Рішення

від 24.01.2020 по справі 221/7868/19

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

221/7868/19

2/221/285/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Писанець Н.В.

за участю

секретаря судового засідання Гурової Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства КБ Приватбанк , треті особи: Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26.10.2010 року між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у вигляді анкети-заяви. У жовтні 2019 року вона дізналася про існування відносно неї виконавчого напису нотаріуса. Так згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. з неї на користь АТ КБ Приватбанк стягнуто 74743,36 грн. заборгованості за кредитом, 3000,00 грн. оплата нотаріуса, всього 77743,36 грн. Вважає, що зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства, кредитну заборгованість вона не визнає. З огляду на це просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 30.10.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд такої проводити у порядку загального позовного провадження.

21.10.2019 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 30.10.2019 року вищевказану заяву задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 18.10.2018 року, реєстровий номер 9932 у виконавчому провадженні №55476256, що знаходиться у провадженні Волноваського РВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області до набрання рішення суду у справі №221/7868/19 законної сили.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подавав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив, відзив не надав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З позову вбачається, що позивач не визнає кредитну заборгованість, відповідач Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк не надав копій письмових доказів щодо існування договірних відносин та їх умов.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ Приватбанк , зокрема розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26.10.2010 року.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55476256 від 14.03.2018 р., відповідно до якої виконавчим написом, який вчинено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., з ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідача заборгованість у розмірі 77743,36 грн. та 3000,00 грн. витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису.

Згідно копії виконавчого напису від 18.10.2017 р., зазначено про стягнення з ОСОБА_1 боргу відповідно до умов Кредитного договору від 26.10.2010 року, укладеного між нею та ПАТ КБ Приватбанком .

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ Про нотаріат (далі - Закон Про нотаріат ) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом Про нотаріат та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст.87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно п.п. 2.1 п.2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Відповідно до ст.257 ЦК України,загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України Про нотаріат та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про нотаріат , яким не передбачено звернення боржника із заявою про застосування позовної давності.

Згідно п.16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право у позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України в спростування доводів позовної заяви про відсутність доказів безспірності суми заборгованості, вказаної у виконавчому написі № 9932 від 18 жовтня 2017 року.

Суд зазначає, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін.

З огляду на вищенаведене суд доходить до висновку про те, що вимога відповідача не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, суд вважає за необхідне судовий збір залишити за позивачем, оскільки ОСОБА_1 у позовній заяві не ставила питання про розподіл судових витрат.

На підставі ст.ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат , Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280-282, 289, 353, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 9932 від 18.10.2017 р., вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованість у розмірі 74743,36 грн. за кредитним договором б/н від 26.10.2010 року та витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3000,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Судовий збір залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9.

Третя особа: Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, адреса місце знаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, 43, код ЄДРПОУ 23356202.

Суддя Н.В. Писанець