Постанова

від 27.01.2020 по справі 320/6751/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6751/18 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Бараненка І.І., суддів: Бабенка К.А., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Приватне підприємство Макарів-Агробуд про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач) з вимогами, у яких з урахуванням подальших уточнень просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 47/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень в частині скасування рішення № 36441053 від 02.08.2017;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити реєстраційну дію № 36441053 від 02.08.2017, яка прийнята приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., що скасована наказом Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 47/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку з порушенням правил предметної підсудності. Роз`яснено позивачу право звернутись з відповідними вимогами до суду цивільної юрисдикції у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року задоволено заяву представника третьої особи про стягнення з позивача судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), стягнуто з позивача на користь Приватного підприємства "Макарів-Агробуд" витрати на правову допомогу в розмірі 19500,00 грн.

Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про закриття провадження у справі по суті є таким, що ухвалено на користь третьої особи, оскільки нею було подано відповідне клопотання, а тому понесені нею витрати на правову допомогу підлягають компенсації за рахунок позивача.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням стосовно стягнутих судових витрат, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції необґрунтовано, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, позивач посилається на неспівмірність розміру стягнутих з нього витрат на правову допомогу складності справи, обсягу наданих послуг та часу, витраченому адвокатом на надання цих послуг.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Таким чином, законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.

Згідно ч. 10 ст. 139 КАС України, встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 статті 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт був залучений до справи в процесуальному статусі третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та заперечував проти заявлених позовних вимог, зокрема оскаржував в апеляційному порядку ухвалу про відкриття провадження у справі, згодом звертався до суду із клопотанням про закриття провадження у справі.

Таким чином, судові витрати, понесені заявниками відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку ч. 10 ст. 139 КАС України.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27 травня 2019 року (справа № 821/410/17).

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що необхідною умовою для застосування положень ч. 10 ст. 139 КАС України у разі закриття провадження у справі є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

У даній справі, що розглядається, третя особа не довела, а суд першої інстанції не встановив факту вчинення з боку позивача дій, які можна визнати необґрунтованими в розумінні ст. 139 КАС України.

При цьому, саме по собі пред`явлення позову до суду з порушенням правил юрисдикції та, як наслідок, закриття судом провадження у справі, не можуть бути достатнім свідченням необґрунтованості дій позивача.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2018 року (справа № 820/4347/17).

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви третьої особи про стягнення з позивача судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року скасувати і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника третьої особи - Приватного підприємства Макарів-Агробуд про стягнення судових витрат відмовити повністю.

Дана постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, визначені статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови складено 27 січня 2020 року.

Головуючий - суддя І.І. Бараненко

Судді: К.А. Бабенко

Є.В. Чаку