Рішення

від 28.01.2020 по справі 560/3272/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3272/19

РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним ненадання їм дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності з метою подальшої передачі у власність, а також зобов`язання повторно розглянути їх заяву про надання таких дозволів.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що вони звернулись до відповідача зі спільною заявою про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності з метою подальшої передачі у власність, додавши до неї всі передбачені документи, а також нотаріально посвідчену заяву орендаря земельної ділянки ТОВ Укрзернопром-Деражня про надання згоди позивачам на виготовлення документації із землеустрою.

Відповідачем на це звернення надані окремі відповіді позивачам у вигляді листів від 19.09.2019 року, де позивачам повідомлено про відмову у задоволенні їх звернень, оскільки зазначені ними земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ Укрзернопром-Деражня .

Позивачі не погоджуються з підставами для відмови, оскільки вважають, що вони не відповідають статті 118 Земельного кодексу України. Крім того покликаються на те, що відмови вчинені не у формі розпорядчих актів (наказів), а інформаційними листами, що не відповідає вимогам закону, а відповідачем не взято до уваги нотаріально посвідчену згоду ТОВ Укрзернопром-Деражня на виготовлення позивачами документації із землеустрою.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на адміністративний позов Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області позов не визнає, посилається на те, що бажані позивачами земельні ділянки утворюють єдину на даний час сформовану земельну ділянку площею 11 га. з кадастровим номером №6821587800:04:038:0002, яка офіційно перебуває в користуванні ТОВ Укрзернопром-Деражня на підставі чинного договору оренди, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено відповідні записи.

Покликається на ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, яка передбачає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Зазначає, що оскільки на цей час орендар земельної ділянки з кадастровим номером №6821587800:04:038:0002 не звертався до орендодавця про розірвання договору оренди землі, підстави надавати позивачам дозволи на виготовлення проектів землеустрою відсутні. Відповідач вважає, що підстава, на яку посилається Управління у наданих позивачам відмовах, є за своїм змістом відмовою з мотивів невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів ( ч. 7 ст. 118 ЗК) Крім того, вважає, що відповідач надав позивачам мотивовану відмову у належній формі, оскільки закон не зобов`язує його у таких випадках приймати акти розпорядчого характеру. Просить у позові відмовити.

Від позивачів надійшли відповідь на відзив та додаткові пояснення, у яких вони зазначили, що відповідач, надаючи відповіді на їх звернення, не дотримався вимог Земельного кодексу України, не навів визначених законом підстав для відмови у наданні дозволів, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Також зазначають, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою є лише початковою стадією процедури набуття земельної ділянки у власність, відтак не гарантує прийняття позитивного рішення у подальшому, а тому вже на початковій стадії процедури відповідач створює обмеження у реалізації права громадян.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 09 вересня 2019 року звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання їм дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення з для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки площею 11.0000 га. (кадастровий номер 6821587800:04:038:0002), що розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що відповідачем не заперечується.

До заяви позивачі додали документи, визначені ст. 118 Земельного кодексу України, та нотаріально посвідчену заяву орендаря зазначеної земельної ділянки - ТОВ Укрзернопром-Деражня (ННН №364196) про надання згоди позивачам на виготовлення ними документації із землеустрою.

Листами від 19.09.2019 року за №Б-10189/0-4464/0/95-19, №Б-10189/0-4465/0/95-19, №Б-10189/0-4462/0/95-19, №Б-10189/0-4463/0/95-19, №Б-10189/0-4466/0/95-19 та №Б-10189/0-4467/0/95-19 відповідач повідомив, що між Деражнянською районною державною адміністрацією та ТОВ Укрзернопром-Деражня укладений договір №3 від 15.01.2009 року про оренду вказаної земельної ділянки загальною площею 11,0000 га кадастровий номер 6821587800:04:038:0002, з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", розташованої за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Зазначений договір зареєстрований, право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №19909105 від 10.04.2017 р., дію поновлено з 20.02.2019 строком на 7 років. У наданих листах-відмовах Управління покликається на те, що користувачем (орендарем) земельної ділянки дію зазначеного договору оренди не припинено, а тому підстав для задоволення звернень заявників немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Такий порядок визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення , зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний уповноважений орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається зі змісту листів, якими позивачам відмовлено у задоволенні їх звернення, підставою для відмови вказано саме перебування земельної ділянки у оренді третьої особи.

У відзиві ж відповідач покликається на те, що дана обставина фактично є підставою для відмови, яка ґрунтується на ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме з мотивів невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів. У даному випадку відповідач виходить з того, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом ( ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України)

У той же час, як вбачається зі змісту ч. 8, 9 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є лише початковим етапом реалізації відповідного права особою, що не гарантує подальшого позитивного рішення про надання земельної ділянки у власність. Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року по справі №545/808/17, від 08 травня 2018 року по справі №815/3799/17, від 11 квітня 2018 року по справі №806/2208/17, від 19.02.2019 року по справі №815/905/17.

До того ж, перебування земельної ділянки в оренді третьої особи не означає те, що її місце розташування не відповідає вимогам нормативно-правових актів, відтак поширення цієї підстави для відмови на дійсну ситуацію, яка має місце у справі, є необґрунтованим.

Як вбачається з нотаріально посвідченої заяви орендаря земельної ділянки - ТОВ Укрзернопром-Деражня , копія якої є у справі, орендар надає свою згоду позивачам на виготовлення документації із землеустрою, маючи намір ініціювати питання подальшого розірвання договору оренди земельної ділянки. Норми Земельного кодексу України не забороняють орендарю вирішити питання розірвання договору оренди у будь-який час, у тому числі і після надання відповідних дозволів.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17, відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України, суперечить вимогам закону.

Оцінюючи форму прийнятого рішення, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. п. 8,10 Положення №333 про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, а начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Отже, рішення за результатами розгляду заяв, поданих в порядку ст. 118 ЗК України, як про задоволення заяв, так і про відмову у їх задоволенні, повинні викладатись у формі розпорядчих індивідуальних правових актів, а не листами. У той же час, за результатами розгляду заяви позивачів Головним управлінням всупереч наведеним нормам направлено листи, однак не прийняті будь-які мотивовані рішення. Таким чином, відповідач повинен був вирішити заяву позивачів шляхом прийняття відповідних розпорядчих актів, які б містили, у разі наявності, посилання на одну з конкретних підстав для відмови, передбачених положеннями Земельного кодексу України, чого відповідачем зроблено не було.

Зі змісту відповідей ГУ Держгеокадастру судом не встановлено те, що заявниками не було додано будь-який з документів, подання яких є обов`язковим відповідно до вимог закону, або що подані ними документи не відповідали вимогам закону.

Зважаючи на викладене, відповідач розглянув звернення позивачів не у спосіб та не у формі, передбачених вимогами закону.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірності відмови, вчиненої у формі листів, а не розпорядчих актів, а тому слід зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення позивачів в порядку та у спосіб, передбачені законом.

Судовий збір підлягає стягненню на користь позивачів відповідно до наданих квитанцій, які містяться у справі.

Що стосується клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що з метою надання позивачам професійної правничої допомоги між ними та адвокатом Князюком Д.К. були укладені окремі договори про надання правової допомоги без номерів від 26.09.2019 року.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу суду надані копії зазначених договорів, акти приймання - передачі наданих послуг, датовані 01.11.2019 року, а також квитанції до прибуткового касового ордера за № 20-25.

Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачами у зв`язку з наданням їм правничої допомоги, не є підтвердженим належними доказами.

По-перше, судом встановлені суттєві недоліки оформлення у квитанціях до прибуткового касового ордера за № 20-25 (а.с. 54,55) Зокрема, у квитанціях № 24 та 25 не зазначаються відомості про найменування особи, якою складаються ці документи. Тому взагалі неможливо розуміти, кому начебто були сплачені кошти.

Крім того, в усіх квитанціях міститься лише підпис особи, посадове становище якої зазначене як головний бухгалтер. У той же час, не зазначається прізвище та ініціали цієї особи, яка прийняла кошти від позивачів. З огляду на це, зазначені квитанції складені формально і не дають можливості підтвердити, що позивачі дійсно понесли витрати 1500 грн. кожен за надання їм правничої допомоги саме адвокатом Князюком Д.К.

Будь - які інші належні документи, з яких вбачається дійсний рух коштів від позивачів - адвокату за надані ним послуги, суду не надані.

По-друге, до справи не надані будь-які документи, які дозволяють встановити особу адвоката, насамперед копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з реєстру адвокатів тощо.

По-третє, усі шість актів приймання - передачі наданих послуг, датовані 01.11.2019 року, мають один і той самий номер, а перелік послуг і інша інформація, зазначені у них, є повністю ідентичними. Зважаючи на те, що позивачі подали до суду один позов, позовні вимоги ґрунтуються на тих самих обставинах та документах, випливають з тих самих відносин, була складена одна спільна відповідь на відзив, суд оцінює критично посилання у актах на обсяг робіт, виконаних стосовно кожного з позивачів окремо. На думку суду, надані акти не підтверджують виконання робіт (надання послуг), вартість яких в сукупності можна б було оцінити у 9000 грн. (1500 грн. x 6 )

По-четверте, у самих договорах про надання правничої допомоги не зазначається розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду у справі № 826/856/18 від 22.12.2018 року зазначається, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правову допомогу адвоката, оскільки розмір таких витрат не є підтвердженим належними доказами.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати необґрунтованими відмови Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, вчинені за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання їм дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

у формі листів-відповідей від 19.09.2019 року за №Б-10189/0-4464/0/95-19, №Б-10189/0-4465/0/95-19, №Б-10189/0-4462/0/95-19, №Б-10189/0-4463/0/95-19, №Б-10189/0-4466/0/95-19 та №Б-10189/0-4467/0/95-19.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання їм дозволів на розробку проектів землеустрою для відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення із земельної ділянки кадастровий номер 6821587800:04:038:0002, що розташована за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства,

та прийняти рішення у формі та у спосіб, передбачені вимогами законодавства України з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_6 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 січня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя І.С. Козачок