Рішення

від 27.01.2020 по справі 910/13001/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2020Справа № 910/13001/19 Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801)

до Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77; ідентифікаційний код 00158592)

про стягнення 110 505,32 грн.,

в межах справи №910/11338/19

За заявою Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,77, ідентифікаційний код 00158592)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/11338/19 за заявою Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" про банкрутство.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" про стягнення 110 505,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено прострочення виконання підрядних робіт за Договором №1710000479 на розробку проектної документації від 20.10.2017, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" штрафу у розмірі 7% від вартості робіт, що становить суму 30 695,92 грн., та пені у розмірі 79 809,40 грн., нарахованої за період з 25.09.2018 по 25.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 (суддя Бойко Р.В.) передано справу №910/13001/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" про стягнення 110 505,32 грн. для розгляду в межах справи господарського суду міста Києва №910/11338/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект".

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа №910/13001/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" про стягнення 110 505,32 грн. передано на розгляд судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 прийнято справу №910/13001/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" про стягнення 110 505,32 грн. для розгляду в межах справи господарського суду міста Києва №910/11338/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект"; вирішено позовну заяву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.11.2019 до Господарського суду міста Києва від ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" Кравченка С.О. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

20.10.2017 між Публічним акціонерним товариством Укртрангаз (замовник) та Публічним акціонерним товариством Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості Укргазпроект (підрядник) укладено Договір на розробку проектної документації №1710000479 (надалі - Договір ), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати Проектно-вишукувальні роботі по об`єкту: Капітальний ремонт вузла охолодження технологічного газу на компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування №16.24.037 (стадія Робочий проект ) (далі - Завдання на проектування) (Додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору, проходження відомчих та державної експертизи та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію) та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.

Згідно п. 1.4 Договору термін виконання робіт: Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 210 (двохсот десяти) календарних днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, та виконати роботи з обов`язковим дотриманням Завдання на проектування (Додаток №1) та погодженого із Замовником Календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток№3).

За змістом п. 2.1 Договору ціна Договору становить 438 513,20 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплати за виконані роботи згідно Календарного графіку виконання робіт (Додаток №3) здійснюється після отримання Замовником оригіналів первинних документів (оригіналу та завіреної копії позитивного Експертного звіту державної експертної організації, скоригованої по всім зауваженням проектної документації у повній відповідності до вимог Завдання на проектування (Додаток №1), накладної, Акту-прийому-передачі проектної документації та Акту здачі-приймання виконаних робіт), які підтверджують виконання робіт і є підставою для оплати згідно з умовами Договору, в строк 30 (тридцять) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 4.6 Договору підрядник приступає до виконання робіт за Договором не пізніше трьох календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, Завдання на проектування, інших вихідних даних, необхідних характеристик та інформації згідно з ДБН А.2.2.3, чинних на період виконання проектних робіт (в разі потреби), які необхідні для проведення робіт.

Відповідно до п. 8.5 Договору за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання своїх зобов`язань.

Згідно п. 11.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє протягом 1 (дного) року з дати укладання. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

На виконання п. 1.4 АТ Укртрансгаз надіслало ПАТ "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" рознарядку №2401ВИХ-17-807 від 25.10.2017, яка була отримана останнім 25.10.2017, що не заперечується боржником.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між заявником та боржником Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з п. 1.4 Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 210 (двохсот десяти) календарних днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.

З наявного в матеріалах справи Календарного графіку виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту Капітальний ремонт вузла охолодження технологічного газу на компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (Додатку №3 до Договору) початок робіт по етапах встановлюється з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, тобто з 25.10.2017 (дата отримання рознарядки №2401ВИХ-17-807 від 25.10.2017) та завершення робіт 22.05.2018 (210 календарний день від дати початку робіт).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки не виконав зобов`язання за Договором, а отже є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з виконання робіт з 23.05.2017.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по виконанню робіт у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії боржника є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 8.5 Договору за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення.

З даного пункту вбачається, що сторонами було встановлено розмір пені, проте не

встановлено строку її нарахування.

Заявник нарахував боржнику за період з 25.09.2018 по 25.03.2019 пеню у розмірі 79 809,40 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на наведене, правомірним буде нарахування пені за невиконання відповідачем свого зобов`язання з виконання робіт за Договором за період з 23.05.2018 (дата встановлена судом) по 22.11.2018 Шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

В той же час, згідно ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У рази, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Таким чином, сторонами у Договорі було встановлено розмірі штрафної санкції - 0,1% від вартості обладнання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

У статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Таким чином, ці види штрафної договірної відповідальності мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, як спосіб забезпечення, ще й повинні мати компенсаційний характер санкції за порушення господарсько-правових зобов`язань.

Норми господарського права не визначають, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов`язання, при порушенні строків виконання якого до боржника застосовуються штрафні санкції.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим кодексом. Тому в даному випадку слід керуватися нормами господарського права та частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість застосування такого виду як пеня за прострочку виконання не грошового договірного зобов`язання в розмірі, обумовленому сторонами в договорі згідно норми ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору, та норми ч. 2 ст. 265 Господарського кодексу України, згідно якої договір поставки укладається на розсуд сторін.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовуюється за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Виходячи з того, що сторони в умовах договору передбачили застосування у разі порушення строку поставки обладнання (не грошового зобов`язання) пені у розмірі 0,1% від вартості обладнання за кожен день прострочення поставки товару; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.

Аналогійний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України №3-35гс13 від 03.12.2013.

Таким чином, за обрахунком суду, здійсненим з урахуванням визначеної позивачем дати, з якої нараховується пеня - з 25.09.2018, визначеного у п. 8.5 Договору розміру пені (0,1% від вартості робіт) та встановленої судом дати до якої нараховується пеня 22.11.2018, розмір пені за період з 25.09.2018 по 22.11.2018 становить 25 872,28 грн.

В той же час, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, то незважаючи на встановлення судом прострочення виконання зобов`язання раніше з 22.05.2018, підстави для виходу за межі позовних вимог у суду відсутні.

В іншій частині - 53 937,12 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Крім того, заявник просить стягнути з боржника штраф у розмірі 30 695,92 грн.

За змістом п. 8.5 Договору за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання своїх зобов`язань.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання зобов`язання пені та штрафу від вартості товару, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до статті 193 ГК України господарські санкції, зокрема, пені, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України в постановах від 28.02.2011 у справі №23/225 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011.

Таким чином, оскільки, судом встановлено, що боржник є таким, що прострочив виконання робіт з 23.05.2017, а тому на момент подачі позову, так як останній так і не виконав зобов`язання за Договором, заявником правомірно заявлено штраф у розмірі 7%, що становить 30 695,92 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають частковому задоволенню, та стягненню з боржника пені у розмірі 25 872,25 грн. та штрафу у розмірі 30 695,92 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 53 937,12 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись Кодексом України з процедур банкрутства ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню об`єктів газової промисловості "Укргазпроект" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77; ідентифікаційний код 00158592) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) пеню у розмірі 25 872 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 28 коп., штраф у розмірі 30 695 (тридцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн.. 92 коп. та судовий збір у розмірі 983 (дев`ятсот вісімдесят три) грн. 37 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В.Яковенко