Справа № 161/8648/19 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М. Провадження № 22-ц/802/35/20 Категорія: 16 Доповідач: Осіпук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , колективного сільськогосподарського підприємства Боратин , Луцької районної державної адміністрації Волинської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Покликалась на те, що з 6 вересня 2006 року працювала різноробочою у Державному підприємстві Науково-дослідне сільськогосподарське підприємство Боратин , яке було реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство Боратин та 22 листопада 2007 року зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань.
05 жовтня 2007 року протоколом №3 зборів працівників і колишніх працівників ДП Науково-дослідне сільськогосподарське підприємство Боратин , майно якого приватизується згідно зі ст. 25 ЗУ Про приватизацію майна державних підприємств , було затверджено: процедуру створення КСП Боратин шляхом реорганізації ДП Науково-дослідне сільськогосподарське підприємство Боратин ; статут КСП Боратин ; списки громадян, які мають законодавче право на частку державного майна і одержання земельного паю. Позивач ОСОБА_4 приймала участь у цих зборах та була включена до списку громадян, які мають право на одержання земельної частки (паю).
31 серпня 2011 року ОСОБА_4 звільнилась з роботи, вийшовши на пенсію.
05 червня 2017 року позивач зверталась з листом до відповідача КСП Боратин з проханням передати їй у власність земельну ділянку - частку земельного (паю), як бувшому члену цього сільськогосподарського підприємства.
Однак, у наданні земельної ділянки їй було відновлено із-за відсутності вільних неприватизованих земель у господарстві.
Крім того, позивач зазначала, що їй стало відомо про факт безпідставного отримання у даному КСП земельної частки (паю) відповідачем ОСОБА_5 , який жодного дня не працював в ДП Науково-дослідне сільськогосподарське підприємство Боратин чи в КСП Боратин .
Вважаючи, що наявність не скасованого державного акту, виданого ОСОБА_5 під час розпаювання земель КСП Боратин , є прямою перешкодою для реалізації її права на одержання у власність земельної частки (паю) у даному сільськогосподарському підприємстві, позивач ОСОБА_4 просила суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області ОСОБА_5 . 27 червня 2008 року серії ЯД №313492 на 4,5515 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що обраний ОСОБА_4 спосіб захисту порушеного права на одержання земельної частки (паю) є ефективним способом відновлення порушеного права і одержання бажаного результату та цілком відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.
10 грудня 2019 року представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, а вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_4 обрано невірний спосіб захисту порушеного права на одержання у власність земельної ділянки - частки (паю) і її вимоги до відповідача ОСОБА_5 про визання недійсним виданого йому державного акту на право власності на земельну ділянку є безпідставними.
Такі висновки суду є правильними, відповідають встановленим судом обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального права.
Встановлено, що позивач ОСОБА_4 06 жовтня 2006 року була прийнята на роботу в ДП Науково-дослідне сільськогосподарське підприємство Боратин на посаду різноробочої. 30 травня 2007 року ОСОБА_4 переведено на посаду різноробочої в КСП Боратин , а 31 серпня 2011 року - звільнено з роботи у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 6).
Протоколом № 3 зборів працівників ДП Науково-дослідного сільськогосподарського підприємства Боратин від 28 серпня 2007 року, майно якого приватизується згідно зі ст. 25 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств , було затверджено списки осіб, на яких виділяється майно для розпаювання (а.с. 7-11).
З наявних в матеріалах справи Додатку до Протоколу №3 від 28 серпня 2007 року, вбачається, що позивач ОСОБА_4 була включена до списку працівників КСП Боратин , які проживають в селі Боратин Луцького району на одержання земельної частки (паю) (а.с.31-32).
Однак, з листа КСП Боратин №36 від 04 вересня 2017 року слідує, що внаслідок технічної помилки допущеної КСП Боратин , її - ОСОБА_4 не було включено до списку, що передавався до Луцької районної державної адміністрації з клопотання КСП Боратин від 22 травня 2008 року №52 про передачу у власність громадянам Боратинської сільської ради права власності на земельні частки (паї) членам КСП Боратин . На теперішній час в КСП Боратин немає земельної ділянки, яка може бути передана їй, як колишньому працівнику ДП Науково-дослідне сільськогосподарське підприємство Боратин та КСП Боратин відповідно до ст. 25 ЗУ Про приватизацію майна державних підприємств та ст.ст. 6,7 ЗУ Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі , оскільки всі земельні ділянки були передані громадянам, які мали на це право в процесі приватизації ДП Науково-дослідне сільськогосподарське підприємство Боратин (а.с. 33).
Крім того встановлено, що розпорядженням Луцької РДА Волинської області № 172 від 06 червня 2008 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї) громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Боратинської сільської ради Луцького району, передано у власність земельні ділянки у розмірі земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства громадянам та виготовлено державні акти про право власності на земельні ділянки (а.с. 35).
На підставі вказаного розпорядження Луцької РДА Волинської області відповідачу ОСОБА_5 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №313492, відповідно до якого ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 1,5515 га, розташованої на території Боратинської сільської ради Луцького району. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 37).
Наведене свідчить про те, що позивач ОСОБА_4 не може реалізувати своє право на отримання у власність земельної частки (паю) КСП Боратин в зв`язку з тим, що вона не була включена до списку осіб, який передавався до Луцької районної державної адміністрації та до клопотання КСП Боратин від 22 травня 2008 року №52 про передачу у власність громадянам Боратинської сільської ради права власності на земельні частки (паї) членам КСП Боратин внаслідок технічної помилки допущеної КСП Боратин , а також та через відсутність у КСП Боратин вільної земельної ділянки, яка могла б бути передана позивачу, станом на день її звернення до суду.
Згідно з частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 5 ЗУ Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Статтею 6 цього Закону передбачено, що працівникам підприємства, що приватизується, та прирівняним до них відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону особам безоплатно надається частка державного майна (акцій), розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного члена колективного сільськогосподарського підприємства по області (Автономній Республіці Крим), на кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб.
Безоплатна передача частки державного майна проводиться при перетворенні в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства.
Розподіл безоплатно переданого майна (акцій) між працівниками здійснюється відповідно до трудової участі за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
Згідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям`право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Тобто право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: 1) перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; 2) отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; 3) включення особи до списку, доданого до цього акта.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що у разі наявності права у бувшого члена КСП на одержання земельної частки (паю) під час розпаювання земель сільськогосподарського підприємства, якій помилково не був включений до списку на право колективної власності на землю, таке право реалізується шляхом надання у власність зазначеній особі земельної ділянки саме із земель запасу, створеного місцевою радою для вказаних потреб у період передачі землі у колективну власність.
Виходячи із засад передбачених ст. 15 ЦП України, ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних , сімейних , трудових відносин .
Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відсутність порушеного права, чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам, визначеним законодавством є підставою для відмови у позові.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що надання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі розпорядження Луцької районної державної адміністрації від 6 червня 2008 року № 172 на території Боратинської ради Луцького району Волинської області ніяким чином не порушує право позивача ОСОБА_4 на отримання нею земельної частки (паю) як бувшого члена КСП Боратин , із земель запасу, створеного місцевою радою для таких потреб.
Отже, висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Міркування і твердження представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 викладені в апеляційній скарзі про неефективність способу захисту визначеного в Указі Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям щодо можливості надання земельної частки (паю) із земель запасу, створеного місцевою радою у разі відсутності для цього землі у КСП, не спростовують правильності правових висновків оскаржуваного ним рішення.
Таким чином, на думку колегії суддів, оскаржуване позивачем рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2019 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий
Судді
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2020 |
Оприлюднено | 29.01.2020 |
Номер документу | 87206733 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Волинський апеляційний суд
Осіпук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні