Рішення

від 27.01.2020 по справі 400/3149/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2020 р. справа № 400/3149/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації, вул. Центральна, 55,Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401

про:визнання дій протиправними та стягнення безпідставно утриманих коштів в сумі 15596,27 грн., як матеріальну шкоду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо здійснення щомісячного відрахування у розмірі 20% від призначеної суми державної допомоги; стягнути з відповідача безпідставно утримані кошти в розмірі 15596,27 грн, як матеріальну шкоду заподіяну протиправними діями суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 2009 р. отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. З квітня 2018 р. розмір призначеної допомоги було зменшено внаслідок відрахування 20% на погашення переплати. Відповідач повідомив, що переплата виникла внаслідок приховання позивачем житлового будинку, який перебував у власності чоловіка позивача, під час отримання допомоги. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки в будинку ніколи не проживали, а про його існування дізналась лише з листа відповідача, житловий будинок був переданий її чоловіку його бабусею, однак в ньому проживають близькі родичі чоловіка, а він ніколи не претендував на цей будинок. Позивач наполягає на тому, що не приховувала і навмисно не подавала недостовірних даних про майновий стан, а тому повертати кошти не повинна.

Ухвалою від 30.10.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в деклараціях про доходи та майновий стан позивач вказувала про відсутність житлового будинку, чим навмисно подала недостовірні відомості, що вплинуло на встановлення права на призначення допомоги. У 2017 році державним соціальним інспектором отримано інформацію з Державного реєстру, що ОСОБА_2 (чоловік позивача) є власником житлового будинку, про який не було вказано позивачем в декларації. Викладене стало підставою для виникнення переплати державної допомоги за період з 01.02.2009 р. по 30.09.2017 р. у сумі 320405,26 грн. Позивач добровільно відмовилася повернути переплату, тому за рішенням управління від 02.05.2018 р. проводяться щомісячні відрахування в розмірі 20% з призначеної допомоги.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримала позов в частині вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають в утримані 20% від призначеної допомоги та уточнили вимоги, відповідно до цих уточнень позивач зменшила позовні вимоги, а саме просила не розглядати вимогу щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 15596,27 грн.

Ухвалою від 27.01.20 р. суд прийняв до розгляду заяву про зменшення суми позовних вимог та вирішив розглядати справу з урахуванням уточнень.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

Позивач з 2009 р. отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. При поданні документів на призначення допомоги нею заповнювалися декларації про доходи та майновий стан, в яких вказано про відсутність житлового будинку загальною площею 50,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 у її власності або членів сім`ї.

Державним соціальним інспектором після проведення перевірки майнового стану позивача та її сім`ї виявлено, що у власності чоловіка позивача знаходиться житловий будинок загальною площею 50,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 . Отримана інформація про зареєстрований за чоловіком позивача житловий будинок, вплинула на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, у зв`язку з чим за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2017 р. виникла переплата у сумі 320405,26 грн.

02.05.2018 р. відповідачем прийнято рішення про відрахування надміру виплачених коштів в розмірі 20 відсотків суми, що підлягає виплаті.

Позивач з таким рішенням відповідача не згодна, оскільки про житловий будинок дізналась з листів відповідача, а будинком ніколи не користувались і чоловік ніколи не претендував на цей будинок, в якому проживають його близькі родичі. Тобто, позивач без умислу не зазначила в декларації про майновий стан її сім`ї цей житловий будинок.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" визначаються Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. № 250 (далі - Порядок № 250).

Пунктом 10 Порядку № 250 передбачено, що соціальна допомога не призначається у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

Пунктом 28 Порядку № 250 встановлено, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення:

визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї;

повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;

у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Таким чином, обов`язковою умовою для повернення надміру виплачених коштів є умисні дії з подання недостовірних відомостей чи їх приховування.

Оскільки фактично житловий будинок не перебував у володінні позивача, позивач не знала про його існування та не вказувала в деклараціях про майновий стан.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідач має довести наявність у діях позивача умислу на подачу недостовірних відомостей чи їх приховування. Таких доказів відповідачем не надано. Не надав відповідач і будь-яких доказів на підтвердження фактичного користування сім`єю позивача житловим будинком, який перебував у власності чоловіка позивача.

Крім того, суд враховує приписи ст. 1215 Цивільного кодексу України, згідно з якою не підлягає поверненню безпідставно набуті суми допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Недобросовісність з боку позивача в отриманні державної допомоги за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2017 р. в сумі 320405,26 грн. відповідачем не доведена.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення відповідача від 02.05.2018 р. про зменшення позивачу соціальної виплати в розмірі 20% з розміру призначеної допомоги і для захисту прав позивача, суд вважає за доцільне скасувати дане рішення, оскільки задоволення позову шляхом визнання дій протиправними, як просить позивач, не відновить в повній мірі порушених прав позивача. Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 768,40 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат у справі не має.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 55,Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401 03194542) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 55, Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56401, ідентифікаційний код 03194542) від 02.05.2018 р. про відрахування надміру виплачених коштів, яким зменшено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_1 ) суму соціальної виплати в розмірі 20% з розміру призначеної допомоги.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 55,Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401 03194542) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич