Постанова

від 27.01.2020 по справі 178/1786/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1289/20 Справа № 178/1786/18 Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б. М. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватної агрофірми Агробізнес

на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Агробізнес про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 081556, виданого 13 грудня 2005 року на підставі розпорядження голови РДА № 140-р-05 від 15 лютого 2005 року, їй належить земельна ділянка площею 4,9480 га, кадастровий номер 1222055700:01:001:0357, що розташована на території Божедарівської (Щорської) селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

01 січня 2007 року між нею та директором приватної агрофірми Агробізнес ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки строком на десять років, який було зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Щорської селищної ради за № 22 від 03 квітня 2007 року та в Криничанському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040912201122, 17 квітня 2009 року.

Відповідно до п. 2.3 договору, його дія припиняється 01 січня 2017 року та відповідач повинен був повернути їй орендовану земельну ділянку.

На її прохання у 2017-2018 роках повернути належну їй земельну ділянку, ОСОБА_2 було повідомлено, що після зібрання урожаю вона отримає свою землю. Однак дані обіцянки відповідачем до цього часу виконано не було.

На підставі викладеного, просить витребувати із незаконного користування Приватної агрофірми Агробізнес Криничанського району Дніпропетровської області належну їй земельну ділянку; допустити негайне виконання рішення в частині витребування із незаконного користування відповідача земельної ділянки.

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року витребувано із незаконного користування Приватної агрофірми Агробізнес Криничанського району Дніпропетровської області належну ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 081556 від 13 грудня 2005 року, земельну ділянку площею 4,9480 га, кадастровий номер 1222055700:01:001:0357, що розташована на території Божедарівської (Щорської) селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

В задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, відповідач просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 01 січня 2017 року. Вказує на те, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки він укладений строком на 10 років; початок його дії з 01.01.2007 року починаючи з дня його державної реєстрації. Однак, початок дії договору одночасно з конкретної дати та відповідної події (державної реєстрації) можливе лише у випадку коли конкретна дата та дата події збігаються у часі. Вважає, що договір розпочав свою дію з моменту його державної реєстрації, а саме з березня 2009 року і закінчився у березні 2019 року.

Позивач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалася.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 081556, виданого 13 грудня 2005 року на підставі розпорядження голови РДА № 140-р-05 від 15 лютого 2005 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 4,9480 га, кадастровий номер 1222055700:01:001:0357, що розташована на території Божедарівської (Щорської) селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

01 січня 2007 року між ОСОБА_1 та приватною агрофірмою Агробізнес в особі ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки строком на десять років, який було зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Щорської селищної ради 03 квітня 2007 року за № 22 та в Криничанському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040912201122, 17 квітня 2009 року.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про оренду землі , у редакції чинній на день укладення договору, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Встановлено, що державна реєстрація укладеного сторонами договору оренди землі здійснена 03 квітня 2007 року відповідно до вимог вказаного Закону.

Реєстрація укладеного сторонами договору оренди землі у квітні 2009 року не є доказом чинності договору саме з цієї дати.

Крім того, в договорі оренди земельної ділянки сторонами визначено строк дії договору 10 років, початок дії договору 01 січня 2007 року, починаючи з дня його реєстрації, а закінчення дії договору 01 січня 2017 року.

Встановивши вищезазначені обставини, керуючись положеннями ст.ст 1, 17, 19, 20 Закону України Про оренду землі , ст.ст.124, 125 Земельного кодексу України, ст. 5 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача про витребування із незаконного користування відповідача належної їй земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що договір оренди земельної ділянки діє протягом 10 років з моменту державної реєстрації, а саме з березня 2009 року і закінчився у березні 2019 року, не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

З договору оренди земельної ділянки № 22 від 01.01.2007 року, укладеного між сторонами, вбачається, що договір зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Щорської селищної ради за № 22 від 03 квітня 2007 року, засвідчений гербовою печаткою та підписом голови Щорської селищної ради.

Таким чином, датою реєстрації договору є 03 квітня 2007 року.

Отже, доводи відповідача щодо чинності договору з дня державної реєстрації у Центрі ДЗК у березні 2009 року спростовуються вищевикладеним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ст.33 Закону України Про оренду землі та доводи про те, що ОСОБА_1 не повідомила його завчасно про відсутність намірів поновити договір оренди, а тому він вважається поновленим, не приймаються до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 згаданого Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Натомість, матеріали справи містять докази лише про відсутність намірів власника земельної ділянки продовжувати договірні відносини з орендарем, строк дії яких відповідно до п.2.3 договору закінчився 01 січня 2017 року (а.с.13,14,17,18,22,23).

Доводи відповідача щодо невиконання позивачем вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі є безпідставними.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми Агробізнес - залишити без задоволення.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів згідно ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова