Рішення

від 23.01.2020 по справі 910/15284/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.01.2020Справа № 910/15284/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" Шевченка О.В., м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчі майстерні спілки дизайнерів України "Синій птах" , м. Київ

про стягнення 86 436,56 грн,

Представники:

від позивача: Білозерська А.Л., довіреність №493 від 28.12.2019;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" Шевченка О.В. (далі - ПАТ КБ "Хрещатик" /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчі майстерні спілки дизайнерів України "Синій птах" (далі - ТзОВ ТМ СДУ "Синій птах" /відповідач) про стягнення 86 436,56 грн, в тому числі: 31 889,76 грн - заборгованості з орендної плати, 4 054,51 грн - пені, 40 180,50 грн - подвійної орендної плати відповідно до п. 3.5.3. договору, 10 311,79 грн - заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди №П-31 від 11.12.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.11.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 02.12.2019.

02.12.2019 через канцелярію суду ПАТ КБ "Хрещатик" подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судове засідання 02.12.2019 з`явився представник позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 02.12.2019 суд оголосив перерву до 13.01.2020.

11.01.2020 позивачем подано до канцелярії суду клопотання про долучення додаткових документів.

У судовому засіданні 13.01.2020 суд оголосив перерву до 23.01.2020.

22.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів.

У судовому засіданні 23.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, однак про дату, час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" (далі - орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Творчі майстерні спілки дизайнерів України Синій птах (далі - орендар/відповідач) укладено договір оренди №П-31, відповідно до якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування частину нежитлового приміщення на третьому поверсі загальною площею 14,00 кв.м., в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8.

Згідно п. 1.5. договору орендар користується приміщенням протягом строку дії договору та сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

За приписами п. 2.1.2. договору строк оренди закінчується 31 січня 2019 включно, але в будь-якому разі не може перевищувати граничного строку ліквідації неплатоспроможного банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 2.2.1. договору за домовленістю сторін орендна плата за передане в оренду приміщення встановлюється в національній валюті України, відповідно до нижченаведеного розрахунку та складається з наступних платежів: загальна площа приміщення складає 14,00 кв.м; орендна плата з 1 кв.м. орендованої площі у місяць складає 350,28 грн; загальна сума орендної плати за місяць становить 4 903,92 грн. Орендна плата сплачується з урахуванням щомісячного індексу інфляції згідно формули, викладеної в п. 2.2.2. договору.

За умовами п. 2.2.3. договору орендна плата за поточний календарний місяць нараховується з дати передачі приміщення орендарю на підставі оригіналів або скан-копій рахунків орендодавця, направлених на електронну адресу орендаря до 13 числа поточного місяця. У випадку оренди за неповний календарний місяць, орендна плата сплачується пропорційно кількості днів оренди у відповідному місяці. Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до дати фактичного повернення приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі та/або до повного виконання орендарем всіх зобов`язань за цим договором. Оригінали рахунків щомісячно направляються орендодавцем на адресу орендаря, зазначену в цьому договорі разом з актами наданих послуг. Неотримання орендарем рахунку від орендодавця не звільняє його від сплати орендної плати.

Згідно п. 2.2.4. договору крім орендної плати орендар щомісячно відшкодовує (окрім випадку самостійної оплати орендарем комунальних платежів) орендодавцю вартість спожитої електроенергії, послуг водопостачання та водовідведення, підігріву води і централізованого опалення, утримання будинку і прибудинкової території, охорони (в разі наявності), послуг зв`язку (в разі наявності), інші комунальні та експлуатаційні послуги протягом 5 робочих днів з дати отримання від орендаря відповідних рахунків та актів наданих послуг пропорційно до орендованої площі або показників лічильників. Сторони повинні надавати підтверджуючі документи щодо оплати зазначених послуг.

У відповідності до п. 3.5.3. договору якщо орендар, або будь-яка підпорядкована йому особа продовжує користуватись приміщенням або будь-якою його частиною після останнього дня строку оренди без додаткового договору про це між орендодавцем та орендарем, то орендар несе відповідальність за всі збитки, заподіяні в результаті цього орендодавцю окрім випадків безпідставної відмови орендодавця прийняти приміщення. Орендар і будь-які інші особи, що продовжують користуватись приміщенням, вважаються такими, що прийняли на себе обов`язки орендаря за даним договором на основі подвійної орендної плати, окрім випадків безпідставної відмови орендодавця прийняти приміщення. У будь-якому випадку, внесення орендарем орендної плати і прийняття її орендодавцем після спливу строку оренди не є продовженням строку оренди або надання орендарю або іншій особі права користування приміщенням, за виключенням випадків, коли сторони окремо уклали про це письмовий договір.

За змістом п.п. 5.2.2. та 5.2.6. договору, у випадку прострочення сплати по будь-якому з платежів відповідно до умов договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов`язань, за кожний день прострочення, від суми невиконаного зобов`язання. У випадку неповернення або несвоєчасного повернення приміщення, орендар сплачує штраф у розмірі подвійної орендної плати, розрахованої за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення строку оренди, передбаченого п. 2.1.2. цього договору, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

11.12.2018 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування чистину нежитлового приміщення загальною площею 14 кв.м., що розташоване на третьому поверсі в будинку за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, будинок 8, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення.

У період з 11.12.2018 по 06.10.2019 включно, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату орендних платежів на загальну суму 50 051,43 грн, з яких було сплачено лише 18 161,67 грн, а також рахунки з відшкодування вартості комунальних послуг на загальну суму 10 311,79 грн, які відповідачем неоплачені.

25.09.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих. №7/3810, в якій просив орендаря негайно не пізніше 29.09.2019 сплатити заборгованість з орендної плати та компенсації комунальних платежів.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Отже, ПАТ КБ "Хрещатик" звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ ТМ СДУ "Синій птах" заборгованості за надані послуги з оренди нежитлового приміщення в розмірі 31 889,76 грн та відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення в сумі 10 311,79 грн, а також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди нарахував пеню у розмірі 4 054,51 грн та 40 180,50 грн - подвійної орендної плати відповідно до п. 3.5.3. договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з положеннями статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладений договір оренди нерухомого майна №П-31 від 11.12.2018, відповідно до якого позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду частину нежитлового приміщення на третьому поверсі загальною площею 14,00 кв.м., в будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8. Проте, відповідач належим чином умови договору не виконував, орендні платежі не здійснював, витрати на утримання нежитлового приміщення не відшкодував, внаслідок чого у ТзОВ ТМ СДУ "Синій птах" у період з 11.12.2018 по по 06.10.2019 включно виникла заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 31 889,76 та борг по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення в розмірі 10 311,79 грн, що підтверджується матеріалами справи, при цьому відповідачем будь-яких доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене вище, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Хрещатик" Шевченка О.В. про стягнення з ТзОВ ТМ СДУ "Синій птах" 31 889,76 грн заборгованості з орендної плати та 10 311,79 грн - боргу по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 4 054,51 грн - пені та 40 180,50 грн - подвійної орендної плати відповідно до п. 3.5.3. договору, суд відзначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, умовами п.п. 5.2.2., 5.2.6. договору оренди №П-31 від 11.12.2018 сторони погодили, що у випадку прострочення сплати по будь-якому з платежів відповідно до умов договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період невиконання грошових зобов`язань, за кожний день прострочення, від суми невиконаного зобов`язання. У випадку неповернення або несвоєчасного повернення приміщення, орендар сплачує штраф у розмірі подвійної орендної плати, розрахованої за кожний день прострочення.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки та встановив, що заявлена до стягнення сума подвійної орендної плати обчислена позивачем арифметично вірно, водночас, заявлений розмір пені за перерахунком суду є невірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково на суму 3 866,27 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" Шевченка О.В. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Творчі майстерні спілки дизайнерів України "Синій птах" (01034, м. Київ, вулиця Прорізна, будинок 8, офіс 3; ідентифікаційний код 35139337) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 8-А; ідентифікаційний код 19364259) заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 31 889 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 76 коп., заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення в сумі 10 311 (десять тисяч триста одинадцять) грн 79 коп., пеню в розмірі 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 27 коп., подвійну орендну плату в сумі 40 180 (сорок тисяч сто вісімдесят) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 1 916 (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять) грн 81 коп. -

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 27.01.2020.

Суддя В.В. Бондарчук