Рішення

від 28.01.2020 по справі 491/593/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/593/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ананьївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що його тітка (по лінії матері) - ОСОБА_2 фактично мешкала в АДРЕСА_1 у житловому будинку, який знаходиться по АДРЕСА_2 . Вказаний будинок побудований останньою в 1958 році. Вказане житло являлось її приватною власністю.

Як зазначається в позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилась спадщина.

Позивач як спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з приводу належного переоформлення спадку, котрий залишився після смерті ОСОБА_2 , але йому відповідним листом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в частині успадкування житлового будинку спадкодавця, так як відсутні правовстановлюючі документи на вище зазначене житло, яке знаходиться по АДРЕСА_2 .

Крім того, в позовній заяві позивач вказує, що на даний час неможливим є отримання інформаційної довідки про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відносно спадкового житлового будинку. Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень йому було відмовлено в державній реєстрації вищезазначеної нерухомості при наявності технічного паспорту на будівлю, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. Проведення державної реєстрації в теперішній час неможливо, хоча дане житло побудовано до 5 серпня 1992 року, на даний об`єкт нерухомості, як вказувалось вище, є технічний паспорт та довідка про присвоєння об`єкту нерухомого майна юридичної адреси (як вимагає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений Кабінетом Міністрів України в редакції від 28.08.2016 року за №553), але тітка позивача - ОСОБА_2 є померлою.

При житті останньої, дане житло не проходило державної реєстрації, так як на час закінчення його будівництва на законодавчому рівні достатньо було зафіксувати нерухомість в по господарчій книзі Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області (№1-3 дільниця, особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Також, в позовній заяві зазначено, що 12 квітня 2019 року Ананьївським МБТІ була проведена технічна інвентаризація нерухомості, виготовлений технічний паспорт на вищезазначений будинок з якого вбачається, що даний будинок побудований в 1958 році, визначена вартість даного житлового будинку зі спорудами, вона становить 180262 гривні.

Позивач звертає увагу в позовній заяві, що оскільки за ним, як спадкоємецем за заповітом не визнається право на вищезазначене житло, він не в змозі розпоряджатись та володіти житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, то змушений звернутися до суду з даною позовною заявою, оскільки вважає, що має всі підстави для переоформлення вказаного житла у якості спадку на своє ім`я.

Як зазначає позивач в позовній заяві, крім нього на спадщину у вигляді вищезазначеного житлового будинку претендентів немає, він єдиний має бажання належним чином оформити житло, яке належало його тітці.

При цьому, позивач вказує, що 21 січня 2013 року ОСОБА_2 склала заповіт, котрий посвідчила Ананьївська районна державна нотаріальна контор Одеської області за №39. Згідно даного заповіту позивач являється спадкоємцем всього майна спадкодавця, де б воно не було та з чого б не складалося, в тому числі і належного їй житлового будинку. 7 листопада 2017 року позивач переоформив на своє ім`я земельну ділянку спадкодавця та отримав відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом у Ананьївській районній державній нотаріальній конторі Одеської області.

З позовної заяви вбачається, що при видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом проведена ретельна перевірка кола осіб, які мають право на дану спадщину, в тому числі і особи, які мають право на обов`язкову частину у спадщині ОСОБА_2 . Дану спадщину позивач прийняв одноосібно, але переоформити безпосередньо саме житло спадкодавця через нотаріальні органи немає можливості в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану нерухомість.

Позивач у судове засідання з розгляду справи, що призначене на 28 січня 2020 року не з`явився, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений належним чином, а саме в матеріалах справи міститься довідка від 28 листопада 2019 року про доставку в електронній формі за допомогою смс-повідомлення на мобільний номер телефону позивача судової повістки про виклик до суду на 28 січня 2020 року (а.с.67). Однак, позивачем разом із подачею позовної заяви до суду було подано заяву від 24 червня 2019 року про розгляд справи у його відсутність в зв`язку із сімейним обставинами, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.29).

Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з якого вбачається, що 5 грудня 2019 року відповідач отримав рекомендоване відправлення в якому містилася судова повістка про виклик до суду на 28 січня 2020 року (а.с.65). Проте, 28 січня 2020 року від голови Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області надійшла через канцелярію суду в якій він просить суду розглянути справу без його участі, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.68).

Третя особа у судове засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце проведення якого була сповіщена належним чином, про що свідчить в матеріалах справи розписка про отримання 29 листопада 2019 року судової повістки про виклик до суду на 28 січня 2020 року (а.с.64). Однак, в матеріалах справи міститься заява, яка надійшла до суду 22 січня 2020 року від представника третьої особи про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.66).

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення позивача, , відповідача та третьої особи, враховуючи заяву позивача, відповідача та третьої особи, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, відповідача та третьої особи.

Враховуючи те, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, а розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України.

Крім того, встановлено, що відповідно до вимог ст.191 ЦПК України відповідачем у встановлений йому строк не було подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.193 ЦПК України відповідачем не було пред`явлено зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно ст.192 ЦПК України до суду не було надано пояснення третьої особи щодо позову.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області та зареєстрований за адресою в АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 7 лютого 1997 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.7-8).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеської області, спадкодавець ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Встановлено, що за життя 21 січня 2013 року ОСОБА_2 було складено заповіт, котрий посвідчений державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Мороз Н.О., в якому спадкодавець заповіла ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належало їй і на що вона за законом мала право, в тому числі належний їй житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Ананьїв АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , Третя дільниця (а.с.21).

Відповідно до рішення №13 Виконавчого комітету Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 25 квітня 2019 року було присвоєно юридичну адресу на житловий будинок, який належав ОСОБА_2 та розташований в АДРЕСА_2 (а.с.18).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №55919056, виданої 19 квітня 2019 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області вбачається, що у Спадковому реєстрі за №54084297 зареєстрований заповіт ОСОБА_2 , який посвідчений 21 січня 2013 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області (а.с.28).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №55919071, виданої 19 квітня 2019 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області вбачається, що на підставі спадкової справи №61394333 заведеної у спадковому реєстрі на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.27).

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 листопада 2017 року державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області позивач ОСОБА_1 успадкував належну ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку площею 5,4489 гектара в межах згідно з планом, що розташована на території Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки 5120280500:01:001:0473 (а.с.22).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №102895523, виданого 07 листопада 2017 року державним нотаріусом Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності земельною ділянкою площею 5,4489 гектари, кадастровий номер 5120280500:01:001:0473, яка розташована на території Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.23).

Згідно довідки №297, виданої 04 квітня 2019 року Ананьївською Другою сільською радою Ананьївського району Одеської області житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_2 , дійсно належав ОСОБА_2 (а.с.16).

З довідки №294, виданої 04 квітня 2019 року Ананьївською Другою сільською радою Ананьївського району Одеської області вбачається, що земельна ділянка площею 0,49 гектари в АДРЕСА_2 , на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, належали ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак право приватної власності не оформлювалось, Державний акт не видавався, сервітутів і прав третіх осіб немає (а.с.17).

Встановлено, що позивачеві ОСОБА_1 листом №717/02-14 від 25 квітня 2019 року державний нотаріус Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Мороз Н.О., відмовила у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання спадкування (а.с.6).

З листа №80, виданого 11 червня 2019 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Чернієнко О.В., вбачається, що в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів не можливо зареєструвати право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі технічного паспорту (а.с.19).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутні відомості щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу (ЦК) України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення його померлим.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст. 1223 ЦК України) або особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, про що наголошує ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, якій починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Відповідно до п.3.2. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється, що по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2016 року № 553, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Згідно технічному паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами станом на 12 квітня 2019 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 має наступні технічні характеристики та складається в цілому з: житловий будинок літ. А , веранда літ. а , веранда літ. а1 , ганок літ а2 , літня кухня літ. Б , навіс літ. б , погріб літ. В , сарай літ. Г , огорожа №1, хвіртка №2, ворота №3, хвіртка №4, вимощення І (а.с.10-15).

Відповідно ч.1 ст.46 Закону України Про нотаріат нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, мають право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у подальшому - Порядок вчинення нотаріальних дій) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2,4,5,10,12,13,76-81,83,89,95,229, 258,259,263-265,268,272,273,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, третя особа Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 7 лютого 1997 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок літ. А , веранду літ. а , веранду літ. а1 , ганок літ. а2 , літня кухня літ. Б , навіс літ. б , погріб літ. В , сарай літ. Г , огорожа №1, хвіртка №2, ворота №3, хвіртка №4, вимощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ; Відповідач:Ананьївська Друга сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04380933, розташований за адресою: 66422, Одеська область, Ананьївський район, с. Ананьїв, Другий; Тертя особа:Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39043460, розташований за адресою: 66401, Одеська обл., м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51.

Суддя: О.О. Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___»