Ухвала

від 29.01.2020 по справі 905/1459/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

29.01.2020р. Справа № 905/1459/19

про банкрутство Фізичної особи-підприємця Козоріз Т.М. (код РНОКПП НОМЕР_1 ), смт.Красноторка, м.Краматорськ, Донецька область

за заявою Виробничого кооперативу "Святкова майстерня" (код ЄДРПОУ 21586926), м.Київ

про визнання кредиторських вимог

Суддя Тарапата С.С.

Секретар судового засідання Гайдук Д.М.

Представники сторін не з`явились

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.08.19р. відкрито провадження у справі №905/1459/19 за заявою боржника - Фізичної особи-підприємця Козоріз Тетяни Миколаївни (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів

Постановою Господарського суду Донецької області від 09.10.19р. визнано боржника - Фізичну особу-підприємця Козоріз Тетяну Миколаївну (код РНОКПП НОМЕР_1 ), смт.Красноторка, м.Краматорськ, Донецька область банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором Фізичної особи-підприємця Козоріз Т.М. смт.Красноторка, м.Краматорськ, Донецька область призначено арбітражного керуючого Кузнецову Валерію Володимирівну.

10.10.19р. оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця Козоріз Т.М. і відкриття ліквідаційної процедури за №63251.

02.12.19р. до канцелярії Господарського суду Донецької області надійшла заява Виробничого кооперативу "Святкова майстерня" про визнання кредиторських вимог №28/11-01 від 28.11.19р., з додатками за переліком.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.12.19р. вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.01.20р.; кредитора зобов`язано до дати судового засідання надати суду докази часткової сплати орендної плати в сумі 1500,00грн. та оригінали доданих до заяви документів для огляду в судовому засіданні; ліквідатора - відзив на заяву кредитора та докази його направлення на адресу кредитора.

До Господарського суду Донецької області надійшли наступні документи:

21.01.20р. - відзив ліквідатора-арбітражного керуючого Кузнецової В.В. №02-08-20/02 від 09.01.20р. на заяву про визнання кредитором Виробничого кооперативу Святкова майстерня у справі №905/1459/19 (на електронну адресу суду, з накладанням електронного цифрового підпису);

28.01.20р. - клопотання Виробничого кооперативу "Святкова майстерня" №22/01-02 від 22.01.20р., в якому просить розглянути заяву без участі його представника. До вказаного клопотання додана квитанція №39 від 20.06.19р. на суму 1500,00грн. в підтвердження часткової сплати орендної плати;

29.01.19р. - клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Кузнецової В.В. №02-08-20/12 від 29.01.20р. про розгляд справи без її участі (на електронну адресу суду, з накладанням електронного цифрового підпису).

Представники сторін в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим з урахуванням поданих клопотань заява кредитора розглядається за наявними матеріалами справи.

Розглянувши в судовому засіданні 29.01.20р. заяву Виробничого кооперативу "Святкова майстерня" про визнання кредиторських вимог №28/11-01 від 28.11.19р., відзив ліквідатора та інші матеріали справи, суд встановив:

В наданій заяві №28/11-01 від 28.11.19р. кредитор просить визнати його вимоги до боржника з орендної плати в розмірі 5966,67грн. та зі сплати судового збору в розмірі 3842,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на невиконання боржником умов договору оренди нежитлового приміщення №01-О від 18.04.19р., в частині сплати орендної плати.

Ліквідатор в своєму відзиві заявлені вимоги визнає в повному обсязі та включає до реєстру вимог кредиторів як вимоги другої черги.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази на підставі приписів чинного законодавства, суд встановив:

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Згідно з п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, в т.ч., з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 статті 174 Господарського кодексу України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, 18.04.19р. між Виробничим кооперативом "Святкова Майстерня" (орендодавець) та фізичною особи-підприємцем Козоріз Т.М. (орендар) укладено договір №01-О оренди нежитлового приміщення від 18.04.19р., відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення, визначене у цьому договорі, а також зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату (п.1.1). Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір орендної плати встановлюється орендодавцем в розмірі: 3500,33грн.

Згідно акту прийому-передачі від 18.04.19р. орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення загальною площею 20 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Тарасівська 19-б у використання для ведення господарської діяльності орендаря.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальна сума заборгованості боржника перед кредитором становить 7466,67грн. (акт №ОУ-0000022 від 30.04.19р. на суму 1516,67грн., акт №ОУ-0000026 від 31.05.19р. на суму 3500,00грн. та акт №ОУ-0000027 від 21.06.19р. на суму 2450,00грн.).

Як вбачається із претензії ВК "Святкова Майстерня" вих.№21/06-1 від 21.06.19р. за період оренди боржником сплачено лише 1500,00грн., внаслідок чого заборгованість боржника перед кредитором становить 5966,67грн.

Часткова сплата орендної плати в сумі 1500,00грн. за користування нежитловим приміщенням підтверджується наданою суду квитанцією №39 від 20.06.19р.

Вказана заборгованість зазначена боржником як безспірна в заяві про порушення справи про банкрутство, включена до переліку кредиторів станом на 05.08.19р., а також визнана ліквідатором в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає заявлені кредитором - ВК Святкова майстерня вимоги в сумі 5966,67грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості, визначеної в ст.133 КУзПБ, (друга черга).

В силу ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.2 ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином грошові кошти з оплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог, виходячи з приписів вказаної статті Кодексу, за характером призначення платежу автоматично включаються до складу судових витрат.

З огляду на викладене та приписи Кодексу України з процедур банкрутства витрати кредитора по сплаті судового збору в розмірі 3842,00грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів як такі, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст.1, 2, 9, 133, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.3, 12, 42, 74, 86, 123, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Виробничого кооперативу "Святкова майстерня" (код ЄДРПОУ 21586926), м.Київ про визнання кредиторських вимог №28/11-01 від 28.11.19р.

Визнати вимоги Виробничого кооперативу "Святкова майстерня" (код ЄДРПОУ 21586926), м.Київ до боржника в сумі 5966,67грн. (ІІ черга).

Витрати зі сплати судового збору в сумі 3842,00грн. визнати такими, що підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Ліквідатору включити визнані господарським судом вимоги до реєстру вимог кредиторів відповідно до статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України (статті 253-259), шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя С.С. Тарапата