Постанова

від 03.07.2007 по справі 20-12/415-2/294

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-12/415-2/294

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 липня 2007 р.                                                                                   № 20-12/415-2/294  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

          Плюшка І.А. –головуючий,

          Козир Т.П., Самусенко С.С.

Розглянувши касаційну скаргу     Закритого акціонерного товариства

                                                             «Севгорснаб»

на рішення                                         господарського суду м. Севастополя

                                                            від 18.01.2007 р.

та постанову                                      Севастопольського апеляційного

                                                            господарського суду від 17.04.2007 р.

у справі                                              № 20 -12/415 –2/294 господарського суду

                                                            м. Севастополя

за позовом                                         Закритого акціонерного товариства

                                                            «Севгорснаб»

до                                                         1. Управління капітального будівництва

                                                            Севастопольської міської державної

                                                            адміністрації

                                                            2. Спільного Українсько –російського

                                                            підприємства «Укрроссинтез»

третя особа на стороні відповідача,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору                             1. Севастопольське міське головне управління

                                                            земельних ресурсів

                                                            2. Севастопольська міська державна

                                                            адміністрація

                                                            3. Севастопольська міська рада

та за зустрічним позовом              Спільного Українсько –російського

                                                           підприємства «Укрроссинтез»

до                                                        Закритого акціонерного товариства

                                                           «Севгорснаб»

про                                                     спонукання зільнити самовільно зайняту

                                                           земельну ділянку площею 1, 5 кв. м по вул.

                                                           Терещенко, 12, відновлення межових знаків,

                                                           спонукання усунути перешкоди в здійсненні

                                                           права користування та розпорядження майном

                                                           шляхом заборони відповідачу здійснювати

                                                           дії, які перешкоджають здійсненню будівельних

                                                          робіт, в`їзду –виїзду транспорту на при

                                                           будинкову територію    

За участю представників сторін:

-          від позивача: не з`явився;

-          від відповідача: не з`явився;

-          від третьої особи: не з`явився      

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду м. Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 18.01.2007 р. відмовлено у задоволенні первісного позову Закритого акціонерного товариства (надалі –ЗАТ)  «Севгорснаб»до Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, Спільного українсько –російського підприємства (надалі –СП) «Укрроссінтез», у задоволенні зустрічного позові –також відмовлено.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів: Видащенко Т.С., Антонова І.В., Латиніна О.А.) від 17.04.2007 р. рішення Господарського суду м. Севастополя від 18.01.2007 р. залишено без змін, апеляційна скарга ЗАТ «Севгорснаб»-без задоволення.    

          Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулося ЗАТ «Севгорснаб»і посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить оскаржувані судові рішення скасувати і задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне розглянути касаційну скаргу без участі представників сторін, оскільки вони належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, а відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду, а тому не з`явлення на засідання касаційного суду представників сторін не перешкоджає йому у межах повноважень розглянути касаційну скаргу по суті.

          Вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи і проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як встановлено при розгляді справи і вбачається з її матеріалів позивач відповідно до свідоцтва про право власності від 17.07.2001 року є власником будівлі, розташованої по вул. Терещенко, 14-а.

          Відповідно до договору № 68 про право користування землею на умовах оренди від 21.09.1996 р., який укладений між Севастопольською міською державної адміністрацією і позивачем та угоди про внесення змін і доповнень до нього від 27.04.1999 року, позивач є орендарем земельної ділянки, яка надана для обслуговування будови, яка знаходиться на ньому.

          Встановлено, що суміжна земельна ділянка –була надана Управлінню капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації із земель держвної власності у тимчасове довгострокове користування до 01.01.205 року.

          Відповідно до умов договору про спільну інвестиційну діяльність від 19.08.1998 р. між Управліням  капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та СП «Укрроссинтез»передбачається спільна інвестиційна діяльність по будівництву 4-повехового житлового будинку з вбудованими приміщеннями. В подальшому Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації у зв'язку із закінченням строку оренди і незавершеністю об'єкту будівництва відмовилося від права користування земельною ділянкою на користь СП «Укрросиснтез», проте до теперішнього часу право користування земельною ділянкою за новим землекористувачем не оформлено.

          Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено, що правовідносини сторін виникли до 01.01.2004 року (моменту набрання чинності Цивільним кодексом України), але продовжують існувати, а тому спір має вирішуватися на підставі норм діючого Цивільного кодексу України.

          Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання дій СП «Укрросиснтез»по самовільному знищенню майна ЗАТ «Севгорснаб»і самовільному перенесенню металевої фігурної огорожі неприпустимим впливом, який порушує законні права суміжного землекористувача, а також про визнання місця розташування бетонної (підпірної) стіни на відстані 2,8 м від фундаменту адміністративної будівлі по вул. Терещенко, 14-а.

          Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

          Зазначеною статтею Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів з огляду на який, - позовні вимоги ЗАТ «Севгорснаб»не відповідають встановленим спосіб захисту порушених прав та інтересів, через що суд апеляційної інстанції вірно вказав про неможливість задоволення таких вимог.

            Вірним є посилання апеляційного господарського суду про неможливість задоволення позовних вимог про зобов'язання перенести металеву фігурну загорожу, оскільки при розгляді справи не було встановлено підстав з яких таке зобов'язання виникло (з матеріалів справи не вбачається, а судами не встановлено законних підстав для виникнення зобов'язання у СП «Укрроссинтез»перед ЗАТ «Севгорснаб»по виконанню робіт з перенесення металевої огорожі).

          Також, безпідставними є позовні вимоги ЗАТ «Севгорснаб»про солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у розмірі 20 000, 00 грн., по скільки під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції позивач на порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не представив достатніх доказів, які б відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України давали б достатні підстави вважати сукупність наявності майнової шкоди, протиправності чи бездіяльності з боку відповідачів і настанням внаслідок причинного зв'язку між цими факторами майнової шкоди для позивача у заявленому розмірі.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України також погоджується і з висновком апеляційного господарського суду про необґрунтованість зустрічних позовних вимог.

          Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобіганню правопушенням.

          Як встановлено при розгляді спору в судах попередніх інстанцій та свідчать зібрані у цій справі матеріали, позивач за зустрічним позовом на час звернення з даними вимогами до господарського суду не є ані власником, ані землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а отже не є особою, яка має право звертатися до суду із позовною заявою про звільнення земельної ділянки.   

          Враховуючи наведене, при винесенні оскаржуваних рішення і постанови, судами першої та апеляційної інстанції була надана вірна юридична оцінка обставинам справи, при цьому зазначені обставини встановлені повно і достовірно.

          За таких обставин, Вищий господарський суд України не знаходить достатніх підстав для скасування прийняти у справі судових рішень та задоволення вимог касаційної скарги.

          На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –                 

П О С Т А Н О В И В:

1.          Касаційну скаргу ЗАТ «Севгорснаб»залишити без задоволення.

2.          Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року зі справи № 20 -12/415 –2/294 залишити без змін.  

Суддя, головуючий                                                                І. Плюшко

Суддя                                                                                        Т. Козир

Суддя                                                                                         С. Самусенко