Рішення

від 28.01.2020 по справі 824/1133/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1133/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСЕРВІСГРУП" до Одеської митниці Держмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМСЕРВІСГРУП" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог в частині стягнення судових витрат, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби від 29 липня 2019 року № UA500010/2019/000102/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00330;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29 липня 2019 року посадовими особами відповідача прийнято рішення №UA500010/2019/000102/2 про коригування митної вартості товарів, яке вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Посилаючись на вимоги норм Митного кодексу України звертав увагу суду на те, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та для прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем та фактів, які вплинули на таке коригування.

На думку позивача, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Крім того, відповідачем не вказано у рішенні з яких причин він вважає, що позивачем заявлено неповні та / або недостовірні відомості про митну вартість товару або неправильно визначено митну вартість товару.

На думку позивача, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, їх впливу на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Наголошував на тому, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Зазначив, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № 500010/2019/019866 від 25.07.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, під час здійснення посадовими особами відповідача правильності визначення митної вартості товарів, та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500010/2019/019866 від 25.07.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.06.2019 року 422720190000384746 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та зазначений інший номер коносаменту, а також зазначено інший код товару, що унеможливлює ідентифікацію даних документів з партією товарів, що оцінюється. Крім того, вказана в копії митної декларації країни відправлення вага товару не відповідає даним, зазначеним в документах, наданих до митного оформлення.

Отже, позивачем не було надано до митниці в повному обсязі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а виявлені розбіжності щодо митної вартості товарів спростовані не були.

Наголошував на тому, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, по товару №1 є більшим та складає - 2,08 долара США за кг нетто (МД № UA100110/2019/176270 від 25.06.2019), ніж заявлено декларантом - 1,55 долара США за кг нетто.

На думку відповідача - оскільки в документах, які надані позивачем разом з митною декларацією (МД) № UА500010/2019/01986б від 25.07.2019 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також позивачем не було надано до митниці і додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, тому зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України слугували підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органом доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Окрім іншого, відповідач звертав увагу суду на те, що у рішенні про коригування митної вартості № UA 500010/2019/000122/2 від 29.07.2019 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Також, у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій - митна декларація №UА100110/2019/176270 від 25.06.2019 року.

3. Позивач подав до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого навів переважно аналогічні аргументи та доводи, які викладені в позовній заяві.

4. Також, до матеріалів справи долучено заперечення на відповідь на відзив на адміністративний позов та додаткові пояснення, в яких наведені переважно аналогічні аргументи - наведеним вище.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 01.10.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

2. 18.12.2019 року ухвалою суду допущено заміну відповідача у справі з Одеської митниці ДФС на її правонаступника Одеську митницю Держмитслужби, а також відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

3. Того ж числа (18.12.2019 року) ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі про визнання протиправним та скасування рішення, призначено справу до судового розгляду.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. 10.01.2020 року представник позивача подав до заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

2. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

3. Враховуючи приписи статей 194, 205 КАС України, та подання представником позивача заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження без його участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

ІV. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімсервісгруп" зареєстровано юридичною особою (код ЄДРПОУ: 38596065), основний вид діяльності (20.59) виробництво іншої хімічної продукції. (а.с.15-20)

2. 23 травня 2019 року між ТОВ «Хімсервісгруп» , м. Чернівці, Україна (покупець) та Shanghai Fuji а Fine Chemical Co, Ltd, м. Шанхай, Китай (поставщик) укладено договір поставки №2305/19-1. (а.с.21-29)

3. За умовами даного договору Поставщик зобов`язався поставити, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити хімічну продукцію в обсягах, вказаних у Специфікаціях до даного договору, які є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору, Поставщик проводить митну очистку товару в Україні та надає Покупцю документи, необхідні для митної очистки в країні призначення. Згідно з п. 6.4 всі платежі здійснюються в доларах США на умовах 100% попередньої оплати.

4. Відповідно до Специфікації № 1 до Договору поставки №2305/19-1 від 23.05.2019року, Поставщик зобов`язався поставити на умовах поставки CIF Одеса, Україна, товар - Puranol g330 в кількості 20 тон по ціні 1,550 доларів США за одну тону, чи 1,55 дол.США/кг. нетто, загальною вартістю 31 000 доларів США. (а.с.34).

5. Поставщиком виставлено рахунок на оплату товару № 20190501210 від 30.05.2019 року на суму 31 000 (тридцять одна тисяча) доларів США. (а.с.37)

6. Згідно платіжного доручення № 8 від 31.05.2019року, позивачем здійснено оплату вказаного вище рахунку, в сумі 31000,00 доларів США. ( а.с. 43)

7. Судом також досліджені подана позивачем до Одеської митниці ДФС вантажно- митна декларація від 25.07.2019 року № UA500010/2019/019866, коносамент, договір про надання послуг митного брокера з ТОВ «Сігейт» та митну декларацію країни відправлення. (а.с.30, 40, 49-50, 54-55)

8. 25.07.2019 року відділом митного оформлення №1 митного поста «Одеса-центральний» направлено повідомлення митниці декларанту, в якому зазначено, що за результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів митницею виявлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, крім того містять розбіжності між митною декларацією країни відправлення від 08.06.2019р. № 422720190000384746 та документами, поданими до митного оформлення. Також, вказано на відсутність документів, що підтверджують здійснення оплати товару та документів, що підтверджують вартість фрахту, що унеможливлює визначення складових митної вартості. Відповідачем зобов`язано позивача у 10-денний строк надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації, прейскуранти (прайс-листи), каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. (а.с.13-14)

9. Зі змісту листа позивача від 29.07.2019 року скерованого до відповідача встановлено, що останнім (мовою оригіналу) : "дослані додаткові документи до митної декларації № UA500010/2019/019866 від 25.07.2019 року у повному обсязі, більше додати нічого". (а.с.115)

10. Одеської митницею ДФС 29.07.2019 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000102/2, відповідно до якого визначено митну вартість товару резервним методом та встановлено її в розмірі 2,08 дол. США/кг нетто, замість заявлених позивачем в митній декларації за ціною договору 1,55 дол. США/кг. нетто. (а.с.9-10)

11. Також, оформлено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів, в якій пропонується подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000102/2 від 29.07.2019р. (а.с.11-12)

12. Позивачем сплачено митні платежі за заявленою вартістю та 30.07.2019р. подано нову митну декларацію № UA500010/2019/020377. (а.с.32)

Як свідчить лівий підрозділ графи « 43» митної декларації від 30 липня 2019 року №UA50001/2019/020377, в ній проставлено « 1» , тобто перший метод визначення митної вартості що використовувався позивачем, а в правому підрозділі графи « 43» вказаної декларації зазначено « 6» , тобто шостий метод, що використовувався митним органом відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 29 липня 2019 року №UA500010/2019/000102/2.

13. Відповідно до листа Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза " № 2569 від 24.10.2019 року вбачається, що згідно з проформою інвойсом № 20190501210 від 30.05.2019 року та додатком (Специфікацією) №1 до контракту № 2305/19-1 від 23.05.2019 року, предметом імпорту є поліефір поліол Puranol G330 за ціною 1550,00 дол. США/т., на умовах постави CIF - Одеса, Україна.

Відповідно до аналізу даних спеціалізованих торговельних майданчиків, цінової інформації виробників та постачальників відповідної та подібної продукції вбачається, що рівень ціни на поліефір поліол Puranol G330 1550,00 дол. США/т., на умовах постави CIF - Одеса, Україна, що імпортується згідно з Проформою Інвойсом № 20190501210 від 30.05.2019 року та додатком (Специфікацією) №1 до контракту № 2305/19-1 від 23.05.2019 року відповідає поточній кон`юктурі ринку. Рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнкурної ситуації на ринку, тощо. (а.с.73)

14. Судом також досліджений лист ТОВ "Хімсервісгруп" від 25.10.2019 року № 90, спрямований до Китайського постачальника, з метою надати пояснення з приводу розбіжностей в товарній декларації КНР та причини їх виникнення. (а.с. 143)

15. Відповідно до листа Китайського постачальника від 08.11.2019 року надано відповідь на лист № 90 від 25.10.2019 року про те, що в митній експортній декларації КНП від 08.06.2019 року замість номера коносамента MEDUQA070885 від 12.06.2019 року зазначений номер попереднього замовлення (177TFSFQ0403VZ), а замість номера договору поставки зазначений номер рахунку - проформи. Крім того, в зв`язку з розбіжностями в класифікації та конкретизації гармонізованої номеклатури вантажів і кодування товарів всесвітньої митної організації, виникли розбіжності в коді товарів. Відтак вірним є код 3907202010. (а.с.147)

V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 Митного Кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно приписів статті 257 Митного Кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 Митного Кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1,2 статті 51 Митного Кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 Митного Кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного Кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного Кодексу України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного Кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. З аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти до висновку, що у частині 2 статті 53 Митного Кодексу України визначений перелік документів, які можуть бути подані для підтвердження вартості товару. При цьому, такий перелік (обсяг) документів визначається залежно від умов придбання того чи іншого товару у кожному окремому випадку.

Частина 5 статті 53 МК України імперативно визначає заборону посадовій особі вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частин 9, 10 статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

4. Оцінюючи аргументи учасників справи та досліджені письмові докази суд, виходить з наступного.

Як зазначалось вище, частиною 2 статті 53 МК України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В ході розгляду справи судом достовірно встановлено те, що позивачем через митного брокера для здійснення митного оформлення товару до декларації від 25.07.2019 року додані наступні документи, зокрема: сертифікат якості від 07.06.2019р.; пакувальний лист від 07.06.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) від 07.06.2019року; коносамент (bill of lading) від 11.06.2019року; навантажувальний документ від 22.07.2019 року; сертифікат про походження товару від 12.06.2019 року; страховий поліс від 06.06.2019 року; договір поставки №2305/19-1 від 23.05.2019 року; специфікація № 1 до договору поставки від 23.05.2019 року; договір про надання митно-брокерських послуг від 28.05.2019 року; копія митної декларації країни відправлення № 422720190000384746 від 08.06.2019року.

Вказані обставини свідчать про те, що позивачем до декларації були додані документи, що підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України, а саме - страховий поліс та коносамент, що передбачено частиною 2 статті 53 Митного Кодексу України.

Відповідно до статті 133 Кодексу торговельного мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Як встановлено судом, відповідно до коносаменту № MEDUQA070885 від 12.06.2019 року товар завантажено, пораховано та опломбовано відправником вантажу (фрахтувальником) - Шанхай Фуджіа ОСОБА_1 Ko, ЛТД. Вивантаження товару також здійснюється за його рахунок.

Згідно з страховим полісом від 06.06.2019 року, доданим до декларації, Страхувальником товару виступає Шанхай Фуджіа Файн Кемікал Ко, ЛТД.

Крім того, у відповідь на повідомлення відповідача від 25.07.2019року представником позивача надано додаткові документи, зокрема копію платіжного доручення від 31.05.2019 року про повну оплату товару в сумі 31000 доларів США, згідно договору поставки № 2305/19-1 від 23.05.2019 року та рахунок-проформу № 20190501210 від 30.05.2019року, і переклад митної експортної товарної декларації КНР від 08.06.2019року.

Як зазначалось вище, відповідно до умов договору поставки від 23.05.2019року товар поставляється на умовах 100% попередньої оплати. При цьому, в договорі вказується, що поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса, Україна.

Слід зазначити, що умови CIF (Cost, Insurance and Freight (,.. named port of destination) з англійської мови перекладаються як вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Згідно якими Продавець зобов`язаний виконати експортне митне оформлення, застрахувати товар, завантажити на борт судна та доставити в порт вивантаження.

Наведені вище обставини свідчать про те, що вартість страхування та перевезення (фрахту) товару повністю входить до вартості товару, яку було сплачено позивачем в повному обсязі 31.05.2019 року.

З огляду на наведене вище, враховуючи фактичні обставини справи, суд відхиляє твердження відповідача про те, що уповноваженою особою декларантом не подано до митного оформлення документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ним митного кордону України, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості, як безпідставні та не доведені належними і допустимими доказами в ході розгляду справи.

5. Окрім іншого, є безпідставним доводи відповідача про відсутність документів, що підтверджують 100% попередню оплату товару, оскільки копію платіжного доручення про оплату в іноземній валюті від 31.05.2019 року, позивачем надано у відповідь на повідомлення відповідача від 25.07.2019року.

6. З приводу розбіжностей, зазначених у митній експортній товарній декларації Китайської Народної Республіки від 08.06.2019 року суд зазначає, що згідно листа Китайського постачальника від 08.11.2019 року встановлено, зокрема те, що в зазначеній декларації КНП замість номера коносамента MEDUQA070885 від 12.06.2019 року зазначений номер попереднього замовлення (177TFSFQ0403VZ), а замість номера договору поставки зазначений номер рахунку - проформи. Крім того, в зв`язку з розбіжностями в класифікації та конкретизації гармонізованої номеклатури вантажів і кодування товарів всесвітньої митної організації, виникли розбіжності в коді товарів.

Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують аргументи відповідача про те, що в поданій до митного оформлення декларації містилась (окрім іншого) інформація, яка в повній мірі не відповідала реальним відомостям номера коносамента і номера договору поставки. Однак, у своїй сукупності подані до митного оформлення документи давали змогу ідентифікувати імпортований товар за кодом 3907202010.

При цьому суд звертає увагу на те, що рахунок-проформа разом із договором слугували підставою для перерахування коштів. У міжнародній практиці рахунок-проформа є товаросупровідним документом. Рахунок-проформа підтверджує замовлення, являє собою комерційний документ, який містить відомості про кількість, ціну та вартість товару, але не є розрахунковий документ бо не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми. Тому суд погоджується з аргументами позивача про те, що виконуючи всі інші функції рахунку, він не виконує головної - не виступає платіжним документом. Рахунок - проформа може бути виписаний на відвантажений, але ще не проданий товар і навпаки. Рахунок-проформа може підтверджувати замовлення, й обидві сторони документують умови майбутньої угоди або ціну чи кількість продукту та погоджуються з ними. Така домовленість вважається обов`язковою для виконання сторонами, хоча ціна або кількість товару, можуть відрізнятись у початковому та остаточному варіантах угоди.

Разом з тим, судом встановлено, що договір про поставку укладений сторонами 23.05.2019 року з умовою повної попередньої оплати. На підтвердження замовлення та готовності відвантажити замовлений товар, китайською стороною виставлено рахунок - проформу № 20190501210 від 30.05.2019р. Після того, як позивач повністю оплатив товар, на підставі договору та рахунку-проформи, (згідно платіжного доручення) Шанхай Фуджіа Файн Кемікал Ко, ЛТД виставлено остаточний рахунок-фактуру (commercial invoice) № 80045208 від 07.06.2019р., який був доданий позивачем до декларації від 25.07.2019року, як остаточний товаросупровідний документ, що підтверджує кількість та ціну поставленого товару. При цьому, суд звертає увагу, що у всіх трьох документах (договорі, рахунку-проформі, рахунку-фактурі) зазначено одні й ті самі дані (реквізити) щодо вартості, кількості та назви товару, що поставляється.

Відтак, суд вважає твердження відповідача про те, що в митній декларації країни відправлення від 08.06.2019 року відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу безпідставними, оскільки в декларації містяться відомості щодо рахунку-проформи (proforma invoice) №20190501210 від 30.05.2019р., що не суперечить наведеним вище нормам.

7. Що стосується тверджень відповідача про те, що вказана в копії митної декларації країни відправлення вага товару не відповідає даним, зазначеним в документах, наданих до митного оформлення, суд вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

Так, в митній декларації країни відправлення, і у всіх інших документах, що надавались для митного оформлення товару зазначено, що вага-брутто товару становить 21120 кг, а вага - нетто товару становить 20000 кг. Відтак, зазначення невідповідності ваги товару, як на підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості, є необґрунтованим.

8. Щодо відсутності підпису посадових осіб китайської сторони на пакувальному листі та комерційному інвойсі, суд зазначає, що дані документи виконані на бланках китайського суб`єкта господарювання, і по своїй суті оформлення таким чином документів, не може ставити у залежність іншу сторону правочину, якщо нею вчинено всі обов`язкові вимоги в частині митного оформлення товару, який згідно поданих документів можливо ідентифікувати (кількість, вартість, тощо).

На переконання суду, наведені вище обставини у своїй сукупності не свідчать про наявність розбіжностей в поданих документах, та не впливають на числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена за цей товар, згідно платіжного доручення.

9. Заперечуючи проти позову, відповідач наголошував на тому, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, по товару №1 є більшим та складає - 2,08 долара США за кг нетто (МД № UA100110/2019/176270 від 25.06.2019), ніж заявлено декларантом - 1,55 долара США за кг нетто. При цьому, останнім застосовано 6 метод резервний визначення митної вартості товару, та винесено спірне рішення про коригування митної вартості товару.

Надаючи оцінку вказаним аргументам відповідача суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною до 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Водночас слід зазначити, що Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд в подібних правовідносинах у в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а висловив таку правову позицію: "…у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом".

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №815/6242/17 з подібними правовідносинами.

Судом встановлено, що декларант надавав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Відтак, ці документи підтверджують заявлену митну вартість в розмірі 1,55 долара США за кг нетто. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані декларантом документи не містили.

10. Оцінюючи зміст рішення про коригування митної вартості товарів суд також зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів , відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач використав виключно інформацію, отриману з ЄАІС. При цьому, представником відповідача не надано достатніх аргументів того, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які вказані у спірному рішенні, які складові вплинули на формування такої вартості, а також не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що свідчить про порушення вимог статті 55 МК України.

Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

11. Щодо посилання відповідача на застосування при прийнятті спірного рішення Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, суд зазначає, що даний наказ є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

12. Системний аналіз наведеного вище в призмі норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, дає підстави суду дійти висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, його форма та зміст не відповідають встановленим законодавством вимогам. Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані щодо вартості товару, які піддавалися обчисленню і підтверджували всі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом, а саме за ціною договору, яка зазначена в рахунку-фактурі та сплачена згідно платіжного доручення є необґрунтованими, не підтвердженими належними і допустимими доказами.

13. Надаючи правову оцінку картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500010/2019/00330 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 9, 10 статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом; відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною12 статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення мотивована прийняттям митним органом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, протиправність якого знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. За таких обставин картка відмови визнається судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

14. Згідно зі статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

2. Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5978,00 грн, як за дві позовні вимоги: майнового характеру - 4057,00 грн (1,5% х 270472,78 (заявлена ціна позову), та немайнового характеру - 1921,00 грн (платіжні доручення № 1140 від 09.09.2019 року та № 1170 від 27.09.2019 року). Разом з тим, по своїй суті заявлені дві позовні вимоги позивача випливають одна з іншої, і стосуються одних і тих же правовідносин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає Закону України «Про судовий збір» , а тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

3. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 4057,00 грн слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСЕРВІСГРУП" до Одеської митниці Держмитслужби - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби від 29 липня 2019 року № UA500010/2019/000102/2 про коригування митної вартості товарів.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00330;

4. Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСЕРВІСГРУП" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби судові витрати - судовий збір в сумі 4057,00 грн.

5. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМСЕРВІСГРУП"(код ЄДРПОУ: 38596065) з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМСЕРВІСГРУП" ( вул. Хотинська, 4-м, м.Чернівці, 58007, код ЄДРПОУ: 38596065)

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ: 43333459).

Суддя О.В. Боднарюк