Рішення

від 28.01.2020 по справі 916/3640/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3640/19

За позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕВІТАН" (вул. Левітана, буд. 34, м.Одеса, 65114; код ЄДРПОУ 35882317)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с\з Ісак Д.П.

Суть спору : 06 грудня 2019р. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія (далі-АТ НАК ) "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-ОСББ) "ЛЕВІТАН" про стягнення пені у сумі 1 808 грн. 28 коп. та 3% у сумі 258 грн. 31 коп. за Договором купівлі-продажу природного газу №3727/1627-ТЕ-23 від 23.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2019р. відкрито провадження у справі № 916/3640/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Згідно відзиву, що надійшов до суду 24.12.2019р., відповідач просить суд частково задовольнити позов шляхом зменшення пені до 500 грн. Проти стягнення 3% у сумі 258 грн. 31 коп. не заперечує.

Позивач, згідно відповіді на відзив, що надійшла до суду 02.01.2020р., проти зменшення розмір пені заперечує.

Як вбачається з тексту позовної заяви, 23.09.2016р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (Постачальник) та ОСББ "ЛЕВІТАН" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №3727/1617-ТЕ-23 (далі-Договір).

Розділом 12 Договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №1 від 23.01.2017р. вносилися зміни до умов договору постачання природного газу №3727/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р.

На виконання цього договору Постачальником було поставлено Споживачу природний газ на загальну суму 506 450 грн. 21 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначив, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не у строк, визначений Договором, чим порушував умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. Договору.

Згідно з п.8.2. Договору у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З урахуванням строку прострочення сплати основного боргу за Договором, за розрахунком позивача , розмір нарахованої пені за неналежне виконання зобов`язань ОСББ "ЛЕВІТАН" за Договором складає 1 808 грн. 28 коп. При цьому, позивач зазначає, що розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом, здійснено у відповідності до вимог ст. 232 Господарського кодексу України та з наступного дня від дня прострочення основного зобов`язання.

Позивач також зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зазначив, що, оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу у зазначений строк, він зобов`язаний сплатити на користь позивача 3% річних від простроченої суми боргу. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача також 3% річних у розмірі 258 грн. 31 коп.

Позивач в обґрунтування позову посилається на п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема ,є договори та інші правочини.

Крім того, позивач зазначив, що згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСББ "ЛЕВІТАН" дійсно отримало зазначені у Договорі №3727/1627-ТЕ-23 від 23.09.2016 р. об`єми газу та в повному обсязі сплатило вартість газу, але, дійсно, будо допущено строки оплати, встановлені п.6.1 Договору.

Відповідач зазначає, що ОСББ "ЛЕВІТАН" створене власниками квартир та нежитлових приміщень будинку за адресою м. Одеса, вул. Левітана, 34, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 7 ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ "ЛЕВІТАН", з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій, є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги. Несвоєчасність проведення оплати за природний газ зумовлена тим, що кошти на оплату надходять від мешканців будинків і не залежить безпосередньо від ОСББ "ЛЕВІТАН".

Відповідач також зазначив, що неустойка має стимулювати боржника своєчасно виконувати взяті на себе, зокрема, грошові зобов`язання. Стаття 233 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України , встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням зазначеного, відповідач просив суд зменшити розмір пені до 500 грн.

АТ НАК Нафтогаз України проти зменшення пені заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України єдиною підставою звільнення від господарсько-правової відповідальності є дії непереборної сили, тобто наявність надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин і виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема, споживачів. Скрутне фінансове становище підприємства не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки.

Позивач також просив суд звернути увагу на те, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на АТ НАК Нафтогаз України державою обов`язків, погіршує фінансове становище , впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу, закачування природного газу у підземні сховища для забезпечення опалювального періоду 2019-2020 років.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 23.09.2016р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (Постачальник) та ОСББ "ЛЕВІТАН" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №3727/1617-ТЕ-23, згідно якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, між сторонами за Договором склалися правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що на виконання Договору постачання природного газу №3727/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016р. Постачальником було поставлено Споживачу природний газ на загальну суму 506 450 грн. 21 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р.

Відповідач проти отримання від Постачальника природного газу на зазначену суму не заперечує.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не у строк, визначений Договором, чим порушував умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. Договору.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із частиною першою ст. 175 Господарського кодексу України Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п.8.2. Договору постачання природного газу №3727/1617-ТЕ-23 у разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, у даному випадку, враховуючи неналежне виконання Споживачем своїх зобов`язань щодо оплати за природний газ у строки, встановлені п.6.1 Договору, наявні правові підстави для нарахування Споживачу пені.

Судом перевірено наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми пені , який позивачем проведено з урахуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, та встановлено, що він є вірним, та розмір пені, що підлягає стягненню становить 1 808 грн 28 коп.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 258 грн 31 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені до 500 грн. суд вважає за необхідне зазначити таке:

Відповідно до ст. 617 Цивільного Кодексу України, яка кореспондується зі ст.218 Господарського кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, при розгляді питання щодо зменшення неустойки судом повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Але, за матеріалами справи, відповідачем не наведено винятковості обставин, які б могли бути враховані судом для зменшення пені, адже, наявність лише скрутного фінансового стану підприємства , а також те, що відповідач є неприбутковою організацією, не може бути розцінено судом як виняткову обставину.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, відсутні підстави для зменшення розміру нарахованої позивачем пені, а позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст. 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕВІТАН" про стягнення - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕВІТАН" (вул. Левітана, буд. 34, м.Одеса, 65114; код ЄДРПОУ 35882317) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, б. 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 1808 грн. 28 коп., 3% річних у сумі 258 грн. 31 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено у нарадчій кімнаті 28 січня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога