Рішення

від 15.01.2020 по справі 520/8787/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

15 січня 2020 р. справа № 520/8787/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Чумак Р.В.,

представника відповідача - Косенко К.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря" у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.08.2019 №564-Пр; 2) визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.08.2019 № 38/1020-6802.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що не згоден з висновками перевірки, припис та постанова складені за результатами перевірки є протиправними та підлягають скасуванню. Роботи, які відбулись на АЗС позивача, не потребують жодних дозвільних документів, оскільки не є реконструкцією. Позивач вказує, що було змінено форму та кількість сходів до будівлі, у зв`язку з їх відновленням, що не є реконструкцією, так як в результаті цього не було здійснено перебудови сходів. Демонтування роздавальних колонок №1, №2, №3 та встановлення однієї роздавальної колонки на шість паливних пістолетів не потребує отримання дозволу для здійснення виконання будівельних робіт, оскільки є заміною технічного пристрою, паливо роздавальна колонка не є нерухомим майном, не пов`язана з земельною ділянкою фундаментом і являє собою модульну установку заводського виготовлення, яка може бути вільно переміщена за допомогою вантажно-транспортних засобів без втрати функціонального призначення. В результаті заміни трьох колонок на одну, не було змінено функціонального призначення АЗС, як до вказаних змін, так і після, АЗС здійснює заправку двома видами пального - бензином (92 та 95) та дизелем. Позивач зазначив, що заміна паливо-проводів та електричних мереж на АЗС ТОВ Заря не виконувались. Улаштування ТОВ Заря на будівлі АЗС блискавки захист відбулось без відповідного дозволу ДАБК, оскільки виконання таких робіт цього не потребує. При цьому, владним суб`єктом належності АЗС за адресою м. Харків, вул.. Студентська, буд. 14А до об`єктів із класом наслідків (відповідальності) СС3 у ході перевірки не доведено. Отже, такі роботи не можуть бути підставою для складення припису та постанови. Крім того, вказав, що акт перевірки, припис та постанова складені на іншу юридичну особу - ТОВ Зоря .

Відповідач, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що під час проведення перевірки АЗС, яка належить ТОВ Заря , встановлено, що відбулись будівельні роботи на об`єкті класу СС3, без дозвільних документів. Крім того, не були надані документи щодо введення об`єкта будівництва до експлуатації. Вказане є порушенням - п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . За результати перевірки було складено акт перевірки, складено припис про усунення порушень, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову про накладання штрафу у за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок з офіційного з`ясування обставин спору, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря" (код ЄДРПОУ 25459225) є власником АЗС за адресою за адресою: вул. Студентська, 14-А, м. Куп`янськ, Харківська область, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 22.07.2019 № 159-П вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті Будівництво автомобільної заправної станції (АЗС) за адресою: вул.. Студентська, 14А, м. Куп`янськ, Харківська область (Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАРЯ зареєстроване за адресою: м. Харків, вулиця Леся Сердюка, будинок 41-А, код ЄДРПОУ 25459225) . (а.с.116)

Цією ж датою було оформлено направлення на перевірку №564-н, згідно з яким строк перевірки складав 22.07.2019р.-01.08.2019р., з яким було ознайомлено директора ТОВ Заря 26.07.2019 року.

В подальшому Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, на підставі вказаного Наказу від 22.07.2019 № 159-П та направлення від 22.07.2019 № 564-Н, було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ Заря (код ЄДРПОУ 25459225) на об`єкті Реконструкція автомобільної заправної станції (АЗС) за адресою: вул. Студентська, 14-А, м. Куп`янськ, Харківська обл. , за результатами якого було складено акт від 01.08.2019 року № 564-А.

Згідно змісту вказано акту від 01.08.2019 року № 564-А, перевіряючими було встановлено, що ТОВ ЗАРЯ на об`єкті Реконструкція автомобільної заправної станції (АЗС) за адресою: вул. Студентська, 14-А, м. Куп`янськ, Харківська обл. було: змінено форму та кількість сходів до будівлі, демонтовані роздавальні колонки №№ 1, 2, 3 та влаштовано одну роздавальну колонку на шість паливних пістолетів. Також встановлено, що виконані роботи з заміни паливно-проводів від ємкостей до роздавальної колонки, виконані роботи з заміни електричних мереж, влаштована блискавка захист. Відомостей, щодо реконструкції та прийняття в експлуатацію АЗС відсутні. Документи, які надають право на початок виконання будівельних та введення об`єкта в експлуатацію за вищевказаною адресою представниками власника не представлено. Відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані щодо об`єкта будівництва відсутні. На теперішній час об`єкт експлуатується без прийняття до експлуатації. За зовнішніми ознаками об`єкт відноситься до класу наслідків СС3.

Судом під час розгляду справи в судовому засіданні з пояснень представника відповідача було встановлено, що підставою для прийняття спірного припису та постанови про накладання штрафу, є встановлення під час перевірки факту виконаних робіт з реконструкції АЗС за адресою: вул. Студенська, 14А, м. Куп`янськ, Харківська область, без відповідного документа, що надає право на виконання таких робіт та експлуатація об`єкта без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Зазначено, що дії з приводу зміни форми та кількості сходів до будівлі, влаштування "блискавка захист", не було покладено суб`єктом владних повноважень в якості підстави винесення оскаржуваного припису та постанови.

У зв`язку з виставленими вище обставинами, в акті перевірки зроблені висновки щодо порушення позивачем: - п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466;

- ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівельних робіт об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461.

Також, згідно п. 17 Порядку № 553, Департаментом було складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.08.2019 та видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.08.2019 № 564-Пр.

В подальшому, Департаментом було винесено постанову від 15.08.2019 № 38/1020-6801 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 - реконструкція об`єкту без відповідного документу, що дає право на виконання будівельних робіт, на об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальністю) належить до об`єктів із значними наслідками (СС3)) та визнано ТОВ ЗАРЯ винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 1.806.300 грн. (2007 грн. х 900)

Твердження позивача, що акт перевірки, припис та постанова складені на іншу юридичну особу - ТОВ Зоря , суд вважає юридично неспроможними, оскільки наказ на проведення перевірки та направлення складенні відносно ТОВ Заря (код ЄДРПОУ 25459225). Дійсно в акті перевірки, приписі та постанові вказано назву підприємства - ТОВ Зоря , однак з зазначенням коду юридичної особи - 25459225 ТОВ Заря . Отже, вказане зазначення назви юридичної особи позивача є опискою та не може спростовувати висновків проведеної перевірки.

Позивач не погоджуючись з висновками наведеними в акті перевірки щодо встановлених порушень, за наслідками якого були складено оскаржуваний припис та винесено постанову про накладення штрафу, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень органів архітектурно будівельного - контролю на перевірку дотримання особами вимог закону у сфері будівельної справи, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Продовжуючи розгляд справи по суті, суд вважає, що згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ № 224 від 06.04.1995, основними завданням Департаменту є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури на території Харківської області.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Так, за визначенням ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Наведене визначення за критерієм - предмет правового регулювання має пріоритет у застосування порівняно із визначенням державного нагляду (контролю), наведеного у ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

При цьому, у силу ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Водночас із цим, ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, ч.ч. 1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.ч. 13 і 14 ст.4, ч.ч.1-4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.ч.1-4, 6 ст.7, ст.ст.9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Обов`язковість проведення планового чи позапланового заходу нагляду (контролю) у присутності керівника суб`єкта господарювання (або особи, уповноваженої керівником) передбачена ч.11 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Відтак, із змісту ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не витікає існування у заявника суб`єктивного права (або матеріального інтересу) на обов`язкову участь у заході нагляду (контролю) у сфері будівельної справи.

Однак, відносини з приводу проведення органами архітектурно-будівельного контролю перевірок додатково деталізовані нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затверджений постановою КМУ від 23.05.2011р. №553; далі за текстом - Порядок №553), згідно з п.9 якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Таким чином, присутність представників суб`єктів містобудування під час проведення перевірки обумовлені дією спеціальної норми права - п.9 Порядку №553.

Це ж положення відтворено і у тексті п.13 Порядку №553, де указано, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Щодо тверджень позивач з приводу протиправності дій у зв`язку з проведенням перевірки за відсутності представника позивача, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що представника позивача було ознайомлено з направленням на проведення перевірки 26.07.2019р. З направлення на проведення перевірки та акту вбачається, що перевірка здійснювалась у період з 22.07.2019р. по 01.08.2019 року.

З акту, який було складено в останній день перевірки 01.08.2019 року, встановлено, що перевірку проведено за участю ОСОБА_1 (керівник ТОВ Заря ), при цьому зазначено, що від підпису та отримання акту перевірки, представник позивача відмовився. Доказів відсутності під час здійснення заходу контролю уповноваженого представника позивача, матеріали справи не містять.

Продовжуючи розглядати вказану справу, суд зазначає, що згідно п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 (надалі Порядок № 553 від 23.05.2011) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.(п.5 Порядку № 553 від 23.05.2011).

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно- будівельного контролю.

Згідно п. 1,3 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Абзацом абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» .

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Абзацом 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 4) експлуатація або використання б`єктів удівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо: об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 7 Законом України Про регулювання містобудівної діяльності N3038-VI (надалі за текстом - Закон N3038-VI) передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом: - контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; - надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Відповідно до статті 32 Закону N3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови). До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Частиною 5 вказаної статті 32 Закону N3038-VI передбачено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Крім того, згідно із п. 4.16 ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 встановлюється клас наслідків (відповідальності) не менше ніж: СС-3 для об`єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно з Законом України Про об`єкти підвищеної небезпеки .

Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00-6.21-02), (НПАОП 0.00-6.22-02) , для ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град. С у закритому тиглі або менша 66 град. С у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 28 град. С (згідно з ГОСТ 12.1.044-89). Бензин - рухлива, горюча здебільшого безбарвна рідина з характерним запахом; питома вага 0,700- 0,780 кг./л.; легко випаровується, утворює з повітрям у певних концентраціях вибухові суміші, Т° спалаху нижче 0°. Більшість бензинів замерзає нижче -60 °С. Має від 4 до 12 атомів вуглецю. Близько 90 % добувають з нафти.

Відтак, оскільки на АЗС позивача здійснюється продаж та зберігання бензину (палива), який належить до небезпечних речовин, а тому відповідно, ця АЗС є об`єктом підвищеної небезпеки, про що також вказано в акті перевірки.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" будівництво (реконструкція) об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб`єктами господарювання відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За правилами частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон №3038-VI) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Визначення поняття будівельних робіт наведене у постанові Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №466 будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Крім того, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на виконання вимог статті 31 Закону №3038-VI затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (наказ №45 від 16.05.2011р.)

Відповідно до пункту 1 цього Порядку реконструкція об`єктів будівництва також охоплюється поняттям будівництва.

Відповідно до ст. 4 Про регулювання містобудівної діяльності об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво під реконструкцією розуміється перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

В свою чергу, термін об`єкт будівництва визначено в ДБН А.2.2-3- 2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво . Так, об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Складові основних даних та техніко-економічних складових об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури міститься в ДБН А.2.2-3:2014 (Додаток Л)

Згідно цього Додатку, техніко-економічні показники - це інформація щодо характеристики об`єкта будівництва та/або реконструкції (назва об`єкта, вид будівництва, потужність, площа, будівельний об`єм, поверховість, кількість працюючих та інші).

Згідно з п. 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури - наземні, надземні або підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Згідно з п. 3.22 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво споруда - штучно створений об`ємний, площинний або лінійний об`єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей.

Відповідно до технічних паспортів, наданих до матеріалів справи ТОВ Заря , від 11.06.2015 та від 15.11.2018 колонки паливороздавальні та підземні резервуари для зберігання палива відносяться згідно вказаної технічної документації до споруд. (а.с.72)

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (в редакцій чинні на час виникнення спірних правовідносин), стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем було встановлено та підключено до резервуару одну паливно-роздавальну колонку, замість трьох колонок, для подальшої ефективної експлуатації.

Отже, суд приходить до висновку, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказані висновки також наведені в постанові Верховного суду від 21.08.2019 року по справі № 823/1850/16.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновків, що в разі здійснення реконструкції раніше введеної в експлуатацію АЗС (як об`єкта підвищеної небезпеки), необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на вище наведене, суд не приймає до уваги звіт, щодо обстеження встановленої паливно-роздавальної колонки wane dresser 587 3/6 для визначення належності технологічного устаткування до об`єкту будівництва з виконанням будівельних робіт, оскільки висновки, що зроблені у зазначеному звіті відносяться до правових питань.

Зазначений звіт не є висновком експерта, не є результатом експертизи, призначеної в межах судового розгляду, в зазначеному звіті не зазначено про освідченість експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновків, що зміна (розміщення) на діючу АЗС (як об`єкт підвищеної небезпеки) паливо роздавальної колонки на шість паливних пістолетів, замість трьох демонтованих роздавальних колонок, яка призначена для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення транспортних засобів пальним, призвело до зміни основних техніко-економічних показників, технічного переоснащення діючого підприємства, а тому відповідно до пункту 2 Порядку №466 відноситься до будівельних робіт та потребує дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Тому, суд приходить до висновків, що відповідачем правомірно складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі абзацу 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки під час судового розгляду справи підтверджено з`ясування відповідачем обставин в повному обсязі, діяння особи кваліфіковано правильно, усіх юридично значимих факторів врахував та оцінив, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності узгоджується з характером, змістом та наслідками діяння особи.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 27.01.2020 року.

Суддя О.В.Старосєльцева