Рішення

від 23.01.2020 по справі 912/3440/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 рокуСправа № 912/3440/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засіданні Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3440/19

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", 20921, Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, 90-а

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103

про стягнення 23 368,70 грн

Представники сторін в судове засідання 23.01.2020 не з`явились.

В судовому засіданні постановлено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" (далі - СТОВ "Дружба", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - ТОВ "Техніка і технології, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 23 813,35 грн, з яких: 20 890,00 грн безпідставно набутих коштів, 2 157,57 грн інфляційних та 765,78 грн -3% річних за користування грошовими коштами, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач повідомив про нездійснення відповідачем поставки оплаченого товару та неповернення сплачених за товар грошових коштів.

Ухвалою від 28.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3440/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.12.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

12.12.2019 позивачем подано до сулу заяву про зміну підстави позову, відповідно до змісту якої просить змінити підставу позову та розглянути справу з викладеними позовними вимогами у наступній редакції:

стягнути заборгованість в розмірі 23 813,35 грн, з яких: 20 890,00 грн попередньої оплати, 2 157,57 грн інфляційних та 765,78 грн - 3% річних за користування грошовими коштами, з покладенням на відповідача судового збору.

23.12.2019 суд відкрив розгляд справи по суті.

Представники сторін в судове засідання 23.12.2019 не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ухвали від 23.12.209 судом встановлено, що фактично і предмет і підстава позову залишились незмінними, оскільки в позовній заяві позивач повідомляє про укладення між сторонами договору поставки, на виконання якого останнім сплачено грошові кошти, тоді як прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення безпідставно набутих відповідачем грошових коштів.

Разом з цим, суд витребував від позивача письмові пояснення з питання щодо правової природи спірної суми в розмірі 20 890,00 грн.

Згідно поданої заяви "про зміну підстави позову" від 10.12.2019 позивач повідомляє, що спірна сума є попередньою оплатою.

Таким чином, суд вважає за необхідне подану заяву "про зміну підстави позову" розцінювати як письмові пояснення щодо правової природи спірної суми в розмірі 20 890,00 грн.

Ухвалою від 23.12.2019 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 23.12.2020.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 23.01.2020 не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення (а.с. 23, 24).

22.01.2020 до господарського суду надійшла заява представника СТОВ "Дружба" від 20.01.2020 про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, участь представника в засіданні суду по розгляду справи не забезпечив, про причини вказаного суду не повідомлено, будь-які клопотання до суду зі сторони відповідача не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/3440/19 в судовому засіданні 23.01.2020 за відсутності представників сторін.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішується за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 23.01.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, які подано на підтвердження позовних вимог, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.

Позивач повідомляє, що 28.08.2018 між СТОВ "Дружба" та ТОВ "Техніка і технології" досягнуто домовленості про постачання товару, а саме ножів ротора - повний набір у кількості 26 шт. та захисту передній 104 мм, у кількості 6 шт. на загальну суму 20 890,00 грн (в т.ч. 3 481,67 грн з ПДВ).

На виконання вказаного замовлення ТОВ "Техніка і технології" на електронну адресу позивача надіслано рахунок на оплату по замовленню № 8000171 від 28.08.2018 на суму 20 890,00, який оплачено СТОВ "Дружба" повністю 05.09.2018 згідно платіжного доручення № 4742 (а.с. 10, 11).

Як вказує позивач, вказані дії свідчать про укладенням між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

В подальшому, як зазначає позивач, товару, за який сплачено грошові кошти поставлено не було.

31.07.2019 СТОВ "Дружба" направлено на адресу ТОВ "Техніка і технології" вимогу № 363 від 29.07.2019 про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 20 890,00 грн (а.с. 12).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вказана вимога отримана відповідачем 03.08.2019, що також підтверджується відомостями з сайту https://track.ukrposhta.ua (а.с 43).

Проте, відповідач ніяким чином на вимогу не відреагував, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим СТОВ "Дружба" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Загальний порядок укладення господарських договорів, тобто договорів між суб`єктами господарювання, визначено ст. 181 Господарського кодексу України.

Частина 1 наведеної норми передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 2 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З підстав викладеного, господарський суд вважає доведеними повідомлені позивачем обставини щодо укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Досліджуючи обставини строку поставки Товару, згідно оплаченого рахунку по замовленню № 8000171 від 28.08.2018, господарським судом враховано наступне.

За правилами ч. 1 ст. 267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Згідно ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

В частині 1 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

З підстав викладеного та виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов висновку, що в даних конкретних правовідносинах, які виникли між сторонами, строк поставки Товару за оплаченим по замовленню № 8000171 від 28.08.2018 обмежується одним роком від дати укладення договору у спрощений спосіб, тобто до 28.08.2019.

Документально підтверджені відомості про направлення позивачем в порядку ст. 530 Цивільного кодексу вимоги про поставу Товару раніше зазначеного строку - до 28.08.2019 відсутні.

31.07.2019 СТОВ "Дружба" направлено на адресу ТОВ "Техніка і технології" вимогу № 363 від 29.07.2019 про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 20 890,00 грн.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, у разі порушення продавцем строку поставки товару, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом у своїй постанові від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 (п. 5.22).

Отже, лист є належною формою звернення до відповідача із вимогою про повернення попередньої оплати.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

З підстав викладеного та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів поставки відповідачем оплаченого позивачем товару та відсутність доказів повернення сплачених грошових коштів, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Техніка і технології" на користь СТОВ "Дружба" попередньої оплати в розмірі 20 980,00 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в розмірі 765,78 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 157,57 грн, нарахованих за період прострочення повернення попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачене наведеною нормою право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції виступає особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання.

За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач не передав позивачеві оплачений товар за договором, внаслідок чого позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, надіслав відповідачу вимогу про повернення грошових коштів.

Така вимога була отримана відповідачем 03.08.2019, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 13, 43), а отже облік строку повернення грошових коштів має обчислюватися із вказаної дати.

Також не впливає на обов`язок повернути у визначений строк за вимогою суму попередньої оплати наведена позивачем у такій вимозі кваліфікація спірної суми як безпідставно отримані кошти (ст. 1212 Цивільного кодексу України). За змістом вимоги позивачем викладено фактичні обставини сплати коштів (оплата за рахунком поставки Товару), що згідно норм законодавства кваліфікує таку суму, як попередня оплата товару та надає можливість відповідачу кваліфікувати відповідним чином спірну суму.

Однак, господарський суд вважає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення платежу.

Оскільки ТОВ "Техніка і технології" отримало вимогу про повернення коштів 03.08.2019, то з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, у відповідача виник обов`язок щодо їх повернення не пізніше 12.08.2019 (10.08. та 11.08.2019 вихідні дні субота та неділя), а отже датою з якої мають нараховуватись 3% річних та інфляційні є 13.08.2019.

Отже, в межах періоду розрахунку позивача з відповідача підлягають стягненню:

3% річних за період з 13.08.2019 до 25.11.2019 включно - 180,28 грн;

інфляційні нарахування з серпня 2019 по жовтень 2019 - 229,93 грн.

Під час розгляду справи господарським судом також враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 331/5054/15-ц, про те, що у разі, коли продавець не передав товару та не повернув сплачені за нього кошти стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму неповернутої вартості товару, є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

З підстав вищевикладеного позовні вимоги СТОВ "Дружба" у даній справі підлягають частковому задоволенню в сумі 20 890,00 грн основного боргу (попередня оплата), 180,28 грн 3% річних та 229,93 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в іншій частині стягнення 3% річних та інфляційних господарський суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача, про що зазначено вище.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103, ідентифікаційний код 36584896) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (20921, Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, 90-а, ідентифікаційний код 03793685) 20 890,00 грн боргу (попередня оплата), 180,28 грн - 3% річних, 229,93 грн інфляційних втрат, а також 1 718,33 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба" за адресою: 20921, Черкаська область, Чигиринський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, 90-а та Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" за адресою: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103.

Повне рішення складено 28.01.2020.

Суддя В.В.Тимошевська