Рішення

від 27.01.2020 по справі 904/5618/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5618/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В.

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Метал Сервіс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ПРІОРИТЕТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за поставку товару

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима Метал Сервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ПРІОРІТЕТ" про стягнення 116 160, 08грн заборгованості за поставку товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2019 відповідач отримав 10.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930010705489.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №МСД-0503 від 05.03.2018 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Максима Метал Сервіс" (далі- позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ПРІОРІТЕТ" (далі- відповідач) 05.03.2018 укладено договір постачання №МСД-0503 (далі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується протягом дії цього договору передати покупцю металопродукцію окремими партіями за цінами, в асортименті, кількості і іншим умовам, які зазначаються у рахунках-фактурах до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін. Термін дії його договору - до 31.12.2019. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором (п. 2.1., 2.2. договору).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що якщо інше не передбачено окремою додатковою угодою сторін та/або специфікацією в письмовій формі, розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати вартості цієї партії, яка вказана в рахунках -фактурах до даного договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, покупець зобов`язаний здійснити повну оплату товару по кожній його партії відповідно до п. 1.4. договору. Якщо інше не передбачено окремою додатковою угодою та/або спецтфікацією.

Умовами специфікації №11-12 від 11.12.2018 передбачено, що оплата здійснюється з відстрочкою платежу на 14 календарних днів від дати поставки.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №МС000003191 від 12.12.2018, товарно-транспортною накладно №000006049 від 12.12.2018 (а.с.11-12).

Для здійснення оплату відповідачу було виставлено рахунок (а.с.10).

Відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши 40 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.14).

29.08.2019 між сторонами укладено угоду про залік зустрічних однорідних вимог, за умовами якої сума заліку складає 60 940,01грн. (а.с.15).

Враховуючи викладене, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 50 547,02 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 1.4. договору та специфікації №11-12, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 50 547,02 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми пені та 36 % річних.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. договору при оплаті партії Товару на умовах відстрочення платежу, якщо це передбачено окремими додатковими угодами Сторін та / або специфікаціями в письмовій формі, при простроченні оплати товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує йому: суму боргу за весь період прострочення платежу; пеню, що нараховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, 36 відсотків річних від суми простроченого платежу. Штрафні санкції нараховуються протягом усього періоду прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеня в розмірі 25 624,27 грн. за період з 26.12.2018 по 17.06.2019 та 36% річних у розмірі 39 998,79 грн за період з 26.12.2018 по 31.12.2019.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок пені та 36% річних є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 25 624,27 грн. та 36% річних у розмірі 39 988,79 грн. підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима Метал Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ПРІОРІТЕТ" про стягнення заборгованості за поставку товару - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ПРІОРІТЕТ" (49087, м. Дніпро, вул. Василя Макуха, 1, код ЄДРПОУ 38943513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Метал Сервіс" (49006, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 40, кв.264, код ЄДРПОУ 41312400) заборгованість в розмірі 50 547,02 грн., 39 988,79 грн. 36 % річних, 25 624,27 грн. пені та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 27.01.2020

Суддя С.В. Мартинюк