Рішення

від 16.01.2020 по справі 296/10384/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/10384/19

2/296/118/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Медведської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та просить визначити додатковий строк два місяці для прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 .. Після смерті бабусі залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,0552 га по АДРЕСА_2 . За життя 22.07.2008 року померлою ОСОБА_3 було складено заповіт, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_3 заповіла належне їй майно своїм онукам у рівних частках по 1/2 кожному позивачу та його брату ОСОБА_2 .. Коли позивач дізнався про заповіт, то звернувся до державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Поліщука А.І. з заявою про прийняття спадщини, однак, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з тієї підстави, що позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що строк пропустив з поважних причин, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту, бо він на той час не проживав з бабусею і не спілкувався з братом.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 06.11.2019 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.25-26).

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, згідно поданої через канцелярію суду заяви представник позивача просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.30).

Відповідач у судове засідання не з`явився, згідно поданої через канцелярію суду заяви просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає та просить задовольнити (а.с.13).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).

22.07.2008 року державним нотаріусом Першої житомирської державної нотаріальної контори посвідчено заповіт Романовської М.Н., відповідно до якого вона заповідала все своє рухоме та нерухоме майно, яка на день смерті буде їй належати, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7), що підтверджується також Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.6).

Позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 та 22.07.2019 року державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Поліщуком А.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну № 4 за кадастровим номером:1810136600:08:013:0019 площею 0,0552 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - заповідачки - ОСОБА_3 у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а.с.5).

Згідно ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Оскільки позивач проживав окремо від спадкодавця та йому нічого не було відомо про наявність заповіту, складеного на його користь, тому необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №565/1145/17.

Таким чином, причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його бабусі ОСОБА_3 є поважними, тому суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та визначає позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст.1268-1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах спадкування", ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач :

ОСОБА_1 ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_3

РНОКППНОМЕР_2

Відповідач:

ОСОБА_2 ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_3

РНОКППНОМЕР_3

Повний текст рішення складено 24.01.2020 року.

Cуддя Н. М. Анциборенко