Рішення

від 23.01.2020 по справі 924/1282/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"23" січня 2020 р. Справа № 924/1282/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Райагробудсервіс" с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція-2016" м. Хмельницький

про стягнення 137758грн. 70коп., з яких 119671грн. 08коп. боргу, 12883грн. 24коп. інфляційних втрат, 5204грн. 38коп. 3% річних

Представники учасників справи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 12.12.2019р. позовну заяву Приватного підприємства "Райагробудсервіс" с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція-2016" м. Хмельницький про стягнення 132813грн. 78коп., з яких 119671грн. 08коп. боргу, 8732грн. 77коп. інфляційних втрат та 4409грн. 93коп. 3% річних прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1282/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11год. 00хв. 09.01.2020р.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 119671грн. 08коп. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неповною оплатою товару, поставленого згідно видаткових накладних, а саме: № РН-0004530 від 25.12.2017р. на суму 9228грн.00коп.; № РН-0004531 від 25.12.2017р. на суму 8334грн. 00коп.; № РН-0000042 від 12.01.2018р. на суму 7152грн. 00коп.; № РН-0000043 від 12.01.2018р. на суму 7227грн.00коп.; № РН-0000050 від 15.01.2018р. на суму 8184грн. 00коп.; № РН-0000051 від 15.01.2018р. на суму 8706грн. 00коп.; № РН-0000185 від 12.02.2018р. на суму 20433грн. 00коп.; № РН-0000201 від 14.02.2018р. на суму 17802грн. 00коп.; № РН-0000297 від 13.03.2018р. на суму 23352грн. 00коп.; № РН-000306 від 15.03.2018р. на суму 23352грн. 00коп.; №РН-0000435 від 11.04.2018р. на суму 20433грн. 02коп.; №РН-0001374 від 16.07.2018р. на суму 20433грн. 02коп.; №РН-0001393 від 17.07.2018р. на суму 20433грн. 02коп.; №РН-0001414 від 18.07.2018р. на суму 20433грн. 02коп.

02.01.2020р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшло клопотання (вх. № 05-22/46/20) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

02.01.2020р. на адресу суду через службу діловодства від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№05-22/47/20) щодо строку виконання зобов`язання, в яких зазначає про те, що продаж та поставка будівельних матеріалів відповідачу здійснювалась на підставі договорів, укладених у спрощеному порядку відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, якою передбачено укладення господарських договорів у спрощений спосіб. Зазначає, що відповідач зобов`язаний був оплатити товар одразу після його прийняття відповідно до ст. 692 Цивільного Кодексу України, оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено договору, в якому було б закріплено інші строки оплати товару, відмінні від тих, що регламентовані законодавством. Звертає увагу суду, на те, що оплати відповідача за отриманий товар від 15.01.2018р., 18.01.2018р., 11.04.2018р. та 13.07.2018р. на загальну суму 95831грн. 00коп. були зараховані позивачем за будівельні матеріали, продані та поставлені за період з 25.12.2017р. по 14.02.2018р. на загальну суму 87066грн. 00коп. та за будівельні матеріали поставлені 13.03.2018р. частково на суму 8765грн. 00коп. Таким чином, позивач вважає, що відповідач має заборгованість за отриманий товар - 13.03.2018 на суму 14587грн. 00коп.; 15.03.2018 на суму 23352грн. 00коп.; 11.04.2018 на суму 20433грн. 02коп.; 16.07.2018 на суму 20433грн. 02коп.; 17.07.2018 на суму 20433грн. 02коп. та 18.07.2018 на суму 20433грн. 02коп. До письмових пояснень додано оригінали документів, в підтвердження існуючої заборгованості.

02.01.2020р. на адресу суду від позивача надійшла заява (вх. №05-08/8/20) про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 137758грн. 70коп., з яких 119671грн. 08коп. основного боргу, 12883грн. 24коп. інфляційних втрат за період прострочення з березня 2018р. по жовтень 2019р. включно та 5204грн. 38коп. 3% річних за період прострочення з 13.03.2018р. по 01.11.2019р. Також до заяви додано докази сплати судового збору пропорційно збільшеним позовним вимогам та докази надсилання вказаної заяви на адресу відповідача.

Крім цього, 02.01.2020р. на адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№ 05-22/45/20), в якій позовні вимоги підтримує, а також просить суд розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою суду від 09.01.2020р. заяву про збільшення позовних вимог (вх.№ 05-08/8/20 від 02.01.2020р.) прийнято судом до розгляду, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється у межах заявлених позовних вимог з урахуванням збільшення, а предмет позову становлять вимоги щодо стягнення з відповідача 137758грн. 70коп., з яких 119671грн. 08коп. основного боргу, 12883грн. 24коп. інфляційних втрат та 5204грн. 38коп. 3% річних Цією ж ухвалою відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:30год. 23.01.2020р.

Представники учасників справи в судове засідання 23.01.2020р. не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Судом встановлено, що на адресу суду повернулись ухвали від 12.12.2019р. та від 09.01.2020р., які надсилались відповідачу на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Хмельницький, вул. Київська, 4, к. 301, із відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеної норми закону, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

У період з 25.12.2017р. по 30.07.2019р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 215502грн. 08коп. згідно видаткових накладних, а саме: № РН-0004530 від 25.12.2017р. на суму 9228грн.00коп.; № РН-0004531 від 25.12.2017р. на суму 8334грн. 00коп.; № РН-0000042 від 12.01.2018р. на суму 7152грн. 00коп.; № РН-0000043 від 12.01.2018р. на суму 7227грн.00коп.; № РН-0000050 від 15.01.2018р. на суму 8184грн. 00коп.; № РН-0000051 від 15.01.2018р. на суму 8706грн. 00коп.; № РН-0000185 від 12.02.2018р. на суму 20433грн. 00коп.; № РН-0000201 від 14.02.2018р. на суму 17802грн. 00коп.; № РН-0000297 від 13.03.2018р. на суму 23352грн. 00коп.; № РН-000306 від 15.03.2018р. на суму 23352грн. 00коп.; №РН-0000435 від 11.04.2018р. на суму 20433грн. 02коп.; №РН-0001374 від 16.07.2018р. на суму 20433грн. 02коп.; №РН-0001393 від 17.07.2018р. на суму 20433грн. 02коп.; №РН-0001414 від 18.07.2018р. на суму 20433грн. 02коп. та товарно-транспортних накладних №№РН-0000185 від 12.02.2018р.; РН-0000201 від 14.02.2018р.; РН-0000297 від 13.03.2018р.; РН-000306 від 15.03.2018р.; РН-0000435 від 11.04.2018; РН-0001374 від 16.07.2018р.; РН-0001393 від 17.07.2018р.; РН-0001414 від 18.07.2018р.

Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками сторін.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у сумі 95831грн. 00коп., що підтверджується банківськими виписками від 15.01.2018р., від 18.01.2018р., від 11.04.2018р., від 13.07.2018р., які знаходяться в матеріалах справи.

Докази оплати поставленого товару на суму 119671грн. 08коп. матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлені терміни не здійснив оплату заборгованості позивач просить суд стягнути 119671грн. 08коп. в примусовому порядку.

Також позивачем, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. №05-08/8/20 від 02.01.2020р.) заявлено до стягнення з відповідача 12883грн. 24коп. інфляційних втрат за період прострочення з березня 2018р. по жовтень 2019р. включно, а також 5204грн. 38коп. - 3% річних за період прострочення з 13.03.2018р. по 01.11.2019р.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають з договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем в період з 25.12.2017р. по 30.07.2019р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 215502грн. 08коп., згідно видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач товар згідно товарно-транспортних накладних РН-0000185 від 12.02.2018р.; РН-0000201 від 14.02.2018р.; РН-0000297 від 13.03.2018р.; РН-000306 від 15.03.2018р.; РН-0000435 від 11.04.2018; РН-0001374 від 16.07.2018р.; РН-0001393 від 17.07.2018р.; РН-0001414 від 18.07.2018р.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом враховується, що оскільки між сторонами не було укладено письмового договору, в якому було б погоджено інші строки оплату товару, відповідач зобов`язаний був оплатити отриманий товар одразу після його прийняття.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у сумі 95831грн. 00коп., що підтверджується банківськими виписками від 15.01.2018р., від 18.01.2018р., від 11.04.2018р., від 13.07.2018р., які знаходяться в матеріалах справи.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем решти отриманого товару у сумі 119671грн. 08коп.

Відповідно до поданої позивачем до матеріалів справи довідки від 28.12.2019р., підписаної директором позивача, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 119671грн. 08коп.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 119671 грн. 08коп. заборгованості обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 12883грн. 24 коп. інфляційних втрат та 5204грн. 38 коп. - 3% річних судом враховується, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи дати поставки товару, граничні терміни оплати поставленого товару з урахуванням часткових оплат, провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат в розмірі 12241грн. 61коп. за період прострочення з квітня 2018р. по жовтень 2019р. включно, а також 5194грн. 55коп - 3% річних за період прострочення з 14.03.2018р. по 01.11.2019р. з огляду на що позовні вимоги в цих сумах підлягають задоволенню. У решті заявлених до стягнення інфляційних втрат в розмірі 641грн. 63коп. та 3% річних у розмірі 9грн. 83коп. у позові необхідно відмовити.

Під час проведеного перерахунку інфляційних втрат судом враховано роз`яснення п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", яким роз`яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 119671 грн. 08коп. заборгованості, 12241грн. 61коп. інфляційних втрат, 5194грн. 55коп 3% річних. У решті суми позову належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Райагробудсервіс" с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція-2016" м. Хмельницький про стягнення 137758грн. 70коп., з яких 119671грн. 08коп. боргу, 12883грн. 24коп. інфляційних втрат, 5204грн. 38коп. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція-2016" (м. Хмельницький, вул. Київська, 4 к. 301, код ЄДРПОУ 39850650) на користь Приватного підприємства "Райагробудсервіс" (с. Червона Слобода, вул. Чигиринське шосе, 24 Черкаського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 32089928) 119671грн. 08коп. (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна гривня 08копійок) заборгованості, 12241грн. 61коп. (дванадцять тисяч двісті сорок одна гривня 61 копійка) інфляційних втрат, 5194грн. 55коп. (п`ять тисяч сто дев`яносто чотири гривні 55 копійок) 3% річних, 2056грн. 67коп. (дві тисячі п`ятдесят шість гривень 67 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті суми позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2020р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи,

2-позивачу ПП "Райагробудсервіс" (18016, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чкалова, 15),

3-відповідачу Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція-2016" (29000, м. Хмельницький, вул. Київська, 4 к. 301).

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.