Рішення

від 23.01.2020 по справі 383/1284/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1284/19

Номер провадження 2/383/64/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Замши О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Сороки С.В. , адвоката Бірюкова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Світоч" про розірвання договору оренди землі.

Позов обґрунтований тим, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 3,7593 га, розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області. 12.01.2016 року між ним та ПП "Світоч" було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років за умови щорічної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки. Позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору щодо належної сплати орендної плати з 2017 року, а також недотримання вимог ст. 24 ЗУ "Про оренду землі" та ст.22 Земельного кодексу України обов`язкових заходів із забезпечення збереження родючості ґрунтів на наданій земельній ділянці, а саме розробка і дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30.10.2019 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено у справі судове засідання.

26.11.2019 року від представника відповідача директора ПП "Світоч" Сороки С.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення позовних вимог з тих підстав, що орендна плата позивачу сплачується вчасно, про що надано копії платіжних відомостей за 2016, 2017 роки, згідно яких виплачено орендну плату платежами 1300 грн., 13700 грн. в 2016 році та 15000 грн. в 2017 році, тобто виплачено в загальній сумі 30000 грн. З урахуванням щорічного розміру орендної плати, що підлягає сплаті 5755 грн. 30 коп. сума платежів за три роки має становити 17265 грн. 90 коп. відтак позивачу виплачено орендну плату в тому числі за майбутні періоди. Щодо бездіяльності відповідача по розробленню проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь зазначено, що на час укладення договору вказана норма закону не діяла, крім того, умовами договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, в умовах договору відсутнє зобов`язання орендаря розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачає заходи з охорони земель.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що має намір передати земельну ділянку в оренду іншій особі, а тому бажає розірвати договір оренди з підстав не виплати орендної плати та дотриманні сівозміни орендарем. Вказав, що згідно платіжної відомості за 2016 рік на його думку була виплачена орендна плата за 2015 рік, а по відомості від 2017 року - орендна плата за 2016 рік. В 2018 році отримав 4500 грн. кошти за 2017 рік, частково за 2018 та 2019 роки він не отримував. Вважає, що відповідач не дотримується сівозміни, тому якість ґрунту земельної ділянки погіршується.

Представник відповідача директор ПП "Світоч" Сорока С.В. в судовому засіданні заперечила проти заявленого позову та просила відмовити в його задоволенні, пояснила, що не має заборгованостей по виплаті орендної плати, оскільки вона в повному обсязі виплачена позивачу. За 2016, 2017 роки надала письмові відомості, в 2018 році виплачено 4500 грн., однак письмова відомість не складалися.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7593 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0193, розташованої на території Бобринецької міської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19.11.2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2015 року індексний номер 26302128.

12.01.2016 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Світоч" укладений договір оренди вказаної земельної ділянки на строк 10 років. Договір зареєстрований 15.02.2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, індексний номер 28248081, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Умовами договору (п.9,10,11) сторони погодили форму та розмір орендної плати, строки її виплати. Визначено грошова форма оплати, в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом виплати орендарем готівкових коштів орендодавцю за місцем розташування орендаря або шляхом перерахування коштів на рахунок у банківській установі, вказаний орендодавцем письмово. Виплата орендної плати орендодавцю, оформлюється у письмовому вигляді, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. За згодою сторін можливе використання інших форм та способів внесення орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації без внесення змін та доповнень до даного договору. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня. За згодою сторін можливі інші строки внесення орендної плати.

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.38 спірного договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Зазначена умова регламентується з нормами ч. 1, 2 ст.651 ЦК України , за яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди землі.

Підставою для розірвання договору оренди землі позивач зазначив несплату орендної плати з 2017 року.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розмір орендної плати, який підлягає сплаті відповідно до умов договору складає 5755 грн. 30 коп., що становить 5% від нормативної грошової оцінки землі ( згідно п. 5 договору грошова оцінка становить 115106 грн.).

Позивачем не наведено розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати, лише вказано на відсутність такої виплати за 2017 - 2019 роки.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації, а відтак зобов`язання за договором виникають після його державної реєстрації.

Таким чином, обов`язок орендаря сплатити орендну плату за договором оренди від 12.01.2016 року виник після реєстрації договору 15.02.2016 року.

Зважаючи на умови договору щодо строків виплати орендної плати - щорічно до 31 грудня, то орендна плата за 2016 рік мала бути виплачена до 31 грудня 2016 року, орендна плата за 2017 рік - до 31 грудня 2017 року, орендна плата за 2018 рік - до 31 грудня 2018 року, орендна плата за 2019 рік - до 31 грудня 2019 року. Інші умови та строки орендної плати сторонами не узгоджувалися.

Надана відповідачем копія платіжної відомості №15 на видачу заробітної плати за земельні паї 2016 рік, за якою ОСОБА_1 отримав 17.11.2016 року кошти в сумі 15000 грн. (а.с.30), а за платіжною відомістю № 14 отримав 15000 грн., про що не заперечив та підтвердив в судовому засіданні позивач.

В 2018 році позивачу виплачено 4500 грн. орендної плати, що позивачем також визнано.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач отримав кошти за оренду оплату в 2016 році - 15000 грн., в 2017 році - 15000 грн., в 2018 - 4500 грн.

З огляду на ці обставини, судом не встановлено систематичності порушення умов договору в частині дотримання строків виплати орендної плати, оскільки під систематичністю необхідно розуміти декілька фактів повної несплати орендної плати за договором, кожен з яких повинен бути істотним порушенням договору в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України, тобто таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що в даному випадку відсутнє, а тому за вказаних у позові підстав вимога про розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати задоволенню не підлягає.

Що стосується твердження позивача щодо невиконання відповідачем обов`язку, закріпленого у ч.4 ст.22 ЗК України, а саме, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель, суд зазначає наступне.

Відповідно до Земельного кодексу України в редакції від 06.09.2014 року дана норма поширювалась на період до 1 січня 2015 року лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

На підставі Закону України № 191-VIII від 12.02.2015 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) частину четверту ст. 22 ЗК України виключено.

Враховуючи викладене, доводи позивача про невиконання відповідачем обов`язку щодо розроблення та затвердження в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель не регулюються Земельним кодексом України, суд не відносить до підстав не виконання умов договору оренди землі.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі від 12 січня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Світоч відмовити.

Витрати, понесені позивачем під час розгляду справи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Приватне підприємство Світоч , місце знаходження Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Устинівське шосе, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31916724.

Повне судове рішення складено 28.01.2020 року.

Суддя О.В. Замша