Ухвала

від 28.01.2020 по справі 640/393/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/782

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

28 січня 2020 року м. Київ№ 640/393/20 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

товариства з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ (надалі - позивач), адреса: 04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнко, будинок 83а до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у .м Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №1300971/38913578 від 07 жовтня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02 жовтня 2019 року, складеною товариством з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ (код ЄДРПОУ 38913578);

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у .м Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №1300972/38913578 від 07 жовтня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 10 вересня 2019 року, складеною товариством з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ (код ЄДРПОУ 38913578);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю Техносервіс-СВ (код ЄДРПОУ 38913578) податкову накладну №2 від 02 жовтня 2019 року на суму 1740000,00 грн (у тому числі податок на додану вартість 290000,00 грн), продавець - державне підприємство Київський бронетанковий завод (код ЄДРПОУ 14302667);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю Техносервіс-СВ (код ЄДРПОУ 38913578) податкову накладну №3 від 10 вересня 2019 року на суму 682989,26 грн (у тому числі податок на додану вартість 113831,54 грн), продавець - державне підприємство Львівський бронетанковий завод (код ЄДРПОУ 07985602).

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваних рішень.

У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, позивач, при цьому, взагалі не посилається на будь-які обставини, які б дозволили суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Більш того, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід дерржави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді.

Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

За таких підстав, на стадії вирішення питання про відкриття провадження, а також враховуючи, що позивачем взагалі не наведено доводів, з яких вбачалась би необхідність проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.

Відтак, враховуючи, що дана справа не підпадає під обмеження, встановлені чинним КАС України, а також незначну складність справи, судом вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

2. Відмовити у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

3. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

4. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

5. Повідомити відповідачів про можливість подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів, з дати отримання цієї ухвали.

6. Встановити позивачу триденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзиви у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачам триденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.

8. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду подати на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, місто Київ, вулиця Петра Болбочана, будинок 8, корпус 1) належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень від 07 жовтня 2019 року №1300971/38913578 та №1300972/38913578, а також належним чином засвідчені документи, що стали підставою для віднесення товариства з обмеженою відповідальністю Технотранс-СВ до переліку ризикових платників податків.

9. Повідомити суб`єктів владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єктам владних повноважень як сторонам, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

10. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції виключно в частині дотримання підсудності, за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Н.В. Клочкова