Ухвала

від 22.01.2020 по справі 372/3875/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 22 січня 2020 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 01 листопада 2019 року,

за участі: прокурора представника власника майна власника майна представника потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділення Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , якою накладено арешт на майно, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:099:0106, цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,24 га за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок загальною площею (кв.м.): 748,1, житлова площа (кв.м.) 132,5 (Опис літера А-житловий будинок, літера А-1 під цокольний поверх, літера А-під цокольний поверх, літера а-відкрита веранда, літера А1-прибудова житлова, літера В-барбекю, літера Г-альтанка, літера Е-басейн, літера Ж-вольер, №-огорож №1-хвіртка, №10-колонка питна, №11-ворота, №2-огорожа, №3-№4-вимощення, №5-колодязі інженерних мереж, №6-колодязі інженерних мереж, №7- колодязі інженерних мереж, №8- колодязі інженерних мереж, №9- колодязі інженерних мереж), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого на праві приватної власності є ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною вчинення будь-яких дій пов`язаних з її відчуженням, передачею в оренду та зміною цільового призначення.

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення виконання заявленого потерпілим ОСОБА_10 цивільного позову та запобігання можливості здійснити приховування, зникнення, втрати, використання, реалізації, відчуження вказаного майна.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 01 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то представник зазначає, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за відсутності власника майна та його представника, а про ухвалу від 01 листопада 2019 року стало відомо лише 02 грудня 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Автор апеляційної скарги вважає, що згадана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки була постановлена з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства.

Зокрема, представник власника майна зазначає про те, що наявність цивільного позову та виставлення будинку на продаж на сайті оголошень, на думку слідчого, нібито свідчить про те, що на даний час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що право власності на вище вказане майно, яким володіє та розпоряджається ОСОБА_6 набуте останньою шахрайським шляхом. Разом з тим, слідчий у клопотанні не надав оцінки документам про право власності на земельну ділянку, не обґрунтував хто є власником земельної ділянки, не навів підстав для накладення арешту на майно та критеріїв, за яким земельну ділянку визнано речовим доказом.

Зазначає, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності, та взаємозв`язку для прийняття рішення, у зв`язку з чим прийшов до помилкового рішення.

Крім того, представник стверджує, що мета, яка приведена у клопотанні слідчого для накладення арешту на майно, в данному випадку не може бути визначена, оскільки у цьому кримінальному провадженні на теперішній час жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і в матеріалах провадження відсутні дані, що розмір цивільного позову про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 матеріальної шкоди є обгрунтованим.

Також, адвокат звертає увагу суду на той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив про можливий розгляд клопотання слідчого без виклику власника майна, не навівши жодних мотивів, на основі яких приймалось таке рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, поновивши строк на апеляційне оскарження, виступ прокурора та представника потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги і заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна та її представника, і дані про отримання ними копії постановленого рішення відсутні, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Обухівським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2019 року під № 12019110230000991 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190КК України.

Так, до Обухівського ВП ГУ НП у Київській області надійшла письмова заява від гр. ОСОБА_10 , про те, що 22 липня 2016 року гр. ОСОБА_6 , шляхом зловживання довіри та шахрайських дій відносно нього, заволоділа земельною ділянкою та будинком за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_10 , чим спричинила матеріальної шкоди.

29 жовтня 2019 року слідчий слідчого відділення Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з заступником начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Обухівського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:099:0106, цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,24 га за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок загальною площею (кв.м.): 748,1, житлова площа (кв.м.) 132,5 (Опис літера А-житловий будинок, літера А-1 під цокольний поверх, літера А-під цокольний поверх, літера а-відкрита веранда, літера А1-прибудова житлова, літера В-барбекю, літера Г-альтанка, літера Е-басейн, літера Ж-вольер, №-огорож №1-хвіртка, №10-колонка питна, №11-ворота, №2-огорожа, №3-№4-вимощення, №5-колодязі інженерних мереж, №6-колодязі інженерних мереж, №7- колодязі інженерних мереж, №8- колодязі інженерних мереж, №9- колодязі інженерних мереж), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого на праві приватної власності є ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною вчинення будь-яких дій пов`язаних з її відчуженням, передачею в оренду та зміною цільового призначення.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 01 листопада 2019 року клопотання слідчого задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, зважаючи на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

При цьому у першому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а у другому - арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12019110230000991, про накладення арешту на вищезгадане майно, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання слідчого та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам апеляційної скарги прийшов до правильного висновку, що це майно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення цивільного позову та збереження речових доказів.

При цьому слідчим суддею враховано постанову слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_9 від 10 жовтня 2019 року про визнання земельної ділянки та будинку речовими доказами у кримінальному провадженні, а також цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів та відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на згадані раніше земельну ділянку та будинок, врахувавши наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Твердження представника власника майна про те, що жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.

Щодо доводів про ненадання оцінки документам про право власності на земельну ділянку, то в матеріалах провадження наявні відповідні документи, які були відомі слідчому судді та їм у сукупності з іншими документами, що містяться в матеріалах провадження надана відповідна оцінка при постановлені оскаржуваного рішення (а.п. 38-44).

Посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчий суддя без будь-якої мотивації прийшов до висновку про можливість розгляду клопотання про арешт майна без виклику власника майна, є надуманими, оскільки в оскаржуваному рішенні міститься посилання на положення ч. 2 ст. 172 КПК України.

При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК України, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПКУкраїни, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПКУкраїни), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПКУкраїни.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_5 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 01 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділення Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , якою накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:099:0106, розташовану за адресою АДРЕСА_1 та житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого на праві приватної власності є ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/602/2020 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1