Постанова
від 21.01.2020 по справі 826/8047/17
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8047/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Тайм" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Тайм" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року №0012551404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Тайм" ( код 39425983) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником TOB "Андерсон Груп" (код ЄДРПОУ 39465544) за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.02.2017 року №71/26-15-14-04-05/39425983.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Кепітал Тайм":

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами), в результаті чого завищено податкові зобов`язання за грудень 2015 року на суму 402 270 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України,п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами), в результаті чого завищено суму податкового кредиту всього у сумі 364 320 грн., в тому числі за грудень 2015 року на суму 364 320 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.03.2017 року №0012551404 форми "Р", яким позивачу зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугував висновок відповідача про відсутність фактичного здійснення операцій з реалізації ТОВ "Андерсон Груп" (код ЄДРПОУ 39465544) на адресу ТОВ "Кепітал Тайм" послуг за грудень 2015 року, у зв`язку з чим зроблено висновок про завищення податкового кредиту з даним контрагентом.

За результами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку останнє залишене без змін.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, між ТОВ "Кепітал Тайм" (покупець) та ТОВ "Андерсон Груп" (постачальник) укладено договір поставки№251115 А від 25.11.2015 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується доставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується товар прийняти та оплатити згідно умовами договору. Так, відповідно до п. 1.2. Договору предметом поставки являється вугільна продукція, яка іменується в подальшому "Товар".

Пунктом 1. 3 Договору передбачено, що ціна, кількість, асортимент, строки поставки товару вказуються в додаткових угодах або ж специфікаціях до даного договору, які узгоджуються сторонами попередньо, додаються до даного договору та являються його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 3.3 Договору по кожній партії товару постачальник зобов`язується надати покупцю наступні товаро-супровідні документи: копії залізно дорожніх накладних, оригінал підтвердження якості, рахунок або рахунок-фактуру, видаткову накладну, листи, які підтверджують право власності на відгружену партію товару - від грузоперевізника до отримувача. Податкову накладну постачальник зіставляє в електронному вигляді у відповідності зі всіма вимогами законодавства України та реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 днів з моменту її виписки."

На виконання умов договору ТОВ "Кепітал Тайм" надано специфікацію, залізничні накладні, посвідчення якості вугілля, податкові накладні, листи про власність, акти прийому-передачі вугільної продукції, рахунки а також банківські виписки.

З метою реалізації Товару між позивачем та ПАТ "Івано-Франуівськцемент" було укладено договір поставки від 23.12.2014 року №2312-у, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити згідно умовами договору.

Транспортування товару придбаного ТОВ "Кепітал Тайм" у ТОВ "Андерсон Груп" до ПАТ "Івано-Франківськцемент" здійснювалось на підставі договору №09/2015-п від 03.03.2015 року про надання послуг з організації перевезень, вантажів у власних на піввагонах та проведення розрахунків за надані послуги, пов`язані з цими перевезеннями.

Аналіз наведених вище норм закону та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що вказані договори укладені позивачем з метою настання реальних наслідків, пов`язані з фінансово-господарською діяльністю позивача, відповідають їх економічному змісту, що, в свою чергу, є свідченням добросовісності позивача при їх здійсненні.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено твердження податкового органу про порушення позивачем порядку перевезення вугілля із посиланням на те, що вугілля було вивезено із тимчасово окупованих територій.

Так, наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 415 від 12.06.2015 р. було затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (далі Порядок №415ог).

Додатком № 5 до Порядку №415ог визначено Перелік суб`єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території.

Серед підприємств, внесених до вищезазначеного переліку є ТОВ "Андерсон Груп" , якому надано право на здійснення поставок кам`яного вугілля, антрациту, брикету, котонів, аналогічних видів твердого палива, одержаних з кам`яного вугілля.

В той же час, згідно договору поставки №251115 А від 25.11.2015 року, саме ТОВ "Андерсон Груп" є постачальником товару.

Також колегія суддів вважає, що посилання відповідача на наявну у контролюючого органу податкову інформацію є необґрунтованим, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом та не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Так, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу про відсутність реального здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з вказаним контрагентом є безпідставними та непідтвердженими належними доказами.

Оцінюючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення адміністративного позову.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 24.01.2020 року.

Дата ухвалення рішення21.01.2020
Оприлюднено30.01.2020

Судовий реєстр по справі —826/8047/17

Ухвала від 11.11.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 24.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 21.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 04.05.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 26.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Постанова від 21.01.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Постанова від 21.01.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 27.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 27.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 04.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні