Рішення

від 13.01.2020 по справі 922/3832/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3832/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківської області (м. Харків) до Комунального підприємства "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради (Харківська обл., с. Губарівка) про стягнення 40422,76 грн, за участю представників:

позивача - Сосіної І.О. (довіреність від 29.10.2018);

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківської області (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до Комунального підприємства "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради (відповідач), в якій просить стягнути з Комунального підприємства "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради (зареєстрованого за адресою: 62132, Харківська область, Богодухівський район, село Губарівка, вул. Гутянська, 100А, код ЄДРПОУ 41748722) на користь держави на р/р UA338999980000033110331020087, УК у Богодухівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37681882, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 40422,76 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області на р/р 35214005081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172, судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог ст. 44, 48, 110 Водного кодексу України, ст. 19, 21 Кодексу України про надра, ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо самовільного користування надрами (підземні води) із артезіанських свердловин та самовільного водокористування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2019 було залишено без руху позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківської області та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

02.12.2019 позивач надав Господарському суду Харківської області разом з клопотанням №4412/12-14 від 29.11.2019 (вх.№29142 від 02.12.2019) документи на виконання ухвали господарського суду від 25.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23.12.2019 о 14:30 год.

12.12.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що у зв`язку з тривалим періодом розробки та погодження пакету документів він не мав можливості отримати дозвіл на спеціальне водокористування завчасно до дня початку виконання робіт з водопостачання населення. При цьому, на думку відповідача, оскільки КП "ГРОМАДА" вжило всіх дій, необхідних для одержання вказаного вище дозволу, а саме звернулось до суб`єкта господарювання, який забезпечив розробку та погодження пакету документів, до початку здійснення водопостачання та, враховуючи першочергову потребу населення водопостачання, у даному випадку відсутня його вина як обов`язковий елемент цивільного правопорушення. Крім того, відповідач у відзиві зазначає про те, що оскільки він є законним землекористувачем під водонапірними баштами та артезіанськими свердловинами і не перевищує добовий ліміт 300 куб м, таке користування надрами не було самовільним та спеціальний дозвіл на користування надрами йому не потрібен.

Вищевказаний відзив відповідача на позовну заяву було прийнято судом до розгляду протокольною ухвалою господарського суду від 23.12.2019.

16.12.2019 позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечує проти викладеного відповідачем у відзиві.

Протокольною ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято до розгляду відповідь позивача на відзив.

23.12.2019 в судовому засіданні була оголошена перерва до 13.01.2020 об 11:00 год, про що ухвалою суду від 23.12.2019 було повідомлено сторін, а представників позивача та відповідача під розпис.

Позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог від 11.12.2019, в якому вказує, що у п. 2 прохальної частини позовної заяви була допущена технічна помилка в частині зазначення загальної суми шкоди в розмірі 40422,76 грн, яка підлягає стягненню, оскільки сумарний розмір шкоди по претензіям №61 та №158 складає 40442,76 грн. У зв`язку з викладеним позивач просить суд вважати п. 2 прохальної частини позову у наступній редакції: "стягнути з Комунального підприємства "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради (зареєстрованого за адресою: 62132, Харківська область, Богодухівський район, село Губарівка, вул. Гутянська, 100А, код ЄДРПОУ 41748722) на користь держави на р/р UA338999980000033110331020087, УК у Богодухівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37681882, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 40442,76 грн.".

Протокольною ухвалою суду від 13.01.2020 було прийнято до розгляду уточнення позивачем редакції позовних вимог.

03.01.2020 позивач надав письмові пояснення щодо ціни позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис, а відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 4, 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу №239/01-04 від 22.03.2019 у період з 25.03.2019 по 29.03.2019, з 01.04.2019 по 05.04.2019 проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності КП "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради.

За результатами перевірки позивачем складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №239/01-04/04-06 від 05.04.2019, який підписаний директором підприємства Білак В.Ю. без зауважень.

Актом перевірки №239/01-04/04-06 від 05.04.2019 встановлено, що КП "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради здійснює діяльність з водопостачання населенню, підприємствам та організаціям с. Губарівка Богодухівського району.

Також, актом перевірки зафіксовано, що 22.12.2017 Губарівська сільська рада передала 3 артезіанські свердловини (№1-1989, 7, 8) на баланс КП "ГРОМАДА", про що складено відповідний акт приймання-передачі №1 від 22.12.2017.

Зазначені артезіанські свердловини розташовані за наступними адресами: артсвердловина №1-1989 с. Губарівка, вул. Гутянська, 157, свердловина №7 - с. Губарівка, вул. Північна, 11, свердловина №8 - с. Губарівка, вул. Гутянська, 100А.

На перевірку був представлений дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Державним агентством водних ресурсів України 04.07.2018 за №378/ХР/49д-18.

Також, в акті перевірки вказано, що інформацію щодо кількості забраної води КП "ГРОМАДА" з водних об`єктів (3 артезіанських свердловин) в період з 22.12.2017 по 03.07.2018 в ході перевірки не надано. Звіт про використання води за встановленою формою №2ТП - водгосп (річна) до Харківського РУВР КП "ГРОМАДА" не подано.

Таким чином, в період з 22.12.2017 по 03.07.2018 КП "ГРОМАДА" здійснювало забір підземних вод з 3 артезіанських свердловин за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 48, 49 Водного кодексу України.

Крім того, актом перевірки зафіксовано, що у КП "ГРОМАДА" відсутня державна реєстрація прав на земельні ділянки (право власності, право постійного користування або право оренди), на яких розташовані артезіанські свердловини (з од.), в зв`язку з чим КП "ГРОМАДА" здійснює користування надрами (підземні води) з 22.12.2017 за відсутності спеціального дозволу.

Враховуючи виявлені факти використання підземних вод для забезпечення водою населення, відсутності державної реєстрації права на земельну ділянку (право власності, право постійного користування або право оренди), на яких розташовані артезіанські свердловини, Державною екологічною інспекцією у Харківській області зроблено висновок про самовільне використання відповідачем надр (підземні води) за відсутності дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра та ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

З метою усунення порушень виявлених під час перевірки, Держекоінспекцією на адресу керівника КП "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради винесено припис №04/05-06 від 11.04.2019, пунктом 4 якого зобов`язано директора отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Вказаний припис прийнятий до виконання особисто директором КП "ГРОМАДА", про що свідчить його підпис.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Державної екологічної інспекції в Харківські області були складені протокол про адміністративне правопорушення №000592 від 11.04.2019 та постанова про накладення адміністративного стягнення №15/05-06 від 11.04.2019, згідно яких директора КП "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради Білака В.Ю. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 47 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., який ним був сплачений у добровільному порядку платіжною квитанцією від 25.04.2019.

Слід відзначити, що у випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди (Роз`яснення Вищого Господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001).

При цьому, акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №239/01-04/04-06 від 05.04.2019 є чинним, підписаний директором КП "ГРОМАДА" без зауважень, в судовому порядку не оскаржувався.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №367 від 13.10.2015, надалі - Методика) самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Згідно з п. 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 х W х Тар (грн.).

Пунктом 9.2 Методики встановлено, що фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Як убачається з матеріалів справи, 03.05.2019 на адресу позивача надійшла довідка від відповідача про обсяг забраної води з водних об`єктів (3 арт. свердловин) у період з 22.12.2017 по 03.07.2018, розмір якого становить 15458 куб м.

Як зазначає позивач у письмових поясненнях №07/12-14 від 02.01.2020, відповідач не надав позивачу інформацію про обсяг забраної води у період з 22.12.2017 по 05.04.2019, про що свідчать листи Інспекції №1846/05-10 від 11.05.2019 та №3844/05-10 від 15.10.2019, у зв`язку з чим, Інспекцією розраховано розмір шкоди за самовільне водокористування та самовільне користування надрами (підземні води) за один період з 22.12.2017 по 03.07.2018.

У зв`язку із виявленими порушеннями позивачем згідно з вимогами Методики та із врахуванням обсягів забраної підземної води за період з 22.12.2017 по 03.07.2018, розраховано шкоду:

- заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування, розмір якої складає 20221,38 грн;

- заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води), розмір якої складає 20221,38 грн.

З метою добровільного відшкодування збитків позивачем надіслано на адресу відповідача претензії №61 від 11.05.2019 та №158 від 30.10.2019 про відшкодування завданих державі збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства, кожна разом із відповідним розрахунком розміру збитку, а саме: обумовленого самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; заподіяного державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води).

Вимоги цих претензії не були добровільно виконані відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Приписами частин 2, 3 статті 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Водного Кодексу України водокористуванням є використання води (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Згідно з ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов`язані: дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог; здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними водами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання.

Згідно з ст. 46, 48 Водного Кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, частина 1 статті 49 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр: додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Згідно з ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадинам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ст. 21 цього ж Кодексу надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Разом з цим, ст. 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб`єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Однією з обов`язкових умов для звільнення суб`єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.

Водночас, чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби".

Проте, як встановлено із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об`єктами для потреб галузей економіки) ВК України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби" (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 по справі №922/2610/14).

Як убачається з матеріалів справи та зазначає сам відповідач у відзиві на позовну заяву, що КП "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради здійснює водопостачання на території с. Губарівка з 22.12.2017.

В період з 22.12.2017 по 03.07.2018 відповідачем здійснювався забір води з підземних джерел (3 артезіанських свердловин) самовільно, без спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується актом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №239/01-04/04-06 від 05.04.2019.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

З урахуванням наведеного, у період з 22.12.2017 по 03.07.2018 використовує надра (підземну воду) з артезіанських свердловин для питного водопостачання, що виключає можливість використання підземних вод без отримання відповідного дозволу на користування надрами, передбаченого ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

Статтею 65 Кодексу України про надра встановлено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з ст. 67 даного кодексу підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що у його діях відсутній елемент цивільної відповідальності, як вина, оскільки КП "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради вжило всіх дій, необхідних для одержання дозволу на спеціальне водокористування, суд вважає помилковими, оскільки КП "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради створене 13.10.2017 відповідно до рішення Губарівської сільської ради №239-VII від 13.10.2019, а договір про розробку індивідуальних технологічних нормативів використання води та отримання дозволу на спеціальне водокористування №51/17 підписано 14.12.2017.

Таким чином, відповідач лише після двох місяців вчинив першу дію, направлену на отримання дозволу на спеціальне водокористування, що не виключає його вину у самовільному водокористуванні у період з 22.12.2017 по 03.07.2018.

У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: протиправна поведінка полягає у невжитті заходів щодо своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористування (ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України); вина особи, яка полягає у. порушені правил спеціального водокористування, а саме здійснення забору підземних вод за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується актом перевірки, приписом, тощо; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до п. 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача.

Разом з тим, згідно з п.1.6 роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Крім того, сама по собі процедура отримання спеціального дозволу на користування надрами, не звільняє від відповідальності за самовільне їх використання.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.09.2019 по справі № 908/1092/18.

Крім того, станом на 21.11.2019 (день подання позивачем позовної заяви до господарського суду), відповідачем не було використано свого права на звернення до суду з метою захисту порушених прав, а саме, визнання дій щодо проведення перевірки, нарахування шкоди або складання акту такими, що вчиненні з порушенням вимог діючого законодавства.

відповідач у відзиві зазначає про те, що оскільки він є законним землекористувачем під водонапірними баштами та артезіанськими свердловинами і не перевищує добовий ліміт 300 куб м, таке користування надрами не було самовільним.

Стосовно тверджень відповідача, що останньому спеціальний дозвіл на користування надрами не потрібний, оскільки КП "ГРОМАДА" є законним землекористувачем під водонапірними баштами та артезіанськими свердловинами та не перевищує добовий ліміт 300 куб м, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом вище, статтею 23 Кодексу України про надра передбачено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб м на добу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Норми статті 125 Земельного кодексу України і Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" пов`язують виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

Згідно з ст. 56 Кодексу України Про надра основними вимогами в галузі охорони надр є, зокрема, недопущення самовільного користування надрами.

Статтею 19 Кодексу України Про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Проте, ані матеріали справи, ані матеріали перевірки не містять землевпорядної документації на підтвердження того, що земельні ділянки, які знаходяться під артезіанськими свердловинами та водонапірними баштами перебувають в оренді або на праві користування у КП "ГРОМАДА".

Таким чином, в цьому випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра, оскільки відповідач не є землевласником або землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини, як комунальне майно, що передано КП "ГРОМАДА" селищною радою на праві господарського відання.

Лише факт передання свердловин на баланс відповідача не може бути підставою для неотримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

На думку відповідача, оскільки водозабір не перевищує норму у 300 куб м на добу, такі обставини звільняють його від необхідності отримання спеціального дозволу на видобуток підземних вод у розумінні ст. 23 Кодексу України про надра.

Однак, як було зазначено вище, положення статті 23 Кодексу України про надра розповсюджується лише на землекористувачів та землевласників, до яких, як було встановлено вище, відповідач не відноситься, а тому суд вважає вказане твердження відповідача необґрунтованим та безпідставним.

Також, суд вважає помилковим твердження відповідача стосовно того, що при передачі свердловин передано і частину земної поверхні (земельної ділянки), як частину свердловини, оскільки питання передачі земельної ділянки в користування та надання дозволу на користування корисними копалинами (у даному випадку - підземними водами) мають зовсім різну правову природу, регулюються окремими нормативно правовими актами, вимагають різної процедури узгодження надання таких дозволів від окремих суб`єктів владних повноважень.

З аналізу ст. 23 Кодексу України про надра та порядку отримання спеціальних дозволів на користування надрами випливає, що надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби та після погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, діяльність у сфері надрокористування безпосередньо пов`язана із конституційною нормою, якою встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу (стаття 13 Конституції України), а тому вимоги до суб`єктів, які здійснюють діяльність у зазначених сферах, є суворішими порівняно із іншими видами діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що відповідач не є землевласником та землекористувачем земельних ділянок під свердловинами, отримання ним спеціального дозволу на користування надрами є обов`язковим, оскільки саме спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Таким чином, відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів останнім щодо спростування доказів позивача по справі.

Також, відповідач не надав суду доказів відшкодування заподіяної шкоди.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13 Конституції України, ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради (62132, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Губарівка, вул. Гутянська, 100-А. Код ЄДРПОУ 41748722) на користь Держави (р/р UA338999980000033110331020087 у УК у Богодухівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37681882, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100) відшкодування заподіяної державі шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 40442,76 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "ГРОМАДА" Губарівської сільської ради (62132, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Губарівка, вул. Гутянська, 100-А. Код ЄДРПОУ 41748722) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6. Код ЄДРПОУ 37999518) судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "23" січня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http:// reyestr.court.gov.ua .