерухоме майно.

Суд враховує, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

В силу ст. 3 Закону, загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Отже, запис у державному реєстрі про право іпотеки є офіційним визнанням такого права, підтвердженням його достовірності, захисту від права пріоритету перед вимогами третіх осіб, підтвердженням дотримання вимог про обов`язковість державної реєстрації окремих прав, до яких віднесено право іпотеки (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону).

Згідно ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", сформульовано підстави для відмови в державній реєстрації прав: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року (далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку).

Відповідно до пункту 15 Порядку під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, серед інших і щодо наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Враховуючи фактичні обставини справи, відсутність запису про чинне право іпотеки, наявність захисту щодо припинення прав іпотекодавця та виключення запису про обтяження, перехід права власності на нерухоме майно до нового право володільця є безумовними підставами для відмови у державній реєстрації прав.

Отже, відсутність відомостей у державному реєстрі позбавляє ПАТ "Дельта Банк" можливості реалізувати позасудові способи захисту прав, визначені Договором іпотеки №22/70/101/07-IЛТ від 26.10.2007 року, що створює достатні підстави для звернення за судовим захистом, який передує реалізації договірних способів звернення стягнення на іпотечне майно.

Подібну правову позицію підтримано 03.04.2019 року Великою Палатою Верховного Суду у справі №755/5072/17.

Крім того, на підставі ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання речових прав на певне майно. Цей позов також може поєднуватися з іншими позовами, наприклад, з віндикаційним, негаторним позовом або з позовом про виключення майна з опису або звільнення з-під арешту.

Отже, вимога про визнання прав Іпотекодержателя з метою відновлення правового становища, яке мав позивач до моменту вчинення протиправних дій, відповідає нормативним способам захисту прав.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відсутність відомостей у державному реєстрі щодо прав Іпотекодержателя підтверджує їх офіційне невизнання, доводи учасників процесу відносно відсутності доказів переходу прав за Іпотечним договором, вчинені протиправні дії відносно виключення записів про обтяження підтверджує невизнання суб`єктами спірних правовідносин прав ПАТ "Дельта Банк" на реалізацію прав щодо звернення стягнення на нерухоме майно у позасудовий спосіб.

Оскільки, описані права не визнаються сторонами та не підтверджені у визначений законом спосіб (шляхом відображення відомостей у державних реєстрах), то права ПАТ "Дельта Банк" внаслідок їх невизнання підлягають судовому захисту.

Обов`язковість запису про право іпотеки у державному реєстрі випливає із прямого припису ст. 3 Закону України "Про іпотеку", згідно якої взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Отже, за відсутності у державному реєстрі відомостей про обтяження іпотекою, ПАТ "Дельта Банк" позбавлено можливості посилатися на чинність своїх прав, зокрема у правовідносинах стосовно реалізації позасудових способів звернення стягнення на нерухоме іпотечне майно.

Крім того, Закон України Про іпотеку є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 цього Закону містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Частиною другою статті 12 ЦК України передбачено, що нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, установлених законом.

Отже, пропуск строку пред`явлення до виконання Наказу Господарського суду Вінницької області від 16.05.2011 року у справі №6/189-09 не свідчить про припинення права іпотеки (Постанова Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі №6-133цс17).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" має право вимагати визнання своїх прав на звернення стягнення на іпотечне майно незалежно від оформлення права власності ОСОБА_1 та незалежно від його обізнаності відносно наявності права іпотеки на моменту набуття прав власності.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що пред`являючи позов про визнання права іпотекодержателя, ПАТ "Дельта Банк" обрано належний спосіб захисту прав, які є порушеними внаслідок проведених реєстраційних дій на підставі підробного судового рішення, та невизнані у визначений законом спосіб.

Право на звернення до господарського суду з метою ефективного захисту невизнаних законних інтересів юридичних осіб гарантовано ст. ст. 2, 4 ГПК України.

На підставі ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, права ПАТ "Дельта Банк" в аспекті обраного у п.1 резолютивної частини способу поновлення прав підлягають судовому захисту.

З приводу заяви відповідачів про застосування строку позовної давності до вимог про визнання прав іпотекодержателя, суд констатує, що захист такого права прямо залежить від чинності права іпотеки на нерухоме майно.

Верховним Судом України у справі №6-786цс17 зазначено, що позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо впродовж установлених законом строків особа не подає до суду, то, за загальним правилом, вона втрачає право на позов у розумінні можливості здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3 закону Про іпотеку ). Так, згідно із зазначеною нормою іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання (абз. 2 ч. 1 ст. 17 закону Про іпотеку ). Натомість у цьому акті не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності щодо основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням.

Дану позицію підтримано Верховним Судом у справах № 760/16916/14-ц (постанова від 23.01.2018 року), № 201/13602/16-ц (постанова від 11.09.2019 року).

Сплив позовної давності до основної і додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором та про звернення стягнення на предмет іпотеки (у тому числі і за наявності рішення суду про відмову в цьому позові на підставі пропуску позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону Про іпотеку .

Позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

За змістом ст. 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу.

Таким чином, право іпотекодержателя не обмежується перебігом строку позовної давності, що свідчить про відсутність підстав для її застосування до вимог ПАТ "Дельта Банк".

Невизнання прав ПАТ "Дельта Банк" як іпотекодержателя має постійний та триваючий характер.

За змістом статей 268, 391 ЦК України позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні прав на майно, оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення, а тому позов може пред`являтися у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення прав (правова позиція відображена у постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, Постановах КГС ВС від 17.05.2018 у справі № 910/11527/17; від 22.05.2018 у справі № 914/143/17).

Оскільки, право ПАТ "Дельта Банк" ґрунтується на чинному договорі іпотеки, який є дійсним, то у випадку неможливості реалізації визначених договором прав, іпотекодержатель може у будь - який момент звернутися з позовом щодо їх захисту, до моменту належного виконання основного зобов`язання.

Тому, суд доходить висновку, що позовна даність не підлягає застосуванню до вимог ПАТ "Дельта Банк" про визнання прав іпотодержателя, однак може враховуватись при зверненні до суду з метою реалізації інших способів захисту, які безпосередньо направлені на задоволення вимог іпотекодержателя щодо погашення суми заборгованості за основним зобов`язанням.

Отже, вимоги позивача про визнання ПАТ "Дельта Банк" іпотекодержателем предмету іпотеки за Іпотечним договором 22/70/101/07-ІЛТ від 26.10.2007 року, зареєстрованого за №11292 від 26.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., на вбудоване приміщення магазину літ. "А", яке складається з приміщень: I поверх - приміщення №1: з №1 по №9, №10 (№10, №11), з №12 по №23, №23а, №24, №24а, з №25 по 38, №39 (частина №5), загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 підлягають задоволенню.

Вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації припинення обтяжень з моменту вчинення первинних записів (з 26.10.2007 року) про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно (№7694019 та №7694225) є похідними від вимог про визнання прав іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Оскільки, вказані реєстраційні дії було вчинено на підставі неіснуючого та нечинного документа під назвою: "Рішення Господарського суду Вінницької області у справі 902/942/14 від 08.10.2014 року", то суд вважає доведеним факт незаконності та протиправності реєстраційних дій про припинення іпотеки №7694019; тип обтяження: іпотека; зареєстровано: 26.10.2007 року 11:57:00 державний реєстратор: Левчук Ірина Вікторівна, реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, договір іпотеки, серія та номер: 11292, виданий 26.10.2007 року, видавник: приватний нотаріус Рудик В.В., а також - скасування обтяження №7694225: вид обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано: 26.10.2007 року 11:57:00 державний реєстратор: Левчук Ірина Вікторівна, реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, договір іпотеки, серія та номер: 11292, виданий 26.10.2007 року, видавник: приватний нотаріус Рудик В.В.

Отже, позовні вимоги про скасування вказаних записів є законними та обґрунтованими.

Водночас, можливість задоволення позовних вимог залежить від їх своєчасного пред`явлення, тобто дотримання строків позовної давності звернення до суду, про застосування якої заявлено представником відповідачів (заява б/н від 16.12.2019 року).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). До спірних правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Суттєвим для розуміння перебігу позовної давності відносно скасування записів вчинених державним реєстратором, як похідних вимог від захисту основного матеріального права (права на визнання іпотекодержателем) є положення ст. 266 ЦК України.

Так, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Водночас, дана норма не виключає можливості окремого обчислення або відмінного встановлення строків позовної давності до додаткових вимог.

Тобто, позовна давність може сплинути до похідної вимоги, що не впливає на перебіг строку давності до основної вимоги.

При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Початок перебігу строку позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012.

Також, Верховний суд акцентує увагу на необхідності аналізу добросовісної поведінки позивача, обов`язку цікавитися станом своїх справ, зокрема, з огляду на періодичність скликання загальних зборів юридичної особи.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року (справа № 6-48цс15), початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, право звернення до суду, обумовлено моментом отримання інформації про порушене право або нявністю об`єктивних обставин, котрі вказують на можливість довідатись про таке порушення, також кореспондує процесуальним можливостям звернення до суду, що обов`язково супроводжується виконання процесуального порядку подачі позову.

Також, у постанові від 13 лютого 2018 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийняв постанову у справі № 910/9452/17, зазначено, що в розумінні статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права.

Суд виходить з того, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є офіційними, публічними та загальнодоступними (ст. ст. 1, 3 Закону України "державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Наявна у державному реєстрі інформація містить відомості про припинення іпотеки та обтяження, підставу такого припинення (рішення суду від 08.10.2014 року у справі №902/942/14), отже дозволяла скористатися правом на судовий захист.

Тобто, з моменту внесення відомостей про припинення права іпотеки та обтяження майна, що мало місце 14.11.2014 року (том. 1 а.с. 85, 86), ПАТ "Дельта Банк", як правонаступник ПАТ "Кредитпромбанк", могло дізнатися про порушення своїх прав.

На підставі ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Тому, незважаючи на визнання вимог позивача перед основним боржником (ПП "Промбудреєстр") лише 18.06.2015 року згідно Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі №10/9/2012/5003 (том. 1 а.с. 26-29), дана обставина не змінює перебігу строків позовної давності.

Враховуючи встановлену можливість довідатись про порушення свої прав починаючи з 14.11.2014 року, строк позовної давності щодо вимог про скасування записів про припинення іпотеки та обтяжень сплинув 14.11.2017 року.

Позивач звернувся до господарського суду з цими вимогами поза межами строку позовної давності 19.08.2019 року (том. 1 а.с. 89).

Пред`явлення позову до суду адміністративної юрисдикції, з порушенням правил предметної підсудності, не впливає на перебіг строку позовної давності (ч.2 ст.264 ЦК України). Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами (Постанова КГС ВС від 11.09.2018 року у справі №904/191/18).

На підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд виходить з того, що вказані обставини повинні існувати у період перебігу строку позовної давності, а не після його спливу.

Тому, суд критично оцінює посилання банку на Лист Господарського суду Вінницької області №06-27/108/18 від 12.03.2018 року, як доказ неможливості звернутися до суду.

ПАТ "Дельта Банк" не надано пояснень стосовно обмежень отримати такі відомості до 14.11.2017 року, наявності перешкод витребувати таку інформацію в ході ініційованого судового провадження.

Оскільки, отримання даної інформації мало місце після спливу трирічного строку позовної давності, тому суд не вбачає підстав для визнання поважними причин його пропуску.

Отже, позовні вимоги про скасування записів про право іпотеки та обтяжень нерухомого майна, які було вчинено державним реєстратором 14.11.2014 року не підлягають задоволенню внаслідок спливу строку позовної давності.

Також суд констатує, що відмова у задоволенні позовних вимог не позбавляє особу права на реалізацію, позасудових способів захисту своїх прав, зокрема у спосіб самостійного звернення до державного реєстратора з метою відображення записів про відповідні обтяження.

З приводу позовних вимог про скасування рішення (індексний номер 17793197) реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Євстратової Олени Олексіївни, про державну реєстрацію припинення права власності 08.12.2014 року 11:34:17 (дата та час державної реєстрації) суд виходить з наступного.

Таким чином, права Іпотекодержателя не залежать від переходу права власності на нерухоме майно, право іпотеки слідує за власністю, що спростовує доводи позивача відносно необхідності захисту його прав шляхом скасування державної реєстрації припинення права власності на майно первісного Іпотекодавця.

Отже, припинення права власності ТОВ "Віола" на предмет іпотеки не може свідчити про порушення прав ПАТ "Дельта Банк", оскільки їх захист гарантовано у випадку зміни власника майна згідно ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Суду не доведено порушення прав та інтересів позивача в результаті прийняття державним реєстратором відповідного рішення (Висновки КГС ВС у Постанові від 05.12.2019 року по справі №906/208/19).

Крім того, позивач не просить визнати недійсним Договір купівлі - продажу нерухомого майна, як правову підставу вчинення реєстраційної дії.

Тобто, доводи ПАТ "Дельта Банк" у цій частині позову не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Вимоги стосовно поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно не можуть бути задоволені з огляду на відмову відносно вимог про скасування записів щодо припинення іпотеки та вилучення обтяження.

Також, вказані вимоги, з огляду на часткорве задоволення позову та визнання за банком прав іпотекодержателя є передчасними, оскільки можуть самостійно реалізовуватись позивачем.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

При цьому, однією з підстав для відмови у державній реєстрації прав згідно п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону може бути наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Однак, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містять інформації про чинні обтяження іпотечного майна.

Крім того, відмова у державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону).

В силу п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Отже, судове рішення у даній справі про визнання за ПАТ "Дельта Банк" прав іпотекодержателя в силу прямої вказівки п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону є самостійною підставою внесення відповідних відомостей до Державного реєстру.

Аналогічну позицію стосовно необхідності виконання судових рішення шляхом самостійного внесення державними реєстраторами відомостей до державних реєстрів підтримано Верховним Судом.

Частиною 1 статті 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Відповідно до норм частини 2 цієї статті Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Тому, вимога про поновлення відповідних записів щодо права іпотекодержателя станом на момент винесення рішення не потребує судового захисту.

Питання внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо "Відомостей про суб`єктів" у записах №7694019 про іпотекодержателя та 7694225 про обтяжувача не віднесено до компетенції суду, оскільки може бути забезпечено державним реєстратором на підставі первинних документів, котрі підтверджують відповідні зміни та даного судового рішення.

Тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Таким чином, у задоволенні вимог про скасування рішення реєстратора - приватного нотаріуса про державну реєстрацію припинення права власності; поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з моменту вчинення первинних записів (з 26.10.2007 року) про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно; внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо "Відомостей про суб`єктів" суд відмовляє у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставні та не вбачає підґрунтя для застосування положень про позовну давність, сплив якої може стати самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про захист порушеного права (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки, позивачем, з урахуванням вимог Ухвали суду від 27.08.2019 року, сплачено судовий збір за розгляд восьми позовних вимог, судом задоволено позов в частині однієї вимоги, тому на підставі ст. 129 ГПК України на користь позивача слід стягнути 1 921,00 грн. судового збору, решту (13 447,00 грн) - залишити за позивачем.

Оскільки, судом встановлено, що заяви про вчинення реєстраційних дій, пов`язаних з припиненням права іпотеки ПАТ "Дельта Банк", вчинено представником ТОВ "ВІОЛА", тобто пред`явленню позову передували протиправні дії цієї юридичної особи, тому судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. слід стягнути саме з ТОВ "ВІОЛА".

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01014, код - 34047020) іпотекодержателем предмету іпотеки за Іпотечним договором 22/70/101/07-ІЛТ від 26.10.2007 року, зареєстрованого за №11292 від 26.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В., на вбудоване приміщення магазину літ. "А", яке складається з приміщень: I поверх - приміщення №1: з №1 по №9, №10 (№10, №11), з №12 по №23, №23а, №24, №24а, з №25 по 38, №39 (частина №5), загальною площею 933,7 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

3. Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в частині вимог про:

- внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо "Відомостей про суб`єктів" в записі:

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОЛА" (проспект Юності, 12, м. Вінниця, 21021, код - 32719130) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01014, код - 34047020) 1 921,00 грн. - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви.

5. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 13 447,00 грн. - залишити за позивачем.

6. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне рішення складено 27 січня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01014)

3 - представнику позивача адвокату Антонюк І.В. (вул. Герцена, 10, офіс 24, м. Хмельницький, 29013)

4 - відповідачу 1 (проспект Юності, 12, м. Вінниця, 21021)

5 - відповідачу 2 (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)

6 - приватний нотаріус Євстратова Олена Олексіївна (вул. Соборна, 75, м. Вінниця, 21050)

7 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

8 - Державній судовій адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5)


Суд	Господарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	16.01.2020
Оприлюднено	28.01.2020
Номер документу	87180642
Судочинство	Господарське

Демидюк О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.01.2020 по справі 902/691/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/691/19

Рішення
від 16.01.2020 по справі 902/691/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ