Рішення

від 23.01.2020 по справі 905/2233/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.2020 Справа № 905/2233/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Х3 .

Про стягнення 170190 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Х3" про стягнення 170190 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання за договором щодо поставки товару в строк, передбачений специфікацією до договору, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф та неустойку, що передбачені договором поставки за вказане порушення.

Ухвалою суду від 09.12.2019 вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Станом на момент прийняття рішення у справі, від сторін будь-яких заяв, клопотань та документів до суду не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

09.01.2018 між Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Х3 (далі - постачальник) укладено договір №2662-ПУ, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (а.с.8-14).

Відповідно до п.4.1 договору, поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до даного договору.

Зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця у визначене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі та специфікаціях (п.4.8 договору).

За приписами п.7.5, 7.8 договору, всі спори, які виникають між сторонами у зв`язку з виконанням даного договору, підлягають розгляду та вирішуються в третейському суді для вирішення конкретного спору (третейський суд ad hoc). Третейський розгляд порушується шляхом вручення позивачем відповідачу вимоги про третейський розгляд конкретного спору за даним договором.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2019 включно. В разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх обов`язків за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

10.09.2018 сторонами укладено специфікацію до договору поставки №2662-ПУ, згідно з якою постачальник зобов`язався поставити до 31.01.2019 продукцію вартістю 775500 грн (без ПДВ), а саме - стійку гідравлічну СШ 00.000 у кількості 30 шт. (а.с.15).

Вищевказана специфікація є невід`ємною частиною договору та набуває чинності з дати її підписання. Специфікацію підписано та скріплено печатками сторін.

У встановлений специфікацією строк, відповідачем зобов`язання за договором виконано не було, у зв`язку з чим позивач, керуючись п.7.8 договору, направив відповідачу вимогу №2 від 24.10.2019 про третейський розгляд спору про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору (а.с.20).

Відповідь на вимогу позивачем отримано не було.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

На час прийняття судом рішення у справі, відповідач не надав доказів, які б свідчили про виконання ним зобов`язання за укладеним між сторонами договором в строк погоджений специфікацією.

Позивачем до стягнення заявлено штраф у розмірі 46500 грн та неустойка у розмірі 123690 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.6.2.1 договору, в разі не поставки чи прострочення поставки продукції, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється за відповідною специфікацією.

Перевіривши розрахунок штрафу, здійсненого позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленої до стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що в разі якщо не поставка або прострочення поставки продукції становитиме більше 10 календарних днів, то постачальник, починаючи з 11 календарного дня, сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% не поставленої продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Як вбачається із специфікації від 10.09.2018, постачальник зобов`язався поставити продукцію до 31.01.2019.

За таких обставин, право нарахування неустойки на підставі п.6.2.2 договору, враховуючи вимоги ч.5 ст.254 ЦК України, виникає у позивача з 12.02.2019.

Таким чином, задоволенню підлягає вимога про стягнення неустойки, нарахованої за період з 12.02.2019 по 13.06.2019, в сумі 113460 грн.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, на підставі ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Х3" (87528, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Митрополитська, 105, ідентифікаційний код юридичної особи - 33504818) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вул. Соборна, 76, ідентифікаційний код юридичної особи - 00178353) штраф у розмірі 46500 (сорок шість тисяч п`ятсот) грн, неустойку у розмірі 113460 (сто тринадцять тисяч чотириста шістдесят) грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) грн 40 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.01.2020.

Суддя О.В. Говорун