Рішення

від 28.01.2020 по справі 910/16849/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2020Справа №910/16849/19

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд

2. ОСОБА_1

про стягнення 163 837,71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 163 837,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов`язань щодо повернення кредиту у розмірі 149 999,99 грн., наданого позивачем відповідно до умов Кредитного договору б/н від 10.04.2019, та сплати щомісячної комісії у розмірі 10 493,97 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх грошових зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення відсотки, нараховані на прострочену заборгованість, у розмірі 3 288,89 грн. та пеню у розмірі 54,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2019 відкрито провадження у справі №910/16849/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд господарським судом міста Києва справи №910/166849/19 відповідач-1 та відповідач-2 повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала господарського суду міста Києва від 03.12.2019 була надіслана відповідачу-1 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача-1, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 117/18.

Однак поштове відправлення не було вручено відповідачу-1 та було повернуто до суду 12.12.2019 за закінченням строку зберігання та у зв`язку з тим, що адресат відсутній, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 11.12.2019 на відповідному конверті.

Ухвала суду від 03.12.2019 була направлена відповідачу-2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу: 14030, м. Чернігів, провулок Василя Дуніна-Борковського, буд. 20-А. Відповідне поштове відправлення було отримано відповідачем 09.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103052953190.

Крім того, вказана ухвала направлялася на адресу проживання відповідача-2, яка відповідає інформації наданій Управлянням адміністративних послуг Чернігівської міської ради та Управляння ДМС у Чернігівській області (14030, м. Чернігів, вул. Василя Дуніна-Борковського, буд. 20-А), проте відправлення не було вручено відповідачу-2 та було повернуто до суду 20.01.2020 у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 20.01.2020.

Суд зазначає, що вказана ухвала суду надсилалася рекомендованим листом з поміткою судова повістка .

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачами та повернення її до суду з поміткою повернута відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідками волевої поведінки відповідачів у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялися відповідачам на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) і адресу місця проживання, яка відповідає наданій інформації Управлянням адміністративних послуг Чернігівської міської ради та Управляння ДМС у Чернігівській області, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідачів, то, керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачам.

Відповідачі своїм правом на подання відзивів на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалися.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

10.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Соліс Буд , як клієнт, підписавши через систему інтернет-клієнт-банкінг із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (надалі - Заява), погодилося із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.pb.ua, які разом складають кредитний договір між клієнтом і банком (надалі - Договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 1.4 п. 1 Заяви істотними умовами кредитного договору, зокрема, є: розмір кредиту - 200 000,00 грн.; строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту. Проценти за користування кредитом: перші 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 від початкового розмірі кредиту (в т.ч. про достроковому погашенні кредиту).

Відповідно до п.п. 1.5 п. 1 Заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі Приват24 для бізнесу .

Згідно Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ №б/н від 10.04.2019) встановлено розмір щомісячної плати щодо сплати кредиту та суми процентів в загальному розмірі 20 266,67 грн. (16 666,67 грн. - сума кредиту, 3 600,00 грн. - сума процентів).

Відповідно до п. 3.2.8.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячною платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, які регулюють кредитні відносини.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн. (п. 3.2.8.2 Умов).

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п. 3.2.8.3.1 Умов).

Пунктом 3.2.8.3.1.3 Умов визначено, що клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договору. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

За змістом пункту 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.8.6.2.).

Відповідно до п. 3.2.8.3.3. Умов при порушення Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого пунктом 3.2.8.3.1., Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яких сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов клієнт зобов`язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2.; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2., а також Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до пунктів 3.2.8.9.1., 3.2.8.9.2., 3.2.8.9.3. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (п. 3.2.8.11 Умов).

За твердженням позивача, внаслідок порушення зазначених умов обслуговування кредитних лімітів, у відповідача-1 станом на 30.10.2019 існує непогашена заборгованість у розмірі 163 837,71 грн. (149 999,99 грн., - заборгованість за кредитом, 3 288,389 грн. - заборгованість за відсотками, 10 493,97 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 54,86 грн. - пеня).

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за Договором, щодо повернення кредитних коштів та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 149 999,99 грн., та щомісячної комісії у розмірі 10 493,97 грн. Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів відсотків, нараховані на прострочену заборгованість, у розмірі 3 288,89 грн. та пеню у розмірі 54,86 грн.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Вимоги щодо письмової форми встановлено в ст. 207 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину має бути зафіксовано в одному чи декількох документах (у тому числі в електронних), які підписані сторонами (скріплення печаткою - за домовленістю сторін).

Як встановлено судом, 10.04.2019 відповідачем-1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послу КУБ , що свідчить про укладення з Банком кредитного договору №Б/Н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту Кедит Куб для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання по умов та правил надання банківських послуг (далі заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю Соліс Буд , кредитний ліміт у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку відповідача-1 № НОМЕР_1 .

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 1.5 п. 1 Заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п. 3.2.8.3.1 Умов).

Відповідно до умов підписаної між сторонами анкети-заяви про приєднання від 10.04.2019, остаточне повернення кредиту позичальник зобов`язаний був здійснити через 12 місяців з дати видачі кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 було здійснено погашення кредиту лише частково - у загальному розмірі 50 000,01 грн. (10.05.2019 - у розмірі 16 667,00 грн., 13.06.2019 - у розмірі 16 666,34 грн., 10.07.2019 - у розмірі 2 851,48 грн., 26.07.2019 - 3 605,48 грн., 30.07.2019 - у розмірі 4 106,90 грн., 31.07.2019 - 6 102,81 грн.), що підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку відповідача-1 № НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 своїх зобов`язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд виникла перед Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 149 999,99 грн., а враховуючи передбачене п. 3.2.8.6.6 право Банку вимагати дострокового повернення кредиту у разі допущення прострочення позичальником будь-якого свого грошового зобов`язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 149 999,99 грн.

Крім того, пунктом 3.2.8.9.1 Умов визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими.

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.9.7 Умов розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

За змістом п.3.2.8.3.2 Умов передбачено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі 2% від початкового розміру кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник неналежно виконував свої зобов`язання в частині погашення кредиту, відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість та відсотків у вигляді щомісячної комісії, що підтверджується випискою банку з рахунку відповідача-1.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок щомісячної комісії та відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, суд прийшов до висновку про його обґрунтованість, а відтак позовні вимоги АК КБ Приватбанк про стягнення заборгованості зі сплати щомісячної комісії у сумі 10 493,97 грн., нарахованої за період з 10.06.2019 по 30.10.2019, та відсотків, нарахованих за період з 19.07.2019 по 30.10.2019 у сумі 3 288,89 грн. є правомірними.

Крім того, позивач просить стягнути пеню у сумі 54,86 грн., нараховану за прострочення зобов`язання (сплату кредиту, відсотків та комісії) за період з 19.07.2019 по 30.10.2019.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2.8.3.3. Умов при порушення Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого пунктом 3.2.8.3.1., Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яких сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ) порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування пені - з 19.07.2019 по 30.10.2019), та керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 54.86 грн. є правомірними.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 149 999,99 грн., щомісячної комісії у розмірі 10 493,97 грн., відсотків у розмірі 3 288,89 грн. та пені у розмірі 54,86 грн. являються обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Разом з тим, 05.04.2019 між АТ КБ Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №POR1554467847137 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Соліс Буд (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання (Угода-1).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань, за Угодою-1, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2 Договору поруки).

Відповідно до п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.1 Договору поруки передбачено, що сторони взаємно домовилися, що порука за Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей Договір поруки припиняє свою дію.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів солідарного грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 149 999,99 грн., щомісячної комісії у розмірі 10 493,97 грн., відсотків у розмірі 3 288,89 грн. та пені у розмірі 54,86 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана заборгованість відповідачами не спростована, доказів її погашення не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 149 999,99 грн., щомісячної комісії у розмірі 10 493,97 грн., відсотків у розмірі 3 288,89 грн. та пені у розмірі 54,86 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Проте, сума судового збору у розмірі 2 457,57 грн. не підлягає поділу в рівних частинах, тому суд користуючись правом наданим ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд на одну копійку більше.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд у розмірі 1 228,79 грн., а з ОСОБА_1 у розмірі 1 228,78 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 117/18; ідентифікаційний код 38951943) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 149 999 (сто сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп., заборгованість із щомісячної комісії у розмірі 10 493 (десять тисяч чотириста дев`яносто три) 97 коп., відсотки у розмірі 3 288 (три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 89 коп. та пеню у розмірі 54 (п`ятдесят чотири) грн. 86 коп. Видати накази.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Соліс Буд (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 117/18; ідентифікаційний код 38951943) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 1 228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 79 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 1 228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 78 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 28.01.2019.

Суддя Р.В. Бойко