Постанова

від 21.01.2020 по справі 826/10334/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10334/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація та енергетика" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизація та Енергетика" (далі - позивач, ТОВ "Автоматизація та Енергетика") звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 12 від 26.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних - неправомірними;

- вважати податкову накладну №12 від 26.06.2017 року такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.07.2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивачем було отримано Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 5034/36529903 від 18.07.2017 року, відповідно до якого було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування, а саме податкової накладної № 12 від 26.06.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних на підстав "надання платником податку копій документів, як складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування".

Вважаючи винесене рішення неправомірним та таким, що не відповідає фактичним обставинам, позивач звернувся зі скаргою від 20.07.2017 року до ДФС України, в якій було зазначено, що послуги, які вказані у податковій накладній виконуються з 2015 року на підставі договору підряду № 21/07/15 від 21.07.2015 року, скановану копію якого було додано за допомогою "Електронного кабінету платника", за встановленою формою (J1312601), з додатками. В зв`язку із тим, що податкова накладна була виписана на основі "першої події", а саме авансових коштів, то до вказаних документів було додано банківську виписку та платіжне доручення для встановлення факту оплати.

Крім того, для більш повного відображення складу (змісту) та обсягів (видів) робіт, які виконувались, до скарги були додані всі документи, відповідно до вищевказаного договору. Позивач зазначив, що документи за попередні роки, можуть бути надані відповідачу за його першою вимогою.

28.07.2017 року ДФС України за результатами розгляду скарги було винесене Рішення комісії з питань розгляду скарг № 48/36529903, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії ДФС без змін.

Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених п.12 наведеного Порядку, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до Державної фіскальної служби України було направлено первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції та пояснення щодо діяльності товариства.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації , якою закріплено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в пп.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийнято спірне рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Всупереч визначеній у вказаному рішенні підставі для його прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте не у спосіб визначений законом, що вказує на обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Посилання апелянта на те, що спірна податкова накладна була зареєстрована контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.09.2017 колегія суддів відхиляє, оскільки підставою для звернення до суду з даним позовом слугувало рішення відповідача №5034/36529903 від 18.07.2017 року, яким відмовлено у реєстрації такої накладної. Більш того, жодних доказів про виконання контролюючим органом вимог податкового законодавства та реєстрації такої накладної в ЄДРПН, відповідачем до суду першої інстанції надано не було.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 24.01.2020 року.