Рішення

від 15.01.2020 по справі 511/2163/19

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2163/19

Номер провадження: 2/511/67/20

15 січня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Бобровська І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Шкарпицької В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Панчошенко Сергій Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа - Роздільнянська міська рада Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана позовна заява.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.09.2019 року на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 02.09.2019 року приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Патраманською Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №817, придбала у ОСОБА_3 належній їй на підставі договору дарування від 18.06.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Фішер Б.І. та зареєстрованого в реєстрі за №1205, житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . У придбаному житловому будинку зареєстрований, однак більше року не проживає колишній чоловік власниці даного будинку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Добровільно знятись з реєстраційного обліку він бажає. Договору найму на проживання у належному позивачці будинку між позивачкою та відповідачем не укладалось. Відповідач перешкоджає користуватись належним ОСОБА_1 майном. У зв`язку з вищевикладеним позивачка просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у належному позивачці ОСОБА_1 будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.11.2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання по справі. (а.с.80-81)

Ухвалою суду від 16.12.2019 року підготовче засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду справи по суті. (а.с.91-92)

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Панчошенко С.О. в судове засідання не з`явились, надали суду заяву, в якій позивач свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила провести судове засідання без її та її представника участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі. (а.с.99-100).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судових повісток - викликів за його зареєстрованим місцем проживання, які не були вручені відповідачу у зв`язку з тим, що відповідач за зареєстрованим місцем проживання не проживає, поштові повідомлення наявні в матеріалах справи.(а.с. 85, 95-96).

Представник третьої особи - Роздільнянської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. (а.с.98)

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 02.09.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішер Б.І. та зареєстрованого в реєстрі за №817, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Колишнім власником вищевказаного будинку є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9)

Вищевказане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2019 року №179446162. (а.с.10)

Відповідно до договору купівлі - продажу від 02.09.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішер Б.І. та зареєстрованого в реєстрі за №819, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5123910100:02:018:0052, цільове призначення -для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,0430 га. Колишнім власником вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13-14)

Вищевказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2019 року №179464885. (а.с.15)

У придбаному позивачем житловому будинку залишився зареєстрованим з 09.07.2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловік попередньої власниці даного будинку ОСОБА_3 , що підтверджується копією його паспорту та копією домової книги (а.с.22, 25-42).

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.07.2017 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 24.07. 2017 року.(а.с.24)

Добровільно знятися з реєстрації за адресою знаходження будинку відповідач не бажає.

Згідно зі статтею 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

У постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14 викладено правовий висновок про те, що право членів сім`ї власника будинку (квартири) користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; і з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

Аналогічна позиція була висвітлена в постанові Верховного Суду від 29.01.2018 року по справі № 766/1955/16-ц.

Між позивачем та відповідачем договори найму на проживання у належному позивачу вищевказаному житловому будинку не укладались, відповідач, залишаючись зареєстрованим у даному будинку, будучи сторонньою особою для позивача, перешкоджає позивачу належним чином користуватися і володіти вказаним житловим приміщенням, чим порушує права позивача, як власника.

Позивач заперечує проти реєстрації відповідача за вказаною адресою, так як дані обставини перешкоджають йому в реалізації права володіння та користування належним йому на праві власності житловим приміщенням.

Відповідно Статтею '1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З погляду Європейського Суду повага власності основний метод права, міжнародного й внутрішнього дотримання. У Конвенції говориться, що держава зобов`язана дотримувати, виконувати, зміцнювати, захищати й забезпечувати права власності фізичних і юридичних осіб. Порушення Конвенції й Протоколів будуть тоді, коли піде недотримання, невиконання й не забезпечення державою зазначених норм.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

В силу ст.13 розділу І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Протокол № 1 стаття 1 Захист власності говорить Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права . Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважаться.

У першу чергу ця повага повинна виходити від держави й втілюватися у вигляді прийняття законодавчих, виконавчих дій, що захищають право власності від незаконних зазіхань із боку кого б то не було.

Таким чином, відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки його реєстрація як колишнього члена сім`ї колишнього власника будинку в такому житлі перешкоджає новому власнику майна в повній мірі користуватися та розпоряджатися своєю власністю, відтак і позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 391,405 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 81, 259, 263-265, 268, 280-282, 288, 289 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Панчошенко Сергій Олександрович до ОСОБА_2 , третя особа - Роздільнянська міська рада Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.01.2020 року.

Суддя І. В. Бобровська