Ухвала

від 28.01.2020 по справі 160/5771/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5771/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Іванов С.М. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в адміністративній справі №160/5771/19 за позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство" ЦЕНТРОСТАЛЬ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство" ЦЕНТРОСТАЛЬ" було задоволено.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду, звернулось до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст. 295 КАС України.

За загальними правилами у відповідності до приписів ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 10.10.2019 року. Повний текст рішення було складено 21.10.2019 року.

Таким чином, тридцятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції сплинув 20.11.2019 року.

Відповідно до копії конверту, яким апеляційна скарга була надіслана до суду першої інстанцїі, остання була подана до відділу поштового зв`язку 30.12.2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Також, Головним управління ДФС у Дніпропетровській області було заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яка обгрунтована посиланням на те, що первісна апеляційна скарга була повернута з підстав несплати судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів, необхідних для сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і органи податкової служби, зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

При цьому, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необгрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Також, п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , становить 1921.00 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням того, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 19210.00 грн., з огляду на майнові вимоги позивача, то розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 28815.00 грн. (19210.00*150%).

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до апеляційної скарги було долучено платіжне доручення від 27.12.2019 року № 708 про сплату судового збору у розмірі 28815.00 грн.

Між тим, зі змісту наведеного платіжного доручення вбачається, що сума судового збору у розмірі 28815.00 грн. була сплачена ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), а у розділі "призначення платежу" зазначено "суд. збір. за апеля. скарг. ГУ ДПС у Дніпр. обл. на ріш. Дніпр. окр. адм. суду від 04.10.19 спр. 160/5771/19".

Необхідно зазначити, що заявником апеляційної скарги по данній справі виступає саме Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, а не Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області, які є різними органами державної влади, з урахуванням того, що останні мають різні коди ЄДРПОУ, а саме 39394856 (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області) та 43145015 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області), що свідчить про відсутність правових підстав для врахування наведеного платіжного доручення при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою саме Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

При цьому, будь-яких клопотань про процесуальне правонаступництво у відповідності до ст. 52 КАС України, відповідачем не подавалось.

Отже, відповідач під час звернення до суду апеляційної інстанції повинен був сплатити судовий збір у розмірі 28815.00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року в адміністративній справі № 160/5771/19, наведені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області в поданому клопотанні.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 160/5771/19 - залишити без руху.

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є;

- документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.

Судовий збір сплатити за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37989274;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя: С.М. Іванов